Постанова
Іменем України
28 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 569/8200/16-ц
провадження № 61-28390св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Рівненська міська рада,
треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Рівненської області від 24 травня 2017 року у складі колегії суддів: Боймиструка С. В., Хилевич С. В., Ковальчук Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Рівненської міської ради про визнання частково нечинними та скасування рішення ради.
Позовна заява мотивована тим, що будинковолодіння АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності їй та ОСОБА_2 .
Відповідно до свідоцтва про спадщину за законом, виданого 15 квітня 2008 року державним нотаріусом Рівненської державної нотаріальної контори Любинською Л. І. та зареєстрованого в реєстрі за № 1-369, вона є власником 1/2 частини цього будинковолодіння. Власником іншої 1/2 частини цього будинковолодіння є ОСОБА_2
Будинковолодіння на АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Відповідно до свідоцтва про права на спадщину за законом, виданого Другою рівненською нотаріальною конторою 07 грудня 1996 року та зареєстрованого в реєстрі за №1-2842 49/100 частин цього будинковолодіння належить на праві власності ОСОБА_4 .
Згідно з договором дарування, посвідченого 02 лютого 1989 року Першою Рівненською державною нотаріальною конторою та зареєстровано в реєстрі за № 20516, власником 51/100 частини будинковолодіння є ОСОБА_3
Під будівництво житлового будинку на АДРЕСА_3 була відведена земельна ділянка площею 0,06 га, що вбачається з виписки із рішення від 18 липня 1967 року № 296 виконкому Рівненської районної Ради депутатів трудящих.
Позивач зазначала, що пункт 1 рішення Рівненської міської ради від 26 грудня 2001 року № 596 "Про передачу земельних ділянок у приватну власність та надання їх у постійне користування" було передано в приватну власність безоплатно: пункт 1.1 земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлових будинків та господарських споруд 37 громадянам України загальною площею 18 587 кв. м згідно з додатком №1.
Пунктом 21 додатку до рішення міської ради від 26 грудня 2001 року № 596 було передано у приватну власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 309 кв. м для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_4 .
Пунктом 22 додатку до рішення міської ради від 26 грудня 2001 року № 596 було передано у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 308 кв. м для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_5 .
Позивач вважає, що рішення Рівненської міської ради від 26 грудня 2001 року № 596 у частині передачі у приватну власність ОСОБА_4 та ОСОБА_3 земельних ділянок площею 309 кв. м та 309 кв. м є незаконними та прийнятими з порушеннями норм чинного законодавства.
На підставі викладеного, позивач просила суд скасувати та визнати частково нечинним рішення Рівненської міської ради від 26 грудня 2001 року № 596 "Про передачу земельних ділянок у приватну власність на надання їх у постійне користування", а саме в частині передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 309 кв. м для обслуговування житлового будинку, господарський будівель та споруд на АДРЕСА_4 ( пункту 21 додатку до рішення міської ради від 26 грудня 2001 року № 596) та в частині передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 308 кв. м для обслуговування житлового будинку, господарських будівельних та споруд на АДРЕСА_5 ( пункт 22 додатку до рішення міської ради від 26 грудня 2001 року № 596).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 27 лютого 2017 року позов задоволено.
Скасовано та визнано частково нечинним рішення Рівненської міської ради від 26 грудня 2001 року № 596 "Про передачу земельних ділянок у приватну власність та надання їх у постійне користування", а саме в частині передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 309 кв. м для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_4 (пункт 21 додатку до рішення міської ради від 26 грудня 2001 року № 596) та в частині передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 308 кв. м для обслуговування житлового будинку, господарських будівельних та споруд на АДРЕСА_5 ( пункт 22 додатку до рішення міської ради від 26 грудня 2001 року № 596).
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки акт встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки в технічній документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності ОСОБА_3 на земельні ділянки, не підписувався позивачем та ОСОБА_2 як суміжним землекористувачем, то технічна документація проекту відведення земельної ділянки складена була з порушенням чинного законодавства України, що потягло за собою прийняття рішення, яке не відповідає чинному законодавству України.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 24 травня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у позові.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що на час ухвалення відповідачем оскаржуваного рішення Рівненської міської ради, позивач ОСОБА_1 не була власником суміжної земельної ділянки на АДРЕСА_6, а тому будь-які її права не могли бути порушені, незалежно від того чи були Рівненською міською радою дотримані всі вимоги законодавства при ухваленні цього рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою та просить, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скасувати рішення суд апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно не застосував статтю 120 ЗК України, висновок суду про те, що позивач не має права на оскарження рішення ради є безпідставним; суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 25 грудня 2014 року у справі № 569/17241/14-ц визнано недійсним державний акт на право власності ОСОБА_5 .
У вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення на касаційну скаргу, у яких ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що будинковолодіння АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до свідоцтва про спадщину за законом, виданого 15 квітня 2008 року державним нотаріусом Рівненської державної нотаріальної контори Любинською Л. І. та зареєстрованого в реєстрі за № 1-369, ОСОБА_1 є власником 1/2 частини цього будинковолодіння. Власником ще однієї 1/2 частини будинковолодіння є ОСОБА_2
Будинковолодіння на АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Відповідно до свідоцтва про права на спадщину за законом, виданого Другою Рівненською нотаріальною конторою 07 грудня 1996 року та зареєстрованого в реєстрі за № 1-2842 49/100 частин цього будинковолодіння належить на праві власності ОСОБА_4 .
Згідно з договором дарування, посвідченого 02 лютого 1989 року Першою Рівненською державною нотаріальною конторою та зареєстровано в реєстрі за № 20516, власником 51/100 частини будинковолодіння є ОСОБА_3