ПОСТАНОВА
Іменем України
01 листопада 2019 року
Київ
справа №813/2514/17
адміністративне провадження №К/9901/17799/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Желєзного І.В., судді Берназюка Я.О., судді Чиркіна С.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Галицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова до Львівської обласної спілки споживчих товариств "Облспоживспілка" про стягнення заборгованості за касаційною скаргою Галицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду у складі судді Сакалоша В.М. від 08 серпня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Гінди О.М., Качмара В.Я., Ніколіна В.В. від 24 жовтня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року Галицьке об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова (далі також - позивач) звернулось до суду з позовом до Львівської обласної спілки споживчих товариств "Облспоживспілка", у якому просило стягнути 607,89 грн заборгованості по витратах на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсій обчислених за іншими законодавчими актами.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 607,89 грн заборгованості відповідача підтверджується повідомленнями про суму витрат на виплату пенсій за квітень - червень 2017 року. Також посилається на положення статті 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року за №372 (далі також - Порядок № 372).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач не проходив державної атестації, а також не внесений до Державного реєстру наукових установ, отже позивач не вправі вимагати від відповідача відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної ОСОБА_1 як науковому керівнику, та сумою пенсії, обчисленої на загальних підставах. Крім того зазначено, що судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено, що направлені позивачем повідомлення на відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної як науковому працівнику, та сумою пенсії, обчисленої на загальних підставах щомісячно, є протиправними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року та ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, Галицьке об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та задовольнити позовні вимоги.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано до суду 13 листопада 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 813/2514/17.
Справа передана до Верховного Суду 07 лютого 2018 року.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 червня 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Желєзного І.В., суддів Берназюка Я.О. та Чиркіна С.М.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами першої та апеляційної інстанцій становлено, що Галицьким об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Львова направлено відповідачу повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії ОСОБА_1, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за квітень - червень 2017 року.
Із розрахунку заборгованості фактичних витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів наукового працівника ОСОБА_1, який працював і отримав стаж наукової роботи в установі відповідача, вбачається, що сума заборгованості Львівської обласної спілки споживчих товариств "Облспоживспілка" становить 607,89 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року, у справі № 813/47/17 за позовом Управління Пенсійного фонду в Галицькому районі м. Львова до Львівської обласної спілки споживчих товариств "Облспоживспілка" визнано протиправними направлені позивачем повідомлення з січня 2016 року по грудень 2016 року на відшкодування заборгованості по пенсіонеру ОСОБА_1, у задоволенні позову відмовлено. Даними судовими рішеннями встановлено, що Львівська обласна спілка споживчих товариств є юридичною особою і створена у відповідності до Закону України "Про споживчу кооперацію" та належить до установ приватної форми власності. ОСОБА_1 з 12 липня 1979 року по 27 вересня 1985 року працював на посаді керуючого гуртовою конторою з організації торгівлі промисловими товарами "Облкооппромторг". Вказана посада ОСОБА_1 не належить до груп і спеціальностей галузі науки. У відповідності до статті 11 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" передбачено державну атестацію наукових установ в порядку, встановленому Кабінетом Міністри України. Державній атестації підлягають наукові установи усіх форм власності, що внесені або претендують на внесення до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави. Враховуючи те, що відповідач не проходив державної атестації, а також не внесений до Державного реєстру наукових установ, суди дійшли висновку, що позивач не вправі вимагати від відповідача відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної ОСОБА_1 як науковому працівнику, та сумою пенсії обчисленої на загальних підставах.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що на виконання вимог статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та пункту 5 Порядку № 372 відповідачу надіслані повідомлення на відшкодування управлінню різниці у розмірі пенсії на суму 607,89 грн, які ним не відшкодовано, а тому суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно відмовили у задоволенні позовних вимог.
Від відповідача надійшли заперечення на касаційну скаргу Галицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова, в яких зазначається, що рішення суду першої та апеляційної інстанції є законними та обґрунтованими, прийнятими з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.