ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/12490/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. - (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "ОККО-Схід" -Карпа П.С. -адвокат (довіреність від 25.06.2019 №ОСХ-2019/31), Сивий Р.Б. -адвокат (довіреність від 04.09.2019 №ОСХ-2019/42),
відповідача - Антимонопольного комітету України - Данилов К.О. -представник за довіреністю від 24.10.2019 №300-122/01-116,
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОККО-Схід"
на рішення господарського суду міста Києва від 12.03.2019 (суддя Мандриченко О.В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 (головуючий суддя: Кравчук Г.А., судді: Коробенко Г.П., Тищенко А.І. )
у справі № 910/12490/18
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОККО-Схід" (далі -ТОВ "ОККО-Схід")
до Антимонопольного комітету України (далі - АМК)
про визнання рішення частково недійсним.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ТОВ "ОККО-Схід" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до АМК про визнання недійсним рішення від 21.06.2018 № 315-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК) в частині, що стосується ТОВ "ОККО-Схід".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що АМК в оскаржуваному Рішенні неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, не довів обставини, які мають значення для справи і які в зазначеному Рішенні визнано встановленими, неправильно застосував приписи Закону України "Про захист економічної конкуренції", зокрема частину третю статті 6 (далі - Закон № 2210-III), а висновки АМК, викладені в оскаржуваному Рішенні, не відповідають обставинам справи та є взаємосуперечливими.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду міста Києва від 12.03.2019, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 у справі № 910/12490/18, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю з посиланням на відсутність передбачених статтею 59 Закону № 2210-III підстав для визнання Рішення АМК недійсним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ТОВ "ОККО-Схід" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 12.03.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 зі справи № 910/12490/18, в якій просить суд скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В обґрунтування доводів касаційної скарги ТОВ "ОККО-Схід" посилається на те, що суди попередніх судових інстанцій у розгляді справи не врахували, що згідно з нормами абзацу першого частини першої статті 5 та частин першої, третьої та четвертої статті 6 Закону № 2210-III (в їх системному взаємозв`язку), а також за усталеною практикою застосування господарськими судами норми частини третьої статті 6 Закону № 2210-III (посилання на яку наводились у позовній заяві та в апеляційній скарзі) для кваліфікації дій суб`єктів господарювання як антиконкурентних узгоджених дій орган АМК має не лише встановити схожість дій суб`єктів господарювання на ринку, але й довести належними і допустимими доказами, що така схожість є результатом виключно попередньої домовленості відповідних суб`єктів (узгодження ними своєї поведінки на ринку), та не може бути пояснена будь-якими іншими факторами (в тому числі, й специфікою ринку).
Судами не враховано те, що частиною третьою статті 6 Закону № 2210-III не передбачено якогось окремого (відмінного) складу правопорушення (це ті ж самі антиконкурентні узгоджені дії - пункт 1 частини першої статті 50 Закону № 2210-III), натомість статтею лише передбачено можливість доведення вчинення суб`єктами таких антиконкурентних узгоджених дій в непрямий спосіб (непрямими доказами). Проте, в будь- якому разі, єдиним можливим поясненням схожості дій при кваліфікації їх як антиконкурентних узгоджених за положеннями частини третьої статті 6 Закону № 2210-III повинно бути попереднє погодження (досягнення суб`єктами домовленості про вчинення таких дій), і обов`язок доведення факту такого погодження покладено саме на органи АМК.
Суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно залишили поза увагою та, всупереч нормам пунктів 2, 3 частини четвертої статті 238 та підпункту "в" пункту З частини першої статті 282 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), жодним чином не мотивували в оскаржуваних судових рішеннях відхилення доводів ТОВ "ОККО-Схід" стосовно неправильного застосування відповідачем у прийнятті Рішення АМК приписів частини третьої статті 6 Закону № 2210-III, яке полягало у тому, що АМК у прийнятті оскаржуваного Рішення невірно протлумачив і застосував вказану норму, а відтак, й не встановив та жодним чином не довів узгодження ТОВ "ОККО-Схід" будь-яких дій на будь-якому ринку скрапленого вуглеводневого газу (далі - СВГ) з будь-якими його учасниками.
Скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій не встановлено, що здійснений відповідачем аналіз ринку дійсно давав можливість дійти висновку про те, що схоже (на думку відповідача) підвищення роздрібних цін на СВГ в серпні 2017 року може бути пояснене лише наявністю змови (домовленості).
Скаржник зазначає, що положеннями частини першої статті 41 Закону № 2210-III до засобів доказування (джерел доказів) у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції віднесено: пояснення сторін, третіх осіб, службових осіб і громадян, письмові докази, речові докази та висновки експертів. Цей перелік є вичерпним, а тому розрахунки коефіцієнта кореляції не є доказами у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, оскільки не отримані із жодного з названих джерел доказів. Більше того, можливість та порядок застосування таких розрахунків коефіцієнта кореляції не передбачено і підзаконними нормативно-правовими актами АМК. Таким чином, АМК застосував кореляційний аналіз для обґрунтування вчинення суб`єктами господарювання (зокрема й позивачем) антиконкурентних узгоджених дій без належної правової підстави, а його висновки за результатами такого аналізу є оціночними судженнями (припущеннями).
Скаржник вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій у розгляді справи та ухваленні оскаржуваних судових рішень неправильно застосували приписи частини четвертої статті 52 Закону № 2210-III, порушили вимоги частини першої статті 86 ГПК України щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження всіх наявних у справі доказів, а також вимоги частини п`ятої статті 236 ГПК України щодо ухвалення рішення на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, не встановили (і не перевірили встановлення і доведення відповідачем в Рішенні АМК) умов (правових підстав), визначених частиною четвертою статті 52 Закону № 2210-III, встановлення і доведення яких є обов`язковим для накладення штрафу на кількох суб`єктів господарювання, пов`язаних відносинами контролю (зокрема, позивача). Зазначене, на думку скаржника, вказує на неправильне застосування судами частини четвертої статті 52 вказаного Закону при ухваленні оскаржуваних судових рішень, що є підставою для їх скасування.
Суди не врахували у розгляді справи практику ВГСУ з аналогічних спорів та постанову Верховного Суду у справі № 914/2554/16.
Суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, зокрема: статей 73, 76, 77, 86, 236, підпунктів 2 та 3 частини четвертої статті 238, підпункту "в" пункту 3 частини першої статті 282 ГПК України.
31.10.2019 від ТОВ "ОККО-Схід" надійшли заперечення на письмові пояснення АМК, які останній просив врахувати при розгляді касаційної скарги.
Доводи інших учасників справи
АМК у відзиві на касаційну скаргу просив залишити судові акти попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, зазначаючи, зокрема, про законність та обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій.
Від АМК 02.10.2019 надійшли письмові пояснення, в яких останній підтримав доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу та просив врахувати їх при розгляді касаційної скарги.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Рішення судів попередніх судових інстанцій мотивовані такими фактичними встановленими обставинами та висновками.
АМК 21.06.2018 за результатами розгляду справи № 128-26.13/102-17 прийнято Рішення, згідно з яким: визнано, що товариством з обмеженою відповідальністю "ОККО-Рітейл" разом з приватним підприємством "ОККО-Бізнес Контракт", приватним підприємством "ОККО-Контракт", ТОВ "ОККО-Схід" (далі - група "ОККО"), приватним підприємством "Компанія "Надежда", товариством з обмеженою відповідальністю "Євростандарт-Автогаз", товариством з обмеженою відповідальністю "Л.В.", товариством з обмеженою відповідальністю "Газ постачання", товариством з обмеженою відповідальністю "Монтажналадка", товариством з обмеженою відповідальністю "Надежда Ритейл", товариством з обмеженою відповідальністю "Надежда-Закарпаття" (далі - група "Надежда"), товариством з обмеженою відповідальністю "Імпорт Транс Сервіс", товариством з обмеженою відповідальністю "ВОГ Ритейл", товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтотрейд Ресурс" (далі - група "WOG" або "ВЕСТ ОІЛ ГРУП ХОЛДІНГ Б.В."), товариством з обмеженою відповідальністю "Авантаж 7", товариством з обмеженою відповідальністю "Факторінг Груп" (далі разом - "Оператори"), вчинено порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 1 статті 50 та частиною третьою статті 6 Закону № 2210-III у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які полягали у схожому підвищенні цін на СВГ при його реалізації у роздріб у серпні 2017 року, при тому, що аналіз ситуації на ринку спростовує наявність об`єктивних причин для вчинення Операторами у справі таких дій, що призвели до обмеження конкуренції; на підставі частини першої статті 52 Закону № 2210-III, зокрема, на позивача накладено штраф у розмірі 315 591,00 грн.
