ПОСТАНОВА
Іменем України
31 жовтня 2019 року
Київ
справа №823/1915/18
адміністративне провадження №К/9901/11506/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Саприкіної І.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 823/1915/18
за позовом ОСОБА_1
до Черкаської міської ради, Кабінету Міністрів України в особі Держгеокадастру як центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області,
третя особа: ОСОБА_2
про визнання протиправною та скасування державної реєстрації та скасування рішення,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року (постановлену у складі головуючого судді Паламар П.Г.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Собківа Я.М., суддів Степанюка А.Г., Файдюка В.В.),
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Черкаської міської ради, Кабінету Міністрів України в особі Держгеокадастру як центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування державної реєстрації та скасування рішення.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Постановляючи зазначену ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду та не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати зазначену ухвалу суду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року - без змін.
Відмовляючи в задоволенні апеляційної скарги суд апеляційної інстанції виходив з наявності правових підстав вважати строк звернення до суду з адміністративним позовом пропущеним без поважних причин (що покладена в основу ухвали суду про повернення позовної заяви), зазначене підтверджується наявними матеріалами справи.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи їх прийнятими з порушенням норм процесуального права, позивач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 27 травня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 823/1915/18, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 31 жовтня 2019 року.
Одночасно з касаційною скаргою було заявлено клопотання про участь в судовому засіданні, в задоволенні якого було відмовлено ухвалою Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що про порушення свої прав землекористувача і співвласника житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , позивач, попри численні перешкоди з боку відповідачів впродовж трьох років позивача отримати технічну документацію із землеустрою з відомостями про координати, конфігурацію та розташування меж ділянок, що були передані рішенням міськради у власність та в оренду, частково дізнався лише у квітні 2018 року після отримання від місцевого органу самоврядування копії договору оренди однієї з наданих ділянок з додатком у вигляді її кадастрового плану та Акта погодження меж, після чого позивач негайно звернувся до суду з позовом про скасування вищевказаного рішення Черкаської міської ради.
Однак, після відкриття провадження у справі, судом першої інстанції було задоволено клопотання Черкаської міської ради від 28 листопада 2018 року та постановлено ухвалу про залишення позову без розгляду на тій підставі, що позивач пропустив строк звернення до суду і не звернувся із клопотанням про його поновлення.
Також, на думку позивача, судом апеляційної інстанції, не дивлячись на численні порушення судом першої інстанції норм процесуального права, поверхнево розглянуто апеляційну скаргу позивача та залишено її без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.
У зв`язку із чим, позивач вважає, що розгляд справи в суді апеляційної інстанції мав ознаки упередженості по відношення до позивача, а постанова від 20 березня 2019 року ухвалена з порушенням норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Зокрема, посилається на те, що судом апеляційної інстанції дана невірну оцінку доказам (рішенню Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 квітня 2011 року у справі №2-60/11; рішенню Черкаської міської ради від 10 лютого 2015 року № 2-941), які, нібито, свідчать про обізнаність позивача про порушення його прав та, відповідно, є підставою вважати, що ним пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом.
20 вересня 2019 року до суду надійшов відзив Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, в якому зазначається про безпідставність доводів касаційної скарги та про законність, та обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій. Також зазначається, що про рішення Черкаської міської ради від 10 лютого 2015 року №2-941, вимоги щодо неправомірності якого заявлені в даному позові, ОСОБА_1 дізнався ще19 серпня 2015 року. Про це свідчить його особистий підпис на засвідчення факту отримання відповіді заступника міського голови Ільченко О.А. від 19 серпня 2015 року №4475-2 на інформаційний запит ОСОБА_1 від 04 серпня 2015 року №4475-2. Таким чином, позивач звернувся до суду з пропуском строку звернення, передбаченого статтею 122 КАС України.
25 вересня 2019 року до суду надійшов відзив Черкаської міської ради на касаційну скаргу позивача, в якому відповідач зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті при дотриманні норм процесуального права, тому просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін. У відзиві відповідач також посилається на пропуск позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, зокрема, на те, що про винесення оскаржуваного рішення позивачу було відомо 19 серпня 2015 року, про що свідчить його особистий підпис про отримання відповіді на інформаційний запит.
26 вересня 2019 року до суду надійшов відзив представника третьої особи на касаційну скаргу позивача, в якому зазначається, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті при дотриманні норм процесуального права, тому просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін. Зокрема представник третьої особи зазначає, що позивачу було відомо заздалегідь про прийняте рішення, при цьому звертає увагу на те, що позивач був вільний під час обрання способу захисту, а тому власний розсуд і за власним бажанням звернувся до суду з позовною заявою про скасування рішення Черкаської міської ради від 10 лютого 2015 року №2-941. Так, ухвалою Соснівського районного суду Черкаської області від 31 січня 2017 року у справі №712/14622/16-ц було відкрито провадження, однак позивач двічі не з`явився в судове засідання, а саме 18 вересня 2017 року та 10 жовтня 2017 року, про причини неявки позивач суду не повідомив. Ухвалою Соснівського районного суду Черкаської області від 10 жовтня 2017 року на підставі статті 207 ЦПК України позов ОСОБА_1 було залишено без розгляду, зазначене додатково підтверджує про те, що позивач дізнався раніше, ніж у квітні 2018 року, про можливість порушення його прав.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року відповідають, а викладені в касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем шестимісячний строк звернення до суду та не подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в касаційному порядку, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд наголошує, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.