ПОСТАНОВА
Іменем України
31 жовтня 2019 року
Київ
справа №803/873/16
адміністративне провадження №К/9901/12867/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Желєзного І.В.
суддів: Берназюка Я.О., Саприкіної І.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Володимир-Волинського підприємства теплових мереж "Володимир-Волинськтеплокомуненерго"
на постанову Волинського окружного адміністративного суду у складі судді Смоковича В.І. від 08 липня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі суддів Гінди О.М., Качмара В.Я., Ніколіна В.В. від 18 жовтня 2016 року,
у справі № 803/873/16
за позовом Володимир-Волинського підприємства теплових мереж "Володимир-Волинськтеплокомуненерго"
до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області
про визнання протиправною та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
1. У червні 2016 року Володимир-Волинське підприємство теплових мереж "Володимир-Волинськтеплокомуненерго" (далі також - позивач, ВВ ПТМ "Володимир-Волинськтеплокомуненерго") звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області (далі також - відповідач, УДАБІ у Волинській області), у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17 травня 2016 року № 18/1104.
2. В обґрунтування посилався на те, що під час прийняття відповідачем оскарженої постанови допущено порушення норм чинного законодавства, а саме: не було дотримано порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Крім того, сплив встановлений законом тримісячний строк проведення перевірки достовірності даних, зазначених у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, яка зареєстрована 04 листопада 2015 року за № ВЛ 143153081994 . Також позивач вказує на те, що підприємство було позбавлене права на участь його представника під час проведення позапланової перевірки.
3. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 08 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.
4. Відмовляючи в задоволені позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем у декларації про готовність об`єкта до експлуатації наведено недостовірні дані, а саме: ним не вносились та не затверджувались наказом зміни до проектно-кошторисної документації щодо зменшення вартості виконаних робіт, відсутні підтверджуючі документи про обладнання, яке встановлене згідно з актами про його прийняття після випробування у визначеному порядку, а тому відповідачем правомірно застосовано до позивача штраф за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 130 500,00 грн.
5. Не погодившись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08 липня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року. Просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов.
6. У касаційній скарзі зазначається, що арифметична помилка безпідставно кваліфікована як недостовірні дані. Судами першої та апеляційної інстанції невірно оцінено звернення головного інженера ВВ ПТМ "Володимир-Волинськтеплокомуненерго", як фізичної особи з заявою до відповідача, оскільки останній є працівником позивача, а отже таке звернення є самостійним виявленням технічної помилки у декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Помилкове зазначення в декларації про готовність об`єкта до експлуатації відповідальної особи з технічного нагляду носить формальний характер і не спричиняє будь-яких несприятливих наслідків.
7. Відповідач у запереченнях на касаційну скаргу вказує, що позивачем взагалі не подавалось заяв за встановленою формою відповідно до пункту 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (далі - Порядок № 461). Звернення громадянина ОСОБА_1 від 20 квітня 2016 року, який одночасно працює головним інженером позивача, не містило інформації про недостовірні відомості чи самостійно виявлену технічну описку в зареєстрованій 04 листопада 2015 року за №ВЛ143153081994 декларації про готовність об`єкта до експлуатації щодо дати та номера документа, який підтверджує повноваження особи на здійснення технічного нагляду. Форма заяви не відповідає вимогам додатку 6 до Порядку № 461. На момент реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта технічний нагляд не вівся, що підтверджується наданим позивачем договорами на здійснення технічного нагляду від 12 листопада 2015 року № 8 та від 09 грудня 2015 року № 11, які укладені після реєстрації зазначеної декларації.
8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 листопада 2016 року відкрито касаційне провадження у справі.
9. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 червня 2019 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів Берназюка Я.О., Саприкіної І.В.
10. Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів установила таке.
11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем на підставі звернення ОСОБА_1 від 14 березня 2016 року, доручення Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 40-2009-Ж від 22 квітня 2016 року та направлення для проведення позапланової перевірки від 04 травня 2016 року № 173 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил позивача. Перевірка здійснювалася щодо достовірності даних, наведених у декларації про готовність об`єктів до експлуатації по проектах капітального ремонту інженерних вводів багатоквартирних будинків в м. Володимирі- Волинському в 2015 році (4-й квартал), а саме: в декларації про готовність об`єкта до експлуатації, яка зареєстрована 04 листопада 2015 року за № ВЛ 143153081994 по об`єкту: "Капітальний ремонт інженерного вводу теплопостачання багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_2 з встановленням приладу обліку теплової енергії в м. Володимирі - Волинському ".
12 . За результатами перевірки складено акт від 05 травня 2016 року, яким встановлено порушення вимог п. 10 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме: позивачем вказані недостовірні дані щодо вартості основних фондів, які приймаються в експлуатацію та призначення технічного нагляду.
13. У зв`язку із виявленим порушенням на підставі акта перевірки відповідачем 05 травня 2016 року складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, у якому вимагається усунути зазначені порушення містобудівного законодавства.
14. 17 травня 2016 року за результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності на підставі акта перевірки та протоколу від 05 травня 2016 року відповідачем винесено постанову №18/1104 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 130 500 грн.
15. 18 травня 2016 року відповідачем винесено рішення № 25, яким скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації, яка зареєстрована 04 листопада 2015 року за № ВЛ 143153081994, на об`єкт "Капітальний ремонт інженерного вводу теплопостачання багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_2 з встановленням приладу обліку теплової енергії в м. Володимирі-Волинському ".
16 . Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи про оскарження судових рішень суду першої та апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
17. Відповідно до ч. 1, 2 та 3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
18. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
19. Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
20. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначає, що постанова Волинського окружного адміністративного суду від 08 липня 2016 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року відповідають зазначеним вимогам процесуального закону, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
21. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Повноваження відповідача у спірних правовідносинах та порядок їх реалізації визначаються, зокрема, законами України № 208/94-ВР, № 3038-VI, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).
23. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України від 20 травня 1999 року № 687-XIV "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом № 3038-VI.
24. Частиною 1 ст. 41 Закону № 3038-VI передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, який здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
25. Відповідно до ч. 4 ст. 41 цього Закону посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію.
26. Згідно із п. 7 Порядку № 553 підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога ДАБІ про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.