Так, АМК в оскаржуваному Рішенні встановив, що ПАТ "Концерн Галнафтогаз" 100% володіє, зокрема, ПП "ОККО-Бізнес Контракт", ПП "ОККО-Контракт" та 99,50% - TOB "ОККО-Рітейл". Крім того, ПАТ "Концерн Галнафтогаз" володіє 99,9% GNG International Limited, яке в свою чергу опосередковано володіє TOB "ОККО-Схід".
ПП "ОККО-Бізнес Контракт" виступає одним із основних імпортерів скрапленого газу. Разом із цим назване Підприємство здійснює продаж скрапленого газу за договорами комісії з ТОВ "ОККО-Схід" та ТОВ "ОККО-Рітейл".
У Рішенні АМК встановлено, що ПП "ОККО-Бізнес Контракт" є основним постачальником СВГ для суб`єктів господарювання, які входять у групу "ОККО" як продавець СВГ та як комітент за договорами комісії.
Відповідно до договору комісії від 12.09.2016 № ОБК/1-2-16/56 (далі - Договір), який укладений ПП "ОККО-Бізнес Контракт" (комітент) та ТОВ "ОККО-Схід" (комісіонер) товар, переданий комітентом комісіонеру є власністю комітента і переходить у власність третіх осіб (покупців) по факту його реалізації комісіонером. Комісіонер реалізує товар третім особам через АЗС від свого імені в порядку, визначеному цим Договором та діючим законодавством, при цьому комісіонер зобов`язаний діяти в інтересах комітента.
При визначенні ціни реалізації товару третім особам, комісіонер повинен враховувати, у тому числі, перспективи з постачання товарів комітентом з отриманої усно або письмово інформації від комітента (пункт 2.3 Договору). Таким чином, ПП "ОККО-Бізнес Контракт" може впливати на роздрібну ціну, оскільки вона формується обов`язково з урахуванням, зокрема, перспективи з постачання СВГ на комісійну реалізацію.
Пунктом 6.1 Договору встановлено, що комісіонер зобов`язується складати та надсилати комітентові письмовий звіт, який відображає наступну інформацію по кожному виду товару переданого на комісійну реалізацію, а саме: кількість та вартість реалізованого протягом звітного місяця товару на всіх АЗС. За додатковим запитом комітента може бути надана додаткова інформації по реалізації в розрізі кожного робочого дня роботи АЗС.
При цьому, на комісіонера (TOB "ОККО-Схід") підпунктом 8.1.2 пункту 8.1 Договору покладено обов`язок надавати звіт про виконання умов Договору, повідомляти комітента на його вимогу усі відомості про хід виконання цього Договору.
Про наявність відносин контролю свідчить також те, що ПП "ОККО-Бізнес Контракт", будучи єдиним постачальником СВГ для TOB "ОККО-Схід", наділений правом вимоги припиняти та відкликати СВГ з реалізації в останнього, який є повністю залежним від таких постачань комітента (підпункт 8.4.5 пункту 8.4 Договору).
Таким чином, сукупність умов Договору, укладеного ПП "ОККО-Бізнес Контракт" та TOB "ОККО-Схід" та виключних прав власника, встановлених законом, свідчать про наявність відносин контролю між вказаними суб`єктами господарювання.
АМК у Рішенні дійшов висновку, що ПП "ОККО-Бізнес Контракт", як власник СВГ, яке реалізовується кінцевому споживачу на АЗК/АЗС мережі групи "ОККО", є учасником ринку роздрібної реалізації СВГ.
Самостійно ТОВ "ОККО-Схід", ТОВ "ОККО-Рітейл" - комісіонери, які не є навіть власниками СВГ, яке реалізується на АЗС/АЗК, що ними експлуатуються, не отримують кошти від реалізації СВГ у роздріб, не можуть мати жодних переваг перед іншими учасниками ринку СВГ без іншого суб`єкта господарювання, що діє у групі "ОККО" і є власником такого СВГ - ПП "ОККО-Бізнес Контракт".
