ПОСТАНОВА
Іменем України
31 жовтня 2019 року
Київ
справа №580/32/19
адміністративне провадження №К/9901/20463/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,
секретар судового засідання Кучер Р.В.,
за участю:
представників позивача Михайлюк -Філімонової Є.О., Потетюєва С.Ю.;
представника відповідача Тележинського М.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за касаційною Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року (колегія суддів у складі головуючого судді Сорочка Є.О., суддів: Коротких А.Ю., Федотова І.В.)
у справі №580/32/19
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум"
про застосування заходів реагування.
I. ПРОЦЕДУРА
1. Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі - ГУ ДСНС України у м. Києві) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" (далі - ТОВ "Сокар Петролеум"), в якому просило:
- застосувати заходи реагування до ТОВ "Сокар Петролеум" у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень АЗС шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки;
- обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на ГУ ДСНС України у м. Києві;
- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на ГУ ДСНС України у м. Києві.
2. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року позов задоволено частково: застосовано до ТОВ "Сокар Петролеум" заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю), а саме: зобов`язано зупинити експлуатацію приміщення автозаправної станції розташованої за адресою: вул. Героїв Космосу, 9 у Святошинському районі м. Києва до усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 15 лютого 2019 року №86. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року постанову суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову, яким позов залишено без задоволення.
4. У поданій касаційній скарзі ГУ ДСНС України у м. Києві із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за результатами проведеної посадовими особами позивача планової перевірки дотримання відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки складено акт №270 від 27 листопада 2018 року, яким зафіксовано порушення відповідачем ряду вимог, які можуть призвести до загрози життю і здоров`ю людей.
6. На підставі згаданого акту перевірки позивач видав відповідачу припис від 3 грудня 2018 року №255 з вимогою усунути наведені порушення.
7. У подальшому на підставі звернення відповідача позивачем здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання ТОВ "Сокар Петролеум" вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки на АЗС за адресою: вул. Героїв Космосу, 9 у Святошинському районі м. Києва, за результатами якого складено акт №86 від 15 лютого 2019 року. Цим актом зафіксовано наявність двох порушень вимог нормативних актів у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, а саме:
- АЗС не обладнано системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення локальною системою оповіщення;
- над технологічним обладнанням АГЗП не влаштований навіс із негорючих матеріалів відповідно до вимог п. 8.150 ДБН В.2.5-20-2001 "Газопостачання".
8. В зв`язку наявністю неусунених порушень вимог нормативних актів у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
9. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не усунено виявлені позивачем порушення, які спричиняють загрозу життю та здоров`ю людей.
10. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в позові, виходив з того, що навіс над АГЗП відповідає встановленим вимогам щодо протипожежної безпеки.
11. Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що в межах цього спору не доведено віднесення об`єктів перевірки до об`єктів підвищеної небезпеки, що є обов`язковим для застосування частини першої статті 53 Кодексу цивільного захисту України.
12. В зв`язку з цим питання обладнання АЗС системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення локальною системою оповіщення судом апеляційної інстанції не розглядалось, оскільки така система в обов`язковому порядку встановлюється саме на об`єктах підвищеної небезпеки.
13. Водночас суд апеляційної інстанції наголосив, що позивачем було вжито ряд дій для забезпечення раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
14. Позивач у своїй касаційній скарзі зазначає, що судом апеляційної інстанції не повно, не всебічно та не об`єктивно досліджено обставини справи.
15. Вказує, що належним доказом усунення порушення є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, тому, вважає позивач, для встановлення факту відсутності порушень відповідач повинен ініціювати позапланову перевірку, за наслідками якої і може бути встановлено зазначений факт.
16. Щодо виявлених порушень позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно зазначив, що навіс над технологічним обладнанням АГЗП відповідає встановленим вимогам щодо протипожежної безпеки, оскільки надані відповідачем докази підтверджують зворотне.
17. Звертає увагу, що відповідачем не надано протоколу випробування з визначенням групи горючості матеріалів відповідно до ДСТУ Б В.2.7-19.
18. Позивач вказує, що апеляційною інстанцією не досліджувалось питання віднесення об`єкту перевірки до об`єктів підвищеної небезпеки, проте в постанові суду зазначено, що позивачем не доведено обставину віднесення об`єкту перевірки до об`єктів підвищеної небезпеки. Водночас в матеріалах справи містяться докази про те, що ТОВ "Сокар Петролеум" за адресою вул. Героїв Космосу, 9 в Святошинському районі м. Києва ідентифікований як суб`єкт підвищеної небезпеки.
19. З урахуванням того, що на час виникнення спірних правовідносин були чинними ДБН В.2.5-76:2014 "Автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення", АЗС відповідача як об`єкт підвищеної небезпеки повинна бути обладнана системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей відповідно до вказаних ДБН.
20. Позивач звертає увагу, що виявлені порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що зафіксовані ним, не спростовані та не усунені.
21. Застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації АЗС, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
22. У відзиві на касаційну скаргу позивача відповідач не погоджується з касаційною скаргою, просить залишити її без задоволення, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - залишити в силі.
23. Звертає увагу, що неможливість встановлення системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей, оскільки власне самим позивачем не дотримуються вимоги ДБН В.2.5-76:2014 щодо необхідності забезпечення пульта централізованого спостереження, функціонування якого є обов`язковою умовою для улаштування умовою для улаштування та введення в експлуатацію вказаної система на об`єкті.
24. Також зазначає, що належна позивачу АЗС по вул. Героїв Космосу, 9 в м. Києві не внесена до Державного реєстру об`єктів підвищеної небезпеки.
25. У відповіді на відзив позивач вважає безпідставним відзив на касаційну скаргу та наполягає на доводах та вимогах касаційної скарги.
26. У судовому засіданні представник скаржника вимоги касаційної скарги підтримав з підстав, викладених в ній, просив задовольнити її, представники відповідача проти касаційної скарги заперечували з мотивів, викладених у відзиві на касаційну скаргу, та просили відмовити в її задоволенні.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
27. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
28. Відповідно до статті 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
29. Частиною другою статті 68 КЦЗ України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
30. Аналогічні положення передбачені частиною сьомою статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", за змістом якої, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
31. Наведені положення законодавства кореспондують з пунктом 12 частини першої статті 67 КЦЗ України, згідно з яким, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
32. Пунктами 1, 4,10 частини першої статті 70 КЦЗ України передбачено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.
33. Підставою для звернення позивача до суду з цим позовом, як зазначалось та встановлено судами (пункти 7, 8 цієї постанови), стало наявність двох порушень вимог нормативних актів у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу для життю та/або здоров`ю людей (АЗС не обладнано системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення локальною системою оповіщення; над технологічним обладнанням АГЗП не влаштований навіс із негорючих матеріалів відповідно до вимог п. 8.150 ДБН В.2.5-20-2001 "Газопостачання").
34. Щодо необладнання АЗС системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення локальною системою оповіщення, варто зазначити наступне.
35. Положеннями частини першої статті 53 КЦЗ України визначено, що на об`єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення.