ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 612/248/16-к
провадження № 51-1341км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Голубицького С. С.,
суддів Бущенка А. П., Григор`євої І. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Зайчишина В. В.,
захисника Остапенко С. Ю. (в режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
прокурора Кравченко Є. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Остапенко С. Ю. на вирок Близнюківського районного суду Харківської області від 31 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 20 липня 2017 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Дуніне Близнюківського району Харківської області та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 296, ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Близнюківського районного суду Харківської області від 31 січня 2017 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 296, ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 185 КК та засуджено:
- за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;
- за ч. 3 ст. 296 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;
- за ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 70 КК, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Вирішено питання щодо запобіжного заходу, речових доказів та процесуальних витрат.
Вирок Гадяцького районного суду Полтавської області від 24 жовтня 2016 року щодо ОСОБА_1 постановлено виконувати самостійно.
Районний суд встановив, що ОСОБА_1 12 листопада 2014 року, близько 17:30 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, маючи не зняту та не погашену судимість за злочини проти власності, повторно, шляхом вільного доступу, таємно викрав з житлового будинку ОСОБА_2 на АДРЕСА_1 бензопилу "Гудлак" вартістю 1330 грн.
Він же, маючи не зняту та не погашену у встановлену законом порядку судимість за хуліганство, 18 лютого 2016 року близько 11:00 у стані алкогольного сп`яніння прийшов до Острівщинської сільської ради, де грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства та діючи з особливою зухвалістю, за допомогою сірників пошкодив собі руки на зап`ястях і почав мазати кров`ю стіни, меблі та документацію сільської ради, на зауваження голови сільської ради та головного бухгалтера не реагував, ображав їх нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, та упродовж двох годин до приїзду працівників поліції залишаючись на місці продовжував свої хуліганські дії чим перешкоджав роботі сільської ради.
15 березня 2016 року, близько 11:00 ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння знову прийшов до Острівщинської сільської ради, де грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю взяв зі стола секретаря документи та почав їх рвати, розбив скляну рамку з портретом, схопив кулькову ручку, якою став наносити собі пошкодження на руці в області зап`ястя, на зроблені йому з боку голови сільської ради зауваження не реагував, ображав його нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою та самогубством. Свої дії продовжував упродовж години чим перешкоджав нормальній діяльності сільської ради.
14 червня 2016 року близько 17:10 ОСОБА_1, з метою повторного таємного викрадення чужого майна проник до приміщення кухні на території домоволодінні ОСОБА_3 в с. Острівщина, де намагався викрасти пічну чавунну плиту, однак не зміг довести задумане до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був помічений власниками і з місця злочину зник.
При перегляді справи Апеляційний суд Харківської області ухвалою від 20 липня 2017 року вказаний вирок залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Остапенко С. Ю. просить змінити постановлені судові рішення через невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та даним про особу засудженого через суворість.
На думку захисника, при призначенні покарання ОСОБА_1 суд не взяв до уваги його активне сприяння у розкритті злочинів та щире каяття, а також те, що передбачений ч. 3 ст. 296 КК злочин був вчинений ним під впливом сильного душевного хвилювання викликаного неправомірними діями працівників сільської ради. Вважає, що при призначенні засудженому покарання за злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 185 КК місцевий суд не у повній мірі врахував положення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання".
Також зазначає, що при перегляді рішення місцевого суду апеляційний суд на ці обставини уваги не звернув та залишив вирок без зміни, а тому захисник вважає, що ухвала апеляційного суду постановлена без додержання вимог ст. 370 КПК.