ПОСТАНОВА
Іменем України
31 жовтня 2019 року
Київ
справа №804/8400/16
адміністративне провадження №К/9901/45626/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська до Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Радабанк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство Будвироби" про зобов`язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року у складі колегії суддів: Чумака С. Ю., Гімона М.М., Юрко І.В.,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року Військовий прокурор Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі також - прокурор, позивач 1), квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська (далі також - позивач 2) звернулися до суду з позовом до Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (далі також - відповідач, Новомосковська РДА), треті особи: ОСОБА_1 (далі також - третя особа 1, ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі також - третя особа 2, ОСОБА_2 ), Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Радабанк" (далі також - третя особа 3, ПАТ "АБ "Радабанк"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство Будвироби" (далі також - третя особа 4, ТОВ "Підприємство Будвироби"), в якому просили:
- зобов`язати відповідача скасувати записи № 6925074, № 12481767, № 12483480 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності на котеджі № 2, 4, 6, 8, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов`язати відповідача прийняти рішення про скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно ІН 49605202 від 11 грудня 2015 року, ІН 49617342 від 11 грудня 2015 року, ІН 26508904 від 08 вересня 2014 року, ІН 26513268 від 08 вересня 2014 року, ІН 26517409 від 08 вересня 2014 року, ІН 26517409 від 08 вересня 2014 року, ІН 26526122 від 08 вересня 2014 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачами зазначено, що військова прокуратура на законних підставах звернулась до відповідача із вимогою про скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно, проте Новомосковська районна державна адміністрація Дніпропетровської області відмовила у скасуванні вищевказаних свідоцтв про право власності та внесенні відповідних відомостей до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що жодного дозволу від належного землекористувача - Міністерства оборони України або Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, треті особи для будівництва вищезазначених котеджів на земельній ділянці, не отримували. Тобто, на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні Міністерства оборони України, без жодних погоджень з належним землекористувачем, у порушення діючого законодавства були побудовані котеджі № 2, 4, 6, 8 та оформлено право власності.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року скасовано. Позов Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняті державним реєстратором Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, від 08 вересня 2014 року індексні номери № 15639364, № 15635516, № 15637748 та № 15644528 щодо котеджу № 2, від 11 грудня 2015 року № 26977948 та № 26983138 щодо котеджів № 4 та 6 відповідно, від 28 січня 2016 року № 27974480 щодо котеджу № АДРЕСА_2 . В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відсутність у заявників належного правовстановлюючого документа на земельну ділянку унеможливлювала здійснення державним реєстратором реєстраційних дій щодо новозбудованого майна, а саме, прийняття рішення про державну реєстрацію речових прав на це нерухоме майно.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просила скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга подана 29 травня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 804/8400/16, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак, розгляд справи цим судом не був закінчений.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 жовтня 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, а саме: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Чиркіна С.М.
Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2019 року прийнято до свого провадження справу № 804/8400/16 та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно державного акта на право безстрокового користування земельною ділянкою, виданого у 1998 році земельна ділянка площею 20 447.0 га, в межі якої входить у тому числі земельна ділянка площею 4,2 га, яка розташована по АДРЕСА_1 передана Дніпропетровській квартирно-експлуатаційній частині, правонаступником якої є квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська. У зв`язку з чим з 1988 року зазначена земельна ділянка знаходиться у постійному користуванні Міністерства оборони України.
В лютому 2008 року ОСОБА_1 звернувся до Новомосковського міськрайонного суду з адміністративним позовом до Новомосковської райдержадміністрації та відділу земельних ресурсів з позовом про зобов`язання відділ земельних ресурсів вилучити земельну ділянку площею 4,2 га зі складу земель оборони і перевести її в землі запасу для рекреаційних цілей, а також зобов`язати Новомосковську райдержадміністрацію укласти з ним договір оренди вказаної ділянки.
Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 березня 2008 року у справі № 2а-448/08/0427 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено: зобов`язано відділ земельних ресурсів Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області вилучити земельну ділянку площею 4,2 га, яка розташована по АДРЕСА_1 зі складу земель Міністерства Оборони України і перевести в землі запасу для рекреаційних цілей, зобов`язано відділ земельних ресурсів Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області внести відповідні зміни до обліку земель, зобов`язано Новомосковську районну державну адміністрацію Дніпропетровської області укласти з ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки площею 4,2 га, яка розташована по АДРЕСА_1 .
На підставі вказаного рішення у квітні 2008 року головою Новомосковської райдержадміністрації видано розпорядження про вилучення земельної ділянки площею 4,2 га зі складу земель оборони України і переведення її в землі рекреаційного призначення на території Черкаської селищної ради.
15 липня 2008 року у відповідності до технічної документації, виготовленої на підставі вищезазначеного рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, а також розпорядження голови Новомосковської райдержадміністрації Дніпропетровської області № 1080-р-08 від 02 липня 2008 року, було укладено договір від 15 липня 2008 року оренди вказаної ділянки площею 4,2 га під будівлями та спорудами з ОСОБА_1 та земельна ділянка передана орендарю.
Розпорядженням голови Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 16 червня 2009 року № 846-р-09 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дозволено виконання проектних робіт з реконструкції бази відпочинку за вказаною адресою.
