ПОСТАНОВА
Іменем України
31 жовтня 2019 року
Київ
справа №817/1800/16
адміністративне провадження №К/9901/23717/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 07 червня 2017 року у складі судді Комшелюк Т.О. та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Охрімчук І.Г., Капустинського М.М., Моніча Б.С. у справі № 817/1800/16 за позовом ОСОБА_2 до Березнівської районної державної адміністрації Рівненської області, Державного реєстратора прав на нерухоме майно, Березнівської районної державної адміністрації Рівненської області, третя особа - ОСОБА_1 про зобов`язання вчинення певних дій,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов`язати відповідача скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на будинок механізаторів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 07 червня 2017 року, яка залишена без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року, зобов`язано державного реєстратора прав на нерухоме майно Березнівської районної державної адміністрації Рівненської області скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на будинок механізатора, зареєстрованого 06.10.2015 за номером запису про право власності: 11480002, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення і закрити провадження у справі.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що судами попередніх інстанцій помилково ухвалено судові рішення, оскільки між сторонами адміністративного процесу спір не виник взагалі, оскільки позивач із заявою про скасування державної реєстрації до відповідача не звертався взагалі.
Відзиву на касаційну скаргу учасниками справи до суду не подано.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У ході розгляду справи судами встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про реєстрацію права власності майна.
Рішенням відповідача від 16.03.2016 позивачу відмовлено у державній реєстрації оскільки заявлене право вже зареєстроване (наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями).
Також судами встановлено, що 23 квітня 2008 року Березнівським районним судом Рівненської області у справі №2-472 ухвалено рішення, згідно якого визнано за ОСОБА_1 право власності на приміщення будівлі механізатора із двох поверхів розміром 12,2 м. на 12.6 м., площею - першого поверху 117 кв. м, другого - 120.5 кв. м загальною площею 237.5 кв. м в АДРЕСА_1 . Вказане рішення суду подано для проведення державної реєстрації реєстратору КП "Березнівське РБТІ", яким і проведено реєстрацію права власності на вищевказане майно, шляхом внесення відомостей до реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
26.05.2009 рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області задоволено частково апеляційну скаргу позивача та скасоване вищевказане рішення суду першої інстанції, а також ухвалено нове, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволені заявленого позову, щодо визнання за ним права власності на приміщення будинку механізатора, загальною площею 237,5 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_1 вказане майно за рішенням суду не належить, тому наявні підстави для зобов`язання відповідача вчинити дії щодо скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на будинок механізаторів, що знаходиться за адресою; АДРЕСА_1 .
Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.
Вимогами у цій справі є зобов`язання скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на нерухоме майно, що пов`язано з порушенням права позивача нерухоме майно іншою особою, за якою відповідачем зареєстровано право власності на таке майна.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктивний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до статті 2 КАС (у редакції, чинній на час подання позову), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої статті 3 КАС у зазначеній редакції).
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ (за статтею 17 КАС у відповідній редакції) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.