Рішенням АМК встановлено, що ПП "ОККО-Бізнес Контракт", ПП "ОККО-Контракт", ТОВ "ОККО-Схід", ТОВ "ОККО-Рітейл" пов`язані відносинами контролю в розумінні статті 1 Закону № 2210-III та, у відповідності до чинного законодавства, є єдиним суб`єктом господарювання - групою "ОККО".
Основним математичним інструментом доведення органами АМК схожості дій є кореляційний аналіз, який є методом оброблення статистичних даних і полягає у вивченні коефіцієнтів кореляції.
Кореляція використовується для кількісної оцінки взаємозв`язку двох наборів даних, а кореляційний аналіз дає можливість встановити, чи є досліджувані набори даних асоційованими (пов`язаними) по величині.
Коефіцієнт кореляції може набувати значення від -1 до 1. Чим ближче абсолютне значення коефіцієнта кореляції до 1, тим тісніший зв`язок існує між двома перемінними. Тобто, якщо парний коефіцієнт кореляції дорівнює 1, то між двома змінними існує лінійна функціональна залежність. Якщо парний коефіцієнт кореляції дорівнює 0, то між двома змінними залежність повністю відсутня.
Зі змісту пункту 379 оскаржуваного Рішення АМК вбачається, що розміри коефіцієнтів кореляції між рядами роздрібних цін реалізації СВГ, які встановлювали відповідачі в антимонопольній справі в період липня - серпня 2017 року свідчать про взаємозалежність цінових траєкторій відповідачів у справі і є ознакою їх практично повної схожості. Відтак ціни, що встановлювались відповідачами в антимонопольній справі в період липня - вересня 2017 року та безпосередньо у серпні 2017 року, є подібними.
Таким чином, якщо коефіцієнт кореляції наближається до одиниці або дорівнює одиниці, це означає, що кожна зміна ціни одного відповідача в антимонопольній справі, відповідно, відображена в такій же зміні ціни іншого відповідача. У випадку позитивного коефіцієнту кореляції на графічному зображенні лінії цін будуть підніматися та опускатися одночасно. Значення коефіцієнтів кореляції, розрахованих для рядів роздрібних цін реалізації СВГ, за даними Консалтингової групи А-95, які наведені в таблицях Рішення АМК щодо ТОВ "ОККО-Рітейл" та ТОВ "ОККО-Схід" у запереченнях на попередні висновки АМК становили від 0,99 до 1. Такі коефіцієнти кореляції ще вищі, ніж були обраховані Комітетом у пункті 299 Рішення АМК, свідчать про взаємозалежність цінових траєкторій відповідачів в антимонопольній справі і є ознакою їх практично повної схожості.
Доказів того, що для встановлення подібних (схожих) цін існували об`єктивні причини, групою "ОККО" та безпосередньо ТОВ "ОККО-Рітейл" та ТОВ "ОККО-Схід" не надано.
Як вбачається з пункту 381 оскаржуваного Рішення, АМК визнав дії групи "ОККО" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, АМК проаналізовано фактори які впливали на кінцеві роздрібні ціни на СВГ України. При цьому, проведений кореляційний аналіз доводить, що ціни реалізації СВГ групи "ОККО", в тому числі позивача, зокрема, у роздріб, не корелювалися з цінами придбання СВГ відповідними суб`єктами господарювання, а також відповідачі в антимонопольній справі піднімали ціни на рівні зі своїми конкурентами, не беручи закупівельні ціни на СВГ у відповідний період за основний орієнтир при формуванні цін на СВГ, при його подальшій реалізації у роздріб. При цьому, ціни реалізації всередині групи "ОККО" у серпні 2017 року суттєво випереджали темпи зростання закупівельних цін ПП "ОККО-Бізнес Контракт". Різниця між середньозваженими цінами реалізації відповідачами СВГ у роздріб у період серпня 2017 року суттєво зростала порівняно з котируваннями Argus на "Пропан-бутан", а курсові коливання у період серпня 2017 року не могли призвести до суттєво зростання цін реалізації СВГ у групи відповідачів у справі у серпні 2017 року.
