ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 917/1624/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Булгакової І.В., Колос І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Чупрій А.П.,
представників учасників справи:
позивача - Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ НАК "Нафтогаз України", скаржник, позивач) - Верхацький І.В. адвокат, посв. від 05.09.2018 №6888/10,
відповідача - Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (далі - АТ "Полтаваобленерго", відповідач) - Остроушко О.Л. адвокат, посв. від 11.09.2015 №469,
розглянув касаційну скаргу АТ НАК "Нафтогаз України"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.08.2019 (головуючий - суддя Чернота Л.Ф., судді: Зубченко І.В., Радіонова О.О.,)
зі справи № 917/1624/18
за позовом АТ НАК "Нафтогаз України"
до АТ "Полтаваобленерго"
про стягнення 45 783 873,03 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У грудні 2018 року АТ НАК "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до АТ "Полтаваобленерго" про стягнення 45 783 873,03 грн, з яких: 3 % річних у сумі 5 317 669,97 грн; інфляційні витрати у сумі 40 466 203,06 грн.
1.2. Позов обґрунтовано несвоєчасним здійсненням розрахунків за поставлений природний газ на підставі договору купівлі - продажу природного газу від 18.02.2014 № 294-ПР.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 23.04.2019 (суддя Сірош Д.М.): позов задоволено частково; стягнуто з ПАТ "Полтаваобленерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 3457646,34 грн 3% річних та 18324187,07 грн інфляційних втрат, 293397,12 грн витрат по сплаті судового збору; в решті позовних вимог відмовлено.
2.2. Рішення мотивоване тим, що відповідачем порушені строки виконання грошових зобов`язань, визначених договором купівлі - продажу природного газу від 18.02.2014 №294-ПР в частині оплати поставленого йому позивачем в червні та липні 2014 року природного газу, за порушення яких позивач відповідно до положень частини другої статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) нарахував до стягнення спірні суми інфляційних та річних. Проте, суд першої інстанції врахував, що відповідно до частини третьої статті 7 Закон України "Про заходи, спрямовані на регулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" нараховані позивачем інфляційні та проценти річних підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом, з урахуванням чого, до стягнення з відповідача підлягає 3 457 646,34 грн 3% річних та 18 324 187,07 грн інфляційних втрат, а щодо решти позовних вимог суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
2.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.08.2019: апеляційну скаргу АТ "Полтаваобленерго" задоволено частково; апеляційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" залишено без задоволення; рішення Господарського суду Полтавської області від 23.04.2019 у справі № 917/1624/18 скасовано; прийнято нове рішення, яким стягнуто з АТ "Полтаваобленерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 5 125 229,81 грн, з яких 893 802,40 грн - 3% річних та 4 231 427,41 грн - інфляційних втрат, 547664,14 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено; стягнуто з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на користь АТ "Полтаваобленерго" 821 496,21 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
2.4. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що на відповідача поширюється дія Закону України "Про заходи, спрямовані на регулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" та з того, що часткове погашення заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу відповідачем здійснено до набрання чинності вказаним Законом (до 30.11.2016), у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що нараховані позивачем суми 3 % річних та інфляційних втрат не підлягають стягненню з відповідача згідно з частиною третьою статті 7 Закону. Суд апеляційної інстанції також врахував постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 у справі №917/494/15 (яка набрала законної сили та не оскаржувалась у суді касаційної інстанції) та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 25.08.2016 у справі №917/494/15 про розстрочення виконання рішення суду, залишену без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 14.12.2016.
3. Короткий зміст вимог касаційних скарг
3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду АТ НАК "Нафтогаз України" просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.08.2019 у справі № 917/1624/18 в частині відмови у стягненні інфляційних втрат в сумі 36 234 775,65 грн та 3% річних в сумі 4 423 867,57 грн, ухвалити нове рішення у цій частині, яким позовні вимоги АТ НАК "Нафтогаз України" задовольнити.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційні скарги
4.1. АТ НАК "Нафтогаз України" вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, а саме - статті 625 ЦК України, Закону України "Про заходи, спрямовані на регулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", та норм процесуального права - статей 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
4.2. Скаржник вказує на те, що оскільки предметом договору купівлі-продажу від 18.02.2014 №294-ПР є природний газ, який використовується виключно для власних потреб, то суд апеляційної інстанції неправомірно застосував норми Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" до спірних правовідносин, так як природний газ, використовувався виключно для власних потреб, а тому норми вказаного Закону не можуть бути застосовані до нього.
