ПОСТАНОВА
Іменем України
31 жовтня 2019 року
Київ
справа №1440/1946/18
адміністративне провадження №К/9901/10971/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Калашнікової О.В.,
суддів - Білак М.В., Губської О.А.
за участю:
секретаря судового засідання - Носадчої О.Е.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Компанієць А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №1440/1946/18
за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Державної установи "Центр пробації", про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2018 року (прийняте у складі головуючого судді Птичкіної В.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Єщенка О.В., суддів: Димерлія О.О., Кравченка К.В.)
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Державної установи "Центр пробації", в якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції від 17 липня 2018 року № 139 о/с в частині звільнення позивача зі служби з підстави, встановленої пунктом 4 частини першої статті 77 Закону України "Про поліцію";
1.2. поновити позивача на посаді начальника Голованівського районного центру з питань пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, а в разі її відсутності - на рівнозначній посаді в Південному міжрегіональному управлінні з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції в званні капітана внутрішньої служби.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що нормами Закону України "Про Національну поліцію" недостатньо врегульовано процедуру звільнення поліцейського у зв`язку зі скороченням чисельності штату, тому застосуванню підлягають норми Кодексу законів про працю України. За твердженнями позивача, відповідач не вжив заходів щодо працевлаштування позивача, у тому числі на рівнозначній посаді, що свідчить про недотримання ним норм законодавства про працю та необґрунтованість звільнення зі служби в поліції.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. Наказом Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції від 30 грудня 2016 року №43О/С призначено капітана внутрішньої служби Панчука Сергія Володимировича (Д-006224), який прибув з управління Державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області, начальником Голованівського районного сектору з питань пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, з 01 січня 2017 року.
3.1. Наказом Міністерства юстиції України від 10 січня 2018 року №50/к відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України", розпорядження Кабінету Міністрів України "Про утворення державної установи "Центр пробації", пункту 5 Положення про державну установу "Центр пробації", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 грудня 2017 року №4322/5, затверджено структуру та штат державної установи "Центр пробації" згідно з додатками. Визнано такими, що втратив чинність, зокрема, наказ Міністерства юстиції України від 11 листопада 2016 року №5183/к "Про затвердження структури уповноважених органів з питань пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції".
3.2. Наказом Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції від 26 січня 2018 року №33/АГ визначено здійснити організаційно-штатні заходи в уповноваженому органі з питань пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції. Управлінню персоналу забезпечити доведення наказу Міністерства юстиції України від 10 січня 2018 року №50/к до співробітників уповноваженого органу з питань пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції; здійснити відповідні заходи у встановленому законодавством порядку щодо працівників уповноваженого органу з питань пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.
3.3. 01 лютого 2018 року позивач був попереджений про можливе наступне звільнення із Державної кримінально-виконавчої служби України за пунктом 4 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (звільнення зі служби у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) після закінчення 2-х місячного строку з моменту одержання цього попередження.
3.4. Наказом відповідача від 03 липня 2018 року № 175/АГ позивача було зобов`язано прибути до Управління 06 липня 2018 року для участі у кадровій комісії.
3.5. 06 липня 2018 року посадові особи Управління - члени кадрової комісії склали акт, яким підтвердили відмову позивача від ознайомлення з наказом від 03 липня 2018 року №175/АГ та списком вакантних посад.
3.6. Згідно протоколу від 06 липня 2018 року №6 кадрова комісія прийняла рішення про звільнення позивача.
3.7. Наказом Управління від 17 липня 2018 року №139 О/С позивача звільнено на підставі пункту 4 частини першої статті 77 Закону №580 - у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
4. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року, позов задоволено.
4.1. Визнано протиправним та скасовано наказ Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції від 17 липня 2018 року № 139 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 .
4.2. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Голованівського районного сектору з питань пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.
4.3. Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного наказу та підстави для звільнення позивача у вищенаведений спосіб, оскільки відсутній юридичний факт "скорочення штату", який є підставою для звільнення працівника відповідно до пункту 4 частини першої статті 77 Закону України "Про поліцію".
IV. Касаційне оскарження
5. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
6. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що право визначати чисельність і штат працівників належить власникові або уповноваженому ним органу без обґрунтування доцільності скорочення чисельності або штату працівників, власник має право на свій розсуд вносити зміни у штатний розпис. Тобто, Міністерством юстиції України було скорочено всі штатні посади уповноважених органів з питань пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, в тому числі і посаду позивача. Також відповідач наголосив, що скорочення посади має чіткий і однозначний зміст - це припинення існування посади, внаслідок чого працівник, який її обіймає, може бути звільнений.
7. Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому посилаючись на необґрунтованість та безпідставність останньої просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до висновку про неправомірність оскаржуваного наказу та відсутності підстав для звільнення позивача. Верховний Суд погоджується із даним висновком з огляду на наступне.