Постанова
Іменем України
28 жовтня 2019 року
місто Київ
справа № 722/1384/15-ц
провадження № 61-19660св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Моторне (транспортне) страхове бюро України,
відповідач - ОСОБА_1,
треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 22 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Височанської Н. К., Литвинюк І. М., Перепелюк І. Б.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) у серпні 2015 року звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою.
Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що 15 грудня 2013 року на автодорозі Могилів-Подільський - Вінниця з вини ОСОБА_1, який керував автомобілем "ВАЗ", державний номер НОМЕР_1, скоєна дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), внаслідок якої пошкоджено автомобіль "VOLKSWAGEN MULTIVAN", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2
Вина відповідача у скоєнні зазначеної ДТП підтверджується постановою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 04 квітня 2014 року.
Відповідно до висновку експертного дослідження від 18 січня 2014 року № КЕ02-01 вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "VOLKSWAGEN MULTIVAN" становить 55 094, 83 грн.
Винна у ДТП особа не відшкодувала завданої шкоди потерпілій особі, у зв`язку з чим потерпілий з метою отримання відшкодування звернувся до МТСБУ з відповідною заявою. МТСБУ здійснило виплату відшкодування потерпілій особі у розмірі 45 912, 36 грн, а також відшкодувало витрати на встановлення розміру збитків та збір документів у розмірі 1 030, 00 грн.
Ураховуючи викладене, МТСБУ просило суд стягнути з відповідача на його користь в порядку регресу грошові кошти у розмірі понесених витрат, зокрема у розмірі 46 942, 36 грн та судові витрати.
Стислий виклад заперечень відповідача
ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав, оскільки вважав, що майнова шкода ОСОБА_3 завдана не з вини відповідача, а з вини водія автомобіля "VOLKSWAGEN MULTIVAN" ОСОБА_2, який грубо порушив пункти 1.5. та 16.11 Правил дорожнього руху під час виїзду на головну дорогу.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 12 травня 2017 року у задоволенні позову МТСБУ відмовлено. Стягнуто з МТСБУ на користь ОСОБА_1 судові витрати за проведення судових експертиз в розмірі 675, 36 грн.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалось тим, що судом на підставі системного аналізу зібраних у справі доказів встановлено відсутність вини ОСОБА_1 у ДТП, яка сталася 15 грудня 2013 року за участю автомобіля марки "VOLKSWAGEN MULTIVAN", державний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2 .
Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 22 серпня 2017 року апеляційну скаргу МТСБУ задоволено частково. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 12 травня 2017 року скасовано. Позов МТСБУ задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь МТСБУ в порядку регресу страхове відшкодування в розмірі 45 912, 36 грн, витрати на аварійного комісара в розмірі 1 030, 00 грн та 985, 80 грн на відшкодування сплаченого судового збору, а разом 47 928, 16 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 516, 37 грн.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалось тим, що, призначаючи у справі судові автотехнічні експертизи, суд першої інстанції не врахував постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 11 червня 2014 року, якою визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні ДТП, та вимоги статті 61 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року) щодо підстав звільнення від доказування, а тому дійшов помилкового висновку про відсутність вини ОСОБА_1 у скоєнні ДТП та, відповідно, й відмову у задоволенні позову МТСБУ. Також апеляційний суд зазначив, що позивач не довів належними та допустимими доказами, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ВМ" здійснює діяльність з надання правової допомоги, має у своєму штаті фахівця у галузі права, якому за законом надано право на надання правової допомоги, а також що Товариство з обмеженою відповідальністю "ВМ" надавало правову допомогу саме у цій справі. У матеріалах справи відсутній розрахунок витрат у конкретній справі, акт прийому-передачі виконаних робіт та докази оплати витрат на правову допомогу. З огляду на викладені обставини відсутні підстави для стягнення на користь МТСБУ витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 22 серпня 2017 року та залишити в силі рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 12 травня 2017 року.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується порушенням апеляційним судом норм процесуального права. За твердженнями заявника, апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції лише з формальних підстав, посилаючись на порушення судом першої інстанції правил статті 61 ЦПК України 2004 року. У оскаржуваному судовому рішенні не зазначено неправильності або несправедливості рішення суду першої інстанції по суті. Під час розгляду справи судом першої інстанції було достеменно встановлено, що винною особою у ДТП є ОСОБА_2, а не заявник, що підтверджено показами свідків та висновком судової експертизи.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДАХ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у травні 2018 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 213 ЦПК України 2004 року, відповідно до яких рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив висновок, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 15 грудня 2013 року на автодорозі Могилів-Подільський - Вінниця відбулася ДТП за участю автомобіля "ВАЗ-21723-110-01", державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля "VOLKSWAGEN MULTIVAN", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 .
Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, НОМЕР_4, від 05 вересня 2013 року власником автомобіля марки "VOLKSWAGEN MULTIVAN", державний номер НОМЕР_3, є ОСОБА_3
Власником автомобіля марки "ВАЗ-21723-110-01", державний номер НОМЕР_1, згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, НОМЕР_5, від 27 листопада 2008 року, є ОСОБА_4 .
05 вересня 2013 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інкомстрах" та ОСОБА_3 укладено договір (поліс) № АС/6044655 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким застраховано цивільно-правову відповідальність власника зазначеного транспортного засобу.