Постанова
Іменем України
24 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 644/6747/16-ц
провадження № 61-28709св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представники позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3
відповідачі - ОСОБА_4, ОСОБА_5,
представники відповідачів - ОСОБА_6, ОСОБА_7,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Вахрушева Ольга Олександрівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21 червня 2017 року у складі судді Бугери О. В. та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 20 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Кружиліної О. А., Бровченка І. О., Кіся П. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
17 серпня 2016 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору недійсним.
Позовна заява обґрунтована тим, що ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2011 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення боргу було накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4 . Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2011 року позов ОСОБА_1 задоволено, стягнуто на його користь з ОСОБА_4 заборгованість у сумі 147 500,00 грн та вирішено питання про розподіл судових витрат.
На виконання зазначеного рішення Орджонікідзевським районним судом м. Харкова було видано виконавчий лист від 25 травня 2012 року № 2-2700, на підставі якого Орджонікідзевським відділом Державної виконавчої служби м. Харкова (далі - Орджонікідзевським ВДВС м. Харкова) відкрито виконавче провадження, 03 вересня 2012 року було накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження. Боржник добровільно рішення не виконав, виконавче провадження ще триває, арешти не зняті.
Позивач вважав, що з метою виведення квартири з-під арешту відповідач ОСОБА_4 у злочинній змові з відповідачем ОСОБА_5 та представниками публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк") без достатніх на те підстав 21 вересня 2015 року уклали договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки PML 702/014/2007 від 07 лютого 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу (далі - ХМНО) Вахрушевою О. О.
В подальшому, не зважаючи на наявний арешт на квартиру, накладений на підставі ухвали суду державним виконавцем в межах виконавчого провадження, між відповідачами 18 березня 2016 року було укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя (далі - договір про задоволення вимог), за яким іпотекодавець передав у власність іпотекодержателя вищевказану квартиру. Цей договір був посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Вахрушевою О. О., право власності було зареєстровано за відповідачем ОСОБА_5 .
Позивач вважав, що зазначений вище договір про задоволення вимог іпотекодержателя суперечить вимогам статей 203, 215, 216 ЦК України та вимогам пункту 6 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", і тому просив суд визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 18 березня 2016 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Вахрушевою О. О.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх судових інстанцій
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21 червня 2017 року, яке було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 20 вересня 2017 року, позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Своє рішення суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивував тим, що пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації. 18 березня 2016 року ОСОБА_5, як іпотекодержатель, та ОСОБА_4, як іпотекодавець, уклали відповідний договір про задоволення вимог (а.с.6). За умовами договору іпотекодавець передає, а іпотекодержатель набуває право власності на квартиру АДРЕСА_2 ". Майно, право власності на яке передається за цим договором, є предметом договору іпотеки PML 702/014/2007, посвідченого 07 лютого 2007 року приватним нотаріусом ХМНО Дорогій В. А. та договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки PML 702/014/2007 від 07 лютого 2007 року, посвідченого 21 вересня 2015 року приватним нотаріусом ХМНО Вахрушевою О. О. При посвідченні договору були дотримані вимоги статті 203 ЦК України, а сам договір про задоволення вимог укладений відповідно до вимог статті 37 Закону України "Про іпотеку" з врахуванням існуючого пріоритету прав іпотекодержателя, оскільки договір іпотеки був посвідчений 07 лютого 2007 року, про що внесено відповідний запис до реєстру, а заборона на відчуження в інтересах позивача за даною справою внесена 15 листопада 2011 року та 22 листопада 2011 року на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2011 року (справа № 644/6747/16-ц).
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ до Верховного Суду.
Відповідно до розпорядження в.о. керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 07 червня 2019 року № 633/0/226-19 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами повністю проігноровано і не наведено жодної підстави на обґрунтування того, чому до правовідносин у даній справі не застосовуються норми статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в яких чітко вказано на підставу для відмову у державній реєстрації права на нерухомість, а також на винятки з цього правила. На думку заявника, у судових рішеннях судів попередніх інстанцій відсутнє дослідження розміру заборгованості ОСОБА_4 перед ОСОБА_5 за кредитним договором, а також співвідношення із боргом ОСОБА_4 перед ОСОБА_1 Заявник вважає, що такі дії судів першої та апеляційної інстанцій призвели до ухвалення незаконних та необґрунтованих судових рішень.