Так, за наданою інформацією, вартість акцизу на СВГ була незмінною протягом усього 2017 року, середні показники вартості СВГ, за даними Argus, у серпні 2017 року становили 405,44 долара за тонну, курсу євро - 30,23 грн., курсу долара - 25,64 грн., вартість 1 літра СВГ у залежності від котирувань - 8,81 грн.; вартість придбання 1 літра СВГ ПП "ОККО-Бізнес Контракт" - 11,31 грн., вартість 1 літра СВГ у TOB "ОККО-Схід" - 13,43 грн., а в TOB "ОККО-Рітейл" - 13,45 грн. Водночас у таблиці 2 середні показники вартості СВГ, за даними Argus, у грудні 2017 року становили 449,1 долара за тонну, курсу євро - 32,58 грн., курсу долара - 27,52 грн., вартість 1 літра СВГ в залежності від котирувань - 10,28 грн.; вартість придбання 1 літра СВГ ПП "ОККО- Бізнес Контракт" - 11,76 грн., вартість 1 літра СВГ у TOB "ОККО-Схід" - 13,10 грн., а в TOB "ОККО-Рітейл" - 13,21грн.
Ціни реалізації СВГ відповідачами в антимонопольній справі, у тому числі TOB "ОККО-Рітейл" та TOB "ОККО-Схід", не корелювалися з їх закупівельними цінами на СВГ, випереджали темпи зростання вартості СВГ за котируваннями Argus, валютні котирування.
У грудні 2017 року, в період, коли курс долара США та євро по відношенню до гривні зріс по відношенню до серпня 2017 року, вартість придбання СВГ для групи "ОККО" зросла, середня вартість реалізації 1 літра СВГ TOB "ОККО-Рітейл" та TOB "ОККО-Схід" зменшилася.
За інформацією ПП "ОККО-Бізнес Контракт", обсяги придбання ним СВГ у серпні 2017 року перевищували обсяги реалізації СВГ у липні 2017 року. Підприємство реалізовувало СВГ у опт у серпні 2017 року суб`єкту господарювання, що не входить до групи "ОККО" - товариству з обмеженою відповідальністю "Поділлянафтозбут". Отже, на момент підняття цін на СВГ Підприємство мало достатні обсяги СВГ та не відчувало дефіциту на товар у відповідному періоді, а тому доводи ПП "ОККО-Бізнес Контракт" в наведеній частині відхилені АМК (пункт 313 оскаржуваного Рішення).
Оскільки майже всі договори, за якими відповідачі в антимонопольній справі придбавали СВГ у період липня - вересня 2017 року, а деякі й реалізовували такий СВГ на території України, за цінами, що напряму залежать від котирувань Argus на "Пропан-бутан" (DAF Брест МІХ), АМК здійснено порівняльний аналіз середньозважених цін реалізації відповідачами СВГ у роздріб у період липня - вересня 2017 року з відповідними котируваннями Argus на "Пропан-бутан", що були надані АМК безпосередньо агентством Argus Media (Лондон), які були приведені до офіційного курсу НБУ безпосередньо компанією та наведені у відповідному графіку у Рішенні.
Як свідчить інформація, наведена у графіку (пункт 317 оскаржуваного рішення), різниця між середньозваженими цінами реалізації відповідачами в антимонопольній справі СВГ у роздріб у період серпня 2017 року суттєво зростала порівняно з котируваннями Argus на "Пропан-бутан". Як зазначалося вище, не підтверджує інформацію щодо зростання вартості СВГ за котируваннями Argus й інформація щодо закупівельних цін відповідачів в антимонопольній справі на імпортований СВГ у відповідний період (пункт 318 оскаржуваного Рішення).
Отже, АМК дійшов висновку, що аналіз ситуації на ринку спростовує наявність об`єктивних підстав, зокрема, у серпні 2017 року, для стрімкого зростання цін на СВГ у відповідачів в антимонопольній справі, а натомість свідчить про погоджену їх конкурентну поведінку стосовно підвищення у значних розмірах цін на СВГ.