5. Позиція, викладена у відзиві на касаційну скаргу
5.1. АТ "Полтаваобленерго" 18.10.2019 направлено на адресу Касаційного господарського суду відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач, з посиланням на необґрунтованість доводів позивача, просить у задоволенні касаційної скарги АТ НАК "Нафтогаз України" відмовити, постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.08.2019 - залишити без змін.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (Продавець) та Приватним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" (Покупець) 18.02.2014 укладено договір купівлі-продажу природного газу № 294-ПР (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого, продавець зобов`язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.
6.2. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для власних потреб. Покупець є кінцевим Споживачем (пункт 1.2 Договору).
6.3. На виконання умов Договору за період з січня по липень 2014 року постачальник передав, а відповідач прийняв у власність природного газу на загальну суму 802 601 536,50 грн., відповідно до наступних актів приймання-передачі природного газу:
- акт приймання-передачі природного газу від 18.06.2014 за газ, поставлений у січні 2014 року (корегуючий акт від 20.06.2014 за газ, спожитий у січні 2014 року) на загальну суму 148 638 976,51грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 18.06.2014 за газ, поставлений у лютому 2014 року, (корегуючий акт від 20.06.2014 за газ, спожитий у лютому 2014 року) на загальну суму 128 177 019,92грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 18.06.2014 за газ, поставлений у березні 2014, (корегуючий акт від 20.06.2014 за газ, спожитий у березні 2014 року) на загальну суму 110 772 931,35 грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 18.06.2014 за газ, поставлений у квітні 2014 року (корегуючий акт від 20.06.2014 за газ, спожитий у квітні 2014 року) на загальну суму 95 304 857,76 грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 18.06.2014 за газ, поставлений у травні 2014 року на суму 105 501 742,94 грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 30.06.2014 за газ, поставлений у червні 2014 року на суму 102 175 008,94 грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 31.07.2014 за газ, поставлений у липні 2014 року на суму 112 030 999,08 грн.
6.4. У даній справі позивач просить стягнути з відповідача 5 317 669,97 грн. - 3% та 40 466 203,06 грн. - інфляційних втрат, з яких:
30 994,42 грн. - 3% нараховані за зобов`язаннями червня 2014 року (з оплати газу, поставленого протягом червня 2014 року ) за період прострочення з 31.10.2015-31.01.2016;
5286675,55 грн. - 3% нараховані за зобов`язаннями липня 2014 року (з оплати газу, поставленого протягом липня 2014 року) за період прострочення з 31.10.2015-16.11.2017);
637382,34 грн. - інфляційних втрат нараховані за зобов`язаннями червня 2014 року (з оплати газу, поставленого протягом червня 2014 року) за період прострочення листопад, грудень 2015 року та січень 2016 року;
39828820,72 грн. - інфляційних втрат нараховані за зобов`язаннями липня 2014 року (з оплати газу, поставленого протягом липня 2014 року) за період прострочення з жовтня 2014 року по жовтень 2017 року, у зв`язку з простроченням грошового зобов`язання, визначеного договором купівлі - продажу природного газу від 18.02.2014 №294-ПР.
6.5. У зв`язку з порушенням відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором, позивач у даній справі звертався до Господарського суду Полтавської області з позовом до відповідача в рамках справи № 917/494/15 предметом якої було стягнення 119 502 826,56 грн - основного боргу за поставлений газ в період січень-липень 2014 року та нараховані на борг 59 370 852,47 грн - пені, 3% річних у розмірі 10 817 412,23 та 135 849 244,17 грн- інфляційних нарахувань.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 01.03.2016 у справі №917/494/15 позовні вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" задоволено частково, стягнуто з відповідача 108 615 673,09 грн - основного боргу за договором купівлі-продажу природного газу від 18.02.2014 № 294-ПР, 47496681,47 грн - пені, 10 817 412,23 грн - 3% річних та 135 849 244,17 грн - інфляційних.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 у справі №917/494/15 рішення Господарського суду Полтавської області від 01.03.2016 у справі № 917/494/15 змінено в частині суми стягнення пені, 3% річних та інфляційних - стягнуто з відповідача на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 2 878 600,30 грн. - пені, 5 141 781,63 грн - 3% річних та 63 044 378,40 грн - інфляційних.