Заперечення на касаційну скаргу відповідача
Відповідач аргументує свої заперечення тим, що право іпотекодержателя на задоволення вимог за основним зобов`язанням, забезпеченим іпотекою, є абсолютним і переважним перед правами та вимогами інших осіб на предмет іпотеки відповідно до положень Закону України "Про іпотеку". Відповідач вважає посилання заявника у касаційному провадженні на положення Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" необґрунтованими, оскільки у відповідних нормах зазначений загальний порядок здійснення реєстрації. Ці положення не можуть бути застосовані у даній справі, оскільки право на прийняття ОСОБА_5 у власність квартири АДРЕСА_2, є наслідком звернення стягнення на майно, яке перебувало в іпотеці на підставі відповідного договору іпотеки PML 702/014/2007, посвідченого 07 лютого 2007 року, укладеного раніше, ніж було накладено судове обтяження, на яке посилається заявник.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
07 лютого 2007 року між ПАТ "ОТП Банк", який є правонаступником ЗАТ "ОТП Банк", та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір ML-702/014/2007, який було забезпечено іпотекою квартири АДРЕСА_2 ", за договором іпотеки PML 702/014/2007 від 07 лютого 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Вахрушевою О. О.
Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2011 року у справі № 2029/2-2700/11 було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення боргу в сумі 147 500 грн, вирішено питання про розподіл судових витрат (а.с.8-9). Вказане судове рішення набрало законної сили.
На виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2011 року було видано виконавчий лист від 25 травня 2012 року № 2-2700 та відкрито виконавче провадження, в рамках якого 11 березня 2013 року було проведено опис майна відповідача ОСОБА_4 (телевізора, ноутбука, квартири), на яке накладено арешт із забороною на відчуження (а.с.10).
21 вересня 2015 року за договором про відступлення права вимоги за кредитним договором PML-702/014/2007 від 07 лютого 2007 року первісний кредитор ПАТ "ОТП Банк" передав та відступив новому кредитору ОСОБА_5 сукупність прав, належних йому за договором забезпечення, включаючи право звернути стягнення на заставне майно (а.с.64).
18 березня 2016 року ОСОБА_5, як іпотекодержатель, та ОСОБА_4, як іпотекодавець, уклали договір про задоволення вимог (а.с.6). За умовами договору іпотекодавець передає, а іпотекодержатель набуває право власності на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 32,3 кв.м., житловою площею 16,8 кв.м. Майно, право власності на яке передається за договором, є предметом договору іпотеки PML 702/014/2007 від 07 лютого 2007 року та договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки PML 702/014/2007 від 07 лютого 2007 року, укладеного 21 вересня 2015 року.
Зазначеним договором визначено, що сума заборгованості складає 429 197,21 грн. Виконання зобов`язання забезпечено іпотекою квартири, власником якої є відповідач ОСОБА_4 Вартість квартири, згідно звіту про незалежну оцінку вартості нерухомого майна, виданого 08 лютого 2010 року, складає 379 603,00 грн.
Відповідно до п. 8 договору про задоволення вимог в силу статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель набуває права власності на майно, що є предметом цього договору, з моменту укладання цього договору (а.с.65).
Як вбачається зі змісту інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2, право власності станом на 24 травня 2017 року зареєстровано за відповідачем ОСОБА_5 на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 18 березня 2016 року.
В інформаційній довідці про державну реєстрацію іпотеки зазначено, що 07 лютого 2007 року квартира АДРЕСА_2 була обтяжена іпотекою. Підставою виникнення іпотеки є договір іпотеки, серія та номер 927, посвідчений 07 лютого 2007 року приватним нотаріусом ХМНО Дорогій В. А., договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором, серія та номер 1402 посвідчений 21 вересня 2015 року приватним нотаріусом ХМНО Харківської області Вахрушевою О. О.
15 листопада 2011 року та 22 листопада 2011 року на даний об`єкт нерухомого майна було зареєстровано інше обтяження у вигляді арешту майна на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2011 року. (а.с.92 -97).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.