Постанова
Іменем України
28 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 695/1750/16-ц
провадження № 61-29053св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з додатковою відповідальністю "Русь",
третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 08 червня 2017 року у складі судді Таратіна В. О. та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 19 липня 2017 року у складі колегії суддів: Василенко Л. І., Бородійчука В. Г., Фетісової Т. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з додатковою відповідальністю "Русь", за участю третьої особи - Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, про визнання правочину недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що він має у приватній власності земельну ділянку, яка розташована на території Гельмязівської сільської ради Золотоніського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 2,50 га.
01 лютого 2000 року він уклав з відкритим акціонерним товариством "Русь" (далі - ВАТ "Русь") договір оренди даної земельної ділянки терміном на п`ять років на підставі сертифікату. Цей договір зареєстровано в книзі реєстрації договорів оренди землі 30 травня 2000 року за № 950 Гельмязівською сільською радою Золотоніського району Черкаської області.
У грудні 2015 року позивач повідомив відповідача, що не має більше наміру надавати в оренду цю земельну ділянку, оскільки бажає обробляти її сам, на що отримав відповідь, що ця земельна ділянка знаходиться в оренді до 2030 року.
При зверненні до Управління Держгеокадастру у Золотоніському районі позивач дізнався про існування оскаржуваного договору оренди землі від 03 січня 2006 року, що зареєстрований у Золотоніському райвідділі Черкаської регіональної філії ДП "Центру ДЗК при Держкомзему України" 15 червня 2006 року за № 040678400732.
Позивач стверджує, що він цей договір не підписував, а підписи сторін є одним із обов`язкових реквізитів договору, які засвідчують вільне волевиявлення сторін на укладення договору на певних узгоджених умовах.
Позивач просив відповідно до статей 203, 205, 207, 215 ЦК України визнати цей договір недійсним.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 08 червня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що підпис у спірному договорі оренди виконаний не позивачем, однак він пропустив строк позовної давності про застосування якого заявлено відповідачем у справі.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 19 липня 2017 року рішення суд першої інстанції залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою та просить, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що строк позовної давності слід відраховувати з моменту отримання позивачем договору оренди в суді першої інстанції.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що 01 лютого 2000 року між ОСОБА_1 та ВАТ "Русь" було укладено договір № 2 оренди земельної частки (паю), яка належить громадянину на праві приватної власності на підставі сертифікату ЧР0250415, строк оренди 5 років. Відповідно до пункту 6.4 цього договору - договір припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено; розірвання договору.
11 жовтня 2005 року ОСОБА_1 отримав державний акт на права власності на земельну ділянку серія ЯА № 710315, згідно з яким він є власником земельної ділянки площею 2,50 га, яка розташована на території Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (а. с. 9).
У матеріалах справи міститься типовий договір оренди землі від 03 січня 2006 року, укладений між ОСОБА_1 та ВАТ "Русь", державна реєстрація якого проведена Золотоніським райвідділом Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" 15 червня 2006 за № 040678400732. Договір укладено на 25 років. Орендна плата 2006 рік - 477,00 грн (а. с. 7-8)
Факт отримання позивачем орендної плати від відповідача підтверджується копіями відомостей на виплату грошей, що містяться в матеріалах справи (а. с. 29-35).
Відповідно до висновку експерта за результатами проведеної комплексної судово-технічної експертизи документів та судово-почеркознавчої експертизи від 25 квітня 2017 року № 691/16-23, № 324/17-23: 1) підпис в графі "Орендодавець" розділу "Підписи сторін" договору оренди землі від 03 січня 2016 року виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки та технічних засобів; 2) підпис в графі "Орендодавець" розділу "Підписи сторін" договору оренди землі від 03 січня 2016 року виконаний не ОСОБА_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.