Постанова Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 у справі №917/494/15 в касаційному порядку не переглядалась та набрала законної сили.
Під час розгляду справи № 917/494/15, зокрема, встановлено, що на порушення умов договору купівлі-продажу природного газу від 18.02.2014 №294-ПР відповідач невчасно та не в повному обсязі здійснив оплату за поставлений природний газ у квітні-липні 2014 року (сплатив загалом 683 098 709,94 грн повністю за актами січня-березня 2014 без прострочення, за актами квітень-травень 2014 року з простроченням та частково за червень 2014 року), у зв`язку з чим заборгованість на дату звернення до суду з позовними вимогами в рамках справи № 917/494/15 складала 119 502 826,56 грн (залишок заборгованості за актом червня 2014 року та липня 2014 року).
Оплата газу спожитого протягом квітня-червня 2014 року була здійснена до моменту винесення рішення у справі № 917/494/15, що зафіксовано у постанові Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 у вказаній справі.
Тобто, на момент подачі позову вартість природного газу за період квітень і травень 2014 року відповідачем сплачено повністю.
За червень 2014 року вартість природного газу сплачена повністю, у т.ч. з врахуванням платежів здійснених під час розгляду справи. За липень 2014 року ПАТ "Полтаваобленерго" спожило природного газу на 112 030 999,08 грн. З урахуванням платежів здійснених за період розгляду справи судом вирішено стягнути з товариства 108 615 673,09 грн. заборгованості, яка становила вартість природного газу спожитого в липні 2014 року.
При цьому, постановою Харківського апеляційного суду від 22.06.2016, якою частково змінено рішення Господарського суду Полтавської області від 01.03.2016 визначено в межах, заявленого позивачем періоду за актами квітня-липня 2014 року з урахуванням часткової оплати належних до стягнення з відповідача суми нарахувань на стягувану заборгованість за поставлений природний газ (пеня, 3% річних та інфляційна індексація), а саме: за квітень 2014 року: пеня - 908319,67 грн, 3% річних - 108998,37 грн, інфляційні втрати не стягувалась, за травень 2014 року: пеня - 2893426,65 грн., 3% річних - 347211,20 грн., інфляційні не стягувались, за червень 2014 року: пеня - 695862,50 грн, 3% річних - 1057609,29 грн., інфляційні - 7028878,87 грн., за липень 2014 року: пеня -15 288 394,70 грн., 3% річних - 3 627 962,77 грн., інфляційні втрати - 56 015 499,54 грн. Всього: пеня - 28 786 003,50 грн., 3% річних - 5 141 781,63 грн., інфляційні - 63 044 378,40 грн.
Згодом, відповідач сплатив решту суми заборгованості за поставлений в липні 2014 року природний газ у листопаді 2017 року.
6.6. Судом апеляційної інстанції у даній справі встановлено, що заборгованість за червень 2014 року була сплачена відповідачем до січня 2016 року (за розрахунком позивача, що наданий до позовної заяви), тобто до 30.11.2016. А тому, нараховані 3% річних за період з 31.10.2015 - по січень 2016 року у сумі 30 994,42 грн та розмір інфляційних витрат, що нараховані за листопад, грудень 2015 року та січень 2016 року у сумі 637 382,34 грн, на підставі частини третьої статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на регулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" підлягають списанню.
6.7. Щодо заборгованості за липень 2014 року, то кошти були сплачені відповідачем до 30.11.2016 частково в розмірі 19 555 952,61 грн. А саме, самостійно відповідачем сплачено кошти за платіжними дорученнями у період з лютого 2016 по червень 2016 року у розмірі 7 572 385,61 грн.