Також, оскаржуваним Рішенням встановлено, що оскільки ціни придбання імпортованого СВГ відповідно до договорів відповідачів в антимонопольній справі з їх постачальниками -нерезидентами України встановлюються, як правило, в іноземній валюті, а саме, у доларах США або Євро, АМК здійснив аналіз курсових коливань відповідних грошових одиниць по відношенню до гривні в досліджуваний період. Так, за інформацією Національного банку України, курс долара США по відношенню до гривні протягом серпня 2017 року мав щоденно тенденцію до зниження по відношенню до 01.07.2017 і станом на 31.08.2017 був нижчим на 2%, курс євро у серпні 2017 року дещо коливався від менше, ніж 1 до 3%. Тобто курсові коливання у період серпня 2017 року не могли призвести до суттєвого зростання цін реалізації СВГ у відповідачів в антимонопольній справі у серпні 2017 року.
Вищезазначена інформація підтверджується й інформацією Міністерства фінансів України. За інформацією, розміщеною на сайті цього Міністерства, індекс інфляції у липні 2017 року становив 100,2%, тоді як у серпні 2017 року - 99,8%.
При цьому, в серпні 2017 року (22 серпня 2017 року) відбулося суттєве зростання цін на біржовому аукціоні ТБ "Українська енергетична біржа". Разом з цим, ПП "ОККО-Бізнес Контракт", а також TOB "Імпорт Транс Сервіс" (суб`єкти господарювання, які мали достатні обсяги придбання і запасів СВГ у відповідному періоді, в порівнянні з іншими учасниками аукціону, що здійснюють закупівлю СВГ виключно на території України) закупили СВГ на аукціоні 22.08.2017 у найбільших обсягах, при цьому закупівельна вартість 1 тони скрапленого газу TOB "Імпорт Транс Сервіс" та TOB "ОККО-Бізнес Контракт" досягла майже 29 000 грн за тонну.
Попередній аукціон, який відбувся 08 серпня 2017 року (за тиждень до стрімкого підвищення відповідачами в антимонопольній справі цін на СВГ, за їх твердженням, у зв`язку з нестачею у них такого СВГ) завершився зі значними обсягами невикупленого СВГ за набагато нижчими цінами, у тому числі ПП "ОККО-Бізнес Контракт".
АМК звертав увагу на те, що ПП "ОККО-Бізнес Контракт" з відповідачами в антимонопольній справі були в більш вигідних умовах на ринку СВГ по відношенню до інших учасників ринку - імпортували СВГ за цінами, що були значно нижчі за ціни, за якими реалізувався СВГ в опт на території України.
Таким чином, група "ОККО", в особі ПП "ОККО-Бізнес Контракт", як учасник біржового аукціону 22.08.2017 впливала на рівень цін на СВГ, який реалізувався на цьому аукціоні, і була зацікавлена у піднятті цін на біржових аукціонах (в період стрімкого підняття групою "ОККО" та іншими відповідачами в антимонопольній справі цін на СВГ, при реалізації ними у роздріб). В той же час, якщо допустити гостру необхідність (попит) у ПП "ОККО-Бізнес Контракт" на СВГ, незважаючи на його рекордно високу ціну, що склалася на аукціоні 22.08.2017, таке придбання не пояснює схожого підвищення відповідачами в антимонопольній справі цін на СВГ у відповідному періоді та спростовуються відповідним аналізом ринку.
Також АМК констатовано, що оскільки відповідачі в антимонопольній справі є найбільшими учасниками відносин у сфері оптової та роздрібної реалізації СВГ в Україні, вчинивши дії з підвищення ціни за відсутності відповідних причин, - відповідачі в антимонопольній справі істотно обмежили між собою економічну конкуренцію, зокрема, її цінову складову.
Крім цього, АМК у своєму рішенні також зазначав про те, що такі узгоджені дії із завищення рівня оптових цін зумовили інших суб`єктів господарювання - конкурентів відповідачів в антимонопольній справі придбавати СВГ за менш вигідною ціною, ніж відповідачі в антимонопольній справі. Зазначене, на переконання АМК, призводить до зниження у таких суб`єктів господарювання доходності від реалізації СВГ у відповідний період, при тому, що відповідачі в антимонопольній справі у цей же час здобували переваги у вигляді підвищення своєї торговельної надбавки не завдяки власним досягненням. Така узгоджена поведінка відповідачів в антимонопольній справі, за висновками АМК, може призвести до обмеження конкуренції.
4. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Закон України "Про Антимонопольний комітет України" (далі - Закон № 3659-XII):
стаття 1:
Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці;
стаття 3:
основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;
частина перша статті 7:
у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження, серед інших: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо;