ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 910/13940/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Суховий В.Г. - головуючий, Берднік І.С., Міщенко І.С.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсар" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 (Кравчук Г.А., Коробенко Г.П., Тищенко А.І.) та рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2019 (Зеленіна Н.І.) у справі №910/13940/18
за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсар", 2) ОСОБА_1 про стягнення 366 202,88 грн
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі - Позивач) звернулося в Господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсар" (далі - Відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач-2) про стягнення 366 202,88 грн за договором від 25.12.2014.
2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем-1 зобов`язань з повернення кредитних коштів, а в зв`язку з тим, що між Позивачем та Відповідачем-2 укладено договір поруки №POR1421141958774 від 13.01.2015, тому стягнення заборгованості за кредитом слід здійснити солідарно.
Короткий зміст оскаржуваного рішення, ухваленого судом першої інстанції
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2019 позов задоволено повністю.
4. Рішення суду мотивовано тим, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача-1 грошових коштів в сумі 366 202,28 грн, що складає основну заборгованість за кредитом, є обґрунтованими та підтвердженими належними і допустимими доказами, зокрема, наявними в матеріалах справи "Умовами та правилами надання банківських послуг" (далі - Умови), тарифами Позивача, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, до яких Відповідач-1 приєднався, подавши 25.12.2014 заяву про відкриття поточного рахунку, і які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 25.12.2014. У зв`язку з невиконанням Відповідачем-1 зобов`язань з повернення наданих Позивачем кредитних коштів, місцевий господарський суд визнав обґрунтованими вимоги солідарного стягнення заборгованості також і з Відповідача-2, який є Поручителем відповідно до укладеного з Позивачем договору поруки №POR1421141958774 від 13.01.2015.
Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2019 залишено без змін з тих же підстав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги Відповідача-1
6. Відповідач-1 подав касаційну скаргу на рішення та постанову судів попередніх інстанцій, в якій просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд.
Аргументи учасників справи
Доводи Відповідача-1, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
7. Суди встановили обставини на підставі неналежних, недопустимих та недостатніх доказів, чим порушили статті 73, 76-79, 86 ГПК України. Зокрема, не врахували, що Позивачем не доведено, які саме Умови були розміщені на сайті Позивача на час відкриття банківського рахунку та до яких саме Умов приєднався Відповідач-1. Крім того, суди не звернули уваги, що надані Позивачем Умови не містять підпису Відповідача-1 та Відповідача-2, як Поручителя.
8. Суди порушили частину 1 статті 559 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), не погодившись з припиненням договору поруки, оскільки предметом договору поруки є надання кредиту в сумі 120 000,00 грн, тоді, як з позовної заяви та доданих до неї документів вбачається надання Позивачем кредиту в сумі 500 000,00 грн, що свідчить про збільшення обсягу відповідальності Відповідача-2.
9. Попередні судові інстанції при вирішенні спору не врахували позицію Верховного Суду, чим порушили частину 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та частину 4 статті 236 ГПК України.
Позиція інших учасників справи у відзиві на касаційну скаргу
10. Позивач та Відповідач-2 відзив на касаційну скаргу не надали, що у відповідності до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень у даній справі у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
11. Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Позивачем та Відповідачем-1 25.12.2014 підписано заяву про відкриття поточного рахунку (далі - заява), відповідно до якої Відповідач-1 приєднався до Умов, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 25.12.2014.
12. Попередні судові інстанції встановили, що, користуючись грошовими коштами, наданими Позивачем на виконання договору від 25.12.2014 в межах кредитної лінії, Відповідач-1 неналежним чином та не в повному обсязі виконував взяті на себе зобов`язання, у встановлені строки не здійснив повернення кредиту в повному обсязі, у зв`язку з чим, станом на 05.06.2018 утворилася заборгованість за кредитом в сумі 366 202,28 грн, яка підлягає стягненню солідарно з Відповідачів- 1 та 2 на підставі також і укладеного між Позивачем та Відповідачем-2 договору поруки №POR1421141958774 від 13.01.2015, за умовами якого Відповідач-2 поручився за виконання Відповідачем-1 зобов`язань, які виникли з кредитного договору.
13. Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
14. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець, в даному випадку Позивач.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.