Постанова
Іменем України
30 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 296/289/19
провадження № 61-12662св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів:Зайцева А. Ю., Ігнатенка В. М., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Курило В. П.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа- Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області,
розглянув у судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Житомирського апеляційного суду від 19 червня 2019 року у складі колегії суддів: Шевчук А. М., Талько О. Б., Коломієць О. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
У січні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту постійного проживання на території України.
На обгрунтування позовних вимог зазначив, що заявник є громадянином Республіки Ірак та з 1989 по 1992 роки проживав на території України у місті Житомирі.
Встановлення даного факту необхідно для набуття заявником громадянства України та отримання ним паспорта громадянина України.
Просив суд встановити факт постійного проживання заявника до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 20 лютого 2019 року встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", в період з 1989 року по 1992 рік.
Встановлюючи в окремому провадженні факт постійного проживання заявника в період з 1989 року по 1992 рік на території, яка згодом стала територією незалежної України відповідно до Закону України "Про правонаступництво", суд першої інстанції виходив із доведеності на підставі показань свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 тих обставин, що заявник, працюючи вантажником на базарі, як близький знайомий їх батька та чоловіка, проживав без прописки в їх квартирі АДРЕСА_1 з 1989 року по 1992 рік.
Не погодившись з цим рішенням, Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області подало до суду апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 19 червня 2019 року апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області задоволено.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 20 лютого 2019 року скасовано.
Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання на території України залишено без розгляду.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що при розгляді цієї справи в порядку окремого провадження виник спір про право, який, відповідно до приписів частини шостої статті 294 ЦПК України, належить вирішувати в порядку позовного провадження, а заява підлягає залишенню без розгляду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У липні 2019 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла касаційна скарга на постанову Житомирського апеляційного суду від 19 червня 2019 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції ухвалене судове рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
05 серпня 2019 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заінтересована особа просила суд касаційну скаргу представника заявника відхилити, оскаржуване судове рішення апеляційного суду залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
10 липня 2019 року касаційна скарга передана судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою та витребувано цивільну справу.
Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Багдаді та є громадянином Республіки Ірак.
26 квітня 2017 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області зареєстрований шлюб заявника та ОСОБА_8, громадянки Грузії, про що складений актовий запис № 683.
Головним управлінням Державної міграційної служби України в Харківській області 12 липня 2017 року заявнику наданий дозвіл на імміграцію в Україну, а 13 липня 2017 року - видана посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_1 .
Управлінням введення реєстру територіальної громади Житомирської області 25 вересня 2018 року зареєстровано місце проживання заявника за адресою: АДРЕСА_2 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.