ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/499/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Кушніра І.В., Волковицької Н.О.,
секретар судового засідання - Астапова Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-торгстрой" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.08.2019 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2019 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-торгстрой" до Нікопольської міської ради, за участю третьої особи - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Славута-Плюс", третьої особи - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Дніпропетровське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, про визнання недійсним та скасування пункту 2 рішення Нікопольської міської ради від 26.04.2013 № 16-30/VI,
за участю представників:
позивача - Галкіна І.В., адвокат; Гриценко Д.В., адвокат;
відповідача - не з`явилися;
третьої особи-1 - не з`явилися;
третьої особи-2 - не з`явилися,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-торгстрой" (далі - ТОВ "АТБ-торгстрой") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Нікопольської міської ради Дніпропетровської області (далі - Рада), третя особа-1 на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Славута-Плюс" (далі - ТОВ "Славута-Плюс"), третя особа-2 на стороні позивача - Дніпропетровське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі - АМК), в якому просило визнати недійсним і скасувати пункт 2 рішення Ради від 26.04.2013 № 16-30/VІ "Про поновлення договору оренди землі на новий строк ТОВ "АТБ-торгстрой" та ТОВ "Славута-Плюс" на вул. Херсонська, 367/1 за фактичним розміщенням нежитлової будівлі".
1.2. Позов обґрунтовано тим, що встановивши у спірному пункті 2 рішення Ради від 26.04.2013 № 16-30/VІ орендну плату за земельну ділянку по вул. Херсонській, 367/1 у м. Нікополі Дніпропетровської області у розмірі 12 % від діючої нормативної грошової оцінки земель, тоді як для інших суб`єктів господарювання орендну ставку за користування землею аналогічного цільового призначення Радою встановлено у розмірі 3 %, Рада порушила вимоги статей 2, 6 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" та статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", оскільки встановлюючи різний розмір орендної плати для суб`єктів господарювання, які здійснюють однакові види діяльності, Рада створює несприятливі умови господарювання для позивача порівняно з іншими орендарями. Позивач стверджує, що про порушення свого права Товариство дізналося із офіційного сайту Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на якому оприлюднено рішення від 30.01.2018 № 3/01-14/04-18 про порушення Радою законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судами
2.1. 27.04.2010 на виконання рішення Ради від 26.03.2010 № 17-46/V, між Радою (орендодавець), ТОВ "АТБ-торгстрой" (орендар) і ТОВ "Славута-Плюс" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1211600000:03:048:0059 площею 0,2584 га по вул. Херсонській, 367/1, строком на 3 роки, який зареєстровано у Нікопольському відділі ДРФ центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2010 № 041011000049. Розмір орендної плати складав 3 %.
2.2. 26.04.2013 Радою прийнято рішення № 16-30/VI "Про поновлення договору оренди землі на новий строк ТОВ "АТБ-торгстрой" та ТОВ "Славута-Плюс" на вул. Херсонська, 367/1 за фактичним розміщенням нежитлової будівлі", згідно якого Рада вирішила, зокрема: пункт 1 - поновити ТОВ "АТБ-торгстрой" та ТОВ "Славута-Плюс" договір оренди землі (кадастровий номер 1211600000:03:048:0059) на вул. Херсонська, 367/1 загальною площею 0,2584 га (у т.ч. 5/7 частин - ТОВ "АТБ-торгстрой", 2/7 частин - ТОВ "Славута-Плюс") строком на 3 роки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; пункт 2 - встановити на земельну ділянку на вул. Херсонська, 367/1 орендну плату в розмірі 12 % від діючої нормативної грошової оцінки земель.
2.3. Рішенням Адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.01.2018 № 3/01-14/04-18 у справі № 44/04-03-3/17 визнано дії Нікопольської міської ради щодо прийняття рішень Міської ради ( зазначених в графі шостій таблиці 1) про надання в оренду земельних ділянок, на підставі яких укладаються договори з орендарями, та прийняття рішень Міської ради 2016-2017 років із застосуванням різних ставок орендної плати за користування земельними ділянками однакового цільового (функціонального) призначення, які можуть ущемлювати права землекористувачів та можуть бути спрямовані на зниження конкурентоспроможності підприємств-конкурентів, настання негативних наслідків для їхніх ринкових позицій, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом третім статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", визначеним абзацом 8 частиною 2 статті 15 цього Закону, у вигляді антиконкурентних дій органів місцевого самоврядування, внаслідок яких окремим суб`єктам господарювання створюються дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами.
3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2019 (суддя Рудь І.А.), залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.08.2019 (колегія суддів: Березкіна О.В., Дармін М.О., Антонік С.Г.), у задоволенні позову відмовлено.
Мотивуючи свої рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, що визначення ставок орендної плати відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування; розмір орендної плати відповідачем визначено відповідно до положень пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (далі - ПК України); встановлення наявності або відсутності порушення законодавства про захист економічної конкуренції відноситься саме до компетенції Антимонопольного комітету України, а не суду; загальні висновки, які викладені у рішенні Адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.01.2018 № 3/01-14/04-18, не можуть бути застосовані до правовідносин між позивачем і відповідачем, з огляду на недоведеність, що саме ці суб`єкти господарювання є конкурентами позивачу на будь-якому з товарних ринків і нормативна грошова оцінка для земельних ділянок, наданих в оренду зазначеним суб`єктам господарювання та позивачу є однаковою.
В зв`язку з чим суди дійшли висновку, що позивачем не доведено, що саме відносно нього відповідачем було прийнято дискримінаційне рішення у вигляді визначення орендної плати за землю в розмірі 12 %, тому вважали, що правові підстави для визнання недійсним пункту 2 рішення Ради від 26.04.2013 № 16-30/VІ щодо встановлення для позивача розміру орендної плати відсутні.
4. Короткий зміст доводів і вимог касаційної скарги
4.1. У касаційній скарзі ТОВ "АТБ-торгстрой" посилається на порушення судами попередніх інстанцій вимог частини 2 статті 25 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статей 15, 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Скаржник акцентує, що зміну розміру орендної плати з 3% від діючої нормативної грошової оцінки земель, як було погоджено сторонами у договорі оренди земельної ділянки від 27.04.2010, на 12 % не було погоджено з позивачем.
У зв`язку з наведеним ТОВ "АТБ-торгстрой" просить скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове рішення про задоволення позову.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу Рада, посилаючись на повне встановлення судами попередніх інстанцій дійсних обставин справи та правильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції.
6.1. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, які звилися у судове засідання, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд у межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, зважаючи на таке.
6.2. Відповідно до частини 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
6.3. Відповідно до статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Рада є органом місцевого самоврядування, який представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та законодавством України.