Розпорядженням голови Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 21 серпня 2009 року № 1075-р-09 надано завдання на виконання проектних робіт по реконструкції заміської бази відпочинку в смт. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області, тому вказане вище розпорядження втратило свою чинність.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі № 2а-448/08/0427 від 01 березня 2011 року за апеляційною скаргою Новомосковського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 березня 2008 року скасовано і в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, внаслідок чого земельна ділянка площею 4,2 га, яка розташована по АДРЕСА_1 фактично повернута до земель оборони.
Проте вже 02 березня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна - заміської бази "Тихоніно", яка розташована на земельній ділянці загальною площею 4,2 га по АДРЕСА_1 .
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2012 року відмовлено у задоволені позову Дніпропетровського прокурора за наглядом за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України, який подано в інтересах Міністерства оборони, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, до Новомосковської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди вказаної земельної ділянки.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 5 лютого 2013 року у провадженні № 22-ц/774/1626/13, яку ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 квітня 2013 року залишено без змін, рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2012 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 4,2 га, яка розташована по АДРЕСА_1, який укладений 15 липня 2008 року, та зобов`язано ОСОБА_1, ОСОБА_2 повернути вищезазначену земельну ділянку площею 4.2 га належному землекористувачу - Квартирно-експлуатаційному відділу м. Дніпропетровська.
Незважаючи на існування вказаних судових рішень, які набрали законної сили, третіми особами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 продовжувалось будівництво на вказаній земельній ділянці та збудовано 4 капітальні будівлі. У подальшому, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 подали до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області наступні декларації про готовність об`єкта до експлуатації, які були зареєстровані, а саме:
- побудованого котеджу № 2, декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 18 грудня 2013 року № ДП 142133521200;
- побудованого котеджу № 4, декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 30 жовтня 2013 року № ДП 142133030040;
- побудованого котеджу № 6, декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 09 жовтня 2013 року № ДП 142132821087;
- побудованого котеджу № 8, декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 01 листопада 2013 року № ДП 142133050077.
При цьому в якості документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою у всіх деклараціях зазначено договір оренди від 15 липня 2008 року, який визнаний судом недійсним.
На підставі вказаних декларацій про готовність об`єктів до експлуатації Новомосковським міськрайонним управлінням юстиції Дніпропетровської області прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу):
- від 08 вересня 2014 року індексні номери № 15639364, № 15635516, № 15637748 та № 15644528 щодо котеджу № 2;
- від 11 грудня 2015 року № 26977948 та № 26983138 щодо котеджів № 4 та 6 відповідно;
- від 28 січня 2016 року № 27974480 щодо котеджу № АДРЕСА_2 та внесені відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно., після чого видані свідоцтва про право власності.
Після виявлення викладених фактів наказом заступника Директора Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області № 148-Н від 22 липня 2016 року "Про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації" скасовано вищевказані декларації, а саме: від 18 грудня 2013 року № ДП 142133521200, від 30 жовтня 2013 року № ДП 142133030040, від 09 жовтня 2013 року № ДП 142132821087, від 01 листопада 2013 року № ДП 142133050077.
Листом № 3-6-4662/2 вих-16 від 28 липня 2016 року військова прокуратура Дніпропетровського гарнізону звернулась до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно ІН 49605202 від 11 грудня 2015 року, ІН 49617342 від 11 грудня 2015 року, ІН 26508904 від 08 вересня 2014 року, ІН 26513268 від 08 вересня 2014 року, ІН 26517409 від 08 вересня 2014 року, ІН 26517409 від 08 вересня 2014 року, ІН 142133050077 від 01 листопада 2013 року.
Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області надало відповідь за № 26605/03.3-57/3267 від 26 серпня 2016 року, зазначивши, що функції державної реєстрації на нерухоме майно передані виконавчим комітетам місцевих рад та районним державним адміністраціям.
Листом № 02-08-3097/0/327-16 від 26 серпня 2016 року Новомосковська районна державна адміністрація Дніпропетровської області відмовила у скасуванні вказаних свідоцтв про право власності та внесенні відповідних відомостей до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, пославшись на положення статей 26, 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень" та необхідністю оскарження дій і рішень державного реєстратора в судовому порядку.
Також, ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до інспекції департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення про скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації № 148-ск від 22 липня 2016 року. Постановою суду першої інстанції від 08 листопада 2016 року у задоволенні вказаного позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаного рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову суду першої інстанції від 08 листопада 2016 року скасовано, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення про скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації № 148-ск від 22 липня 2016 року.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що судами попередніх інстанцій не враховано той факт, що положеннями чинного законодавства не передбачено обов`язку державного реєстратора перевіряти чинність документів, поданих для державної реєстрації прав та їх обтяжень. Також зазначає, що як на час проведення державної реєстрації прав власності ОСОБА_2 на відповідні котеджі, так і на час винесення оскаржуваного рішення, згідно відомостей ЄДР та Державного земельного кадастру, земельна ділянка перебуває в оренді у ОСОБА_1
26 червня 2017 року від Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України надійшло заперечення на касаційну скаргу, з якого вбачається, що з метою оформлення права власності на вказані котеджі, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 протиправно не вказали, що зазначена земельна ділянка належить Міністерству оборони України, а також не вказали про відсутність дозволу на будівництво новобудов з боку фактичного володільця земельної ділянки та надали недійсний договір оренди.
Від інших учасників справи відзиву або заперечення на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, зокрема, суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.