ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 924/1188/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Багай Н.О., Пількова К.М.
секретар судового засідання - Савінкова Ю. Б.
за участю представників:
позивача - Гришина Т.А. (прокурор),
відповідача - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Рівненської області
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 (судді: Петухов М.Г., Гудак А.В., Олексюк Г.Є.)
та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 12.03.2019 (суддя Гладюк Ю.В.)
за позовом Першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Хмельницької міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімермаш"
про внесення змін до договору оренди землі,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Перший заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах ? Хмельницької міської ради звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімермаш" про внесення змін до договору оренди землі від 23.11.2009 №040974200269, а саме:
- пункт 5 викласти в новій редакції "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2188118 грн";
- пункт 9 викласти в новій редакції "орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі відповідно до статті 22 Закону України "Про оренду землі" та розмірі 65 643,54 грн, що становить 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рахунок №33218812700002 в ГУ ДКУ у Хмельницькій області, МФО 815013, ЗКПО 23565225, код платежу 18010600, одержувач: міський бюджет".
1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначив про необхідність приведення договірного розміру оренди у відповідність до вимог чинного законодавства.
Прокурор обґрунтовуючи наявність інтересів держави посилається на те, що звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності встановлення орендної плати за використання земель комунальної власності. Також, суспільний інтерес полягає у повному надходженні орендної плати до місцевого бюджету, що явно переважає приватний інтерес відповідача у використанні земельної ділянки на підставі договору оренди, розмір орендної плати в якому є заниженим та не відповідає вимогам законодавства у зв`язку із застосуванням неактуальної нормативної грошової оцінки, як наслідок до бюджету не надходять кошти в сумі 31 035,81 грн у рік.
В той же час, при обґрунтуванні представницьких функцій, прокурор зазначив про пасивність поведінки міської ради, яка, розуміючи порушення інтересів територіальної громади та маючи відповідні повноваження для їх захисту, впродовж тривалого часу за відповідним захистом не зверталась.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 12.03.2019, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2019, позов залишено без розгляду.
2.2. Оскаржувані судові рішення обґрунтовано тим, що відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурором не доведено наявність обставин, які б свідчили про невиконання або неналежне виконання Хмельницькою міською радою, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів територіальної громади.
Суди зазначили, що прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Також суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими доводи прокурора про тривале невжиття Хмельницькою міською радою заходів щодо захисту порушених інтересів, оскільки прокурор звернувся з позовом у цій справі 19.12.2018, а витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, на який посилається прокурор зроблений 02.11.2018.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями заступник прокурора Рівненської області у касаційній скарзі просить скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 12.03.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2019, а справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
3.2. В обґрунтування вимог, заявник у касаційній скарзі зазначає про те, що ні стаття 23 Закону України "Про прокуратуру", ні стаття 53 Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано підстави звернення прокурора до суду в інтересах держави, не передбачено обов`язку прокурора зазначати причини бездіяльності позивача і доводити умисність такої бездіяльності, у тому числі, шляхом надання таких доказів як внесення відомостей до ЄРДР, наявності вироку суду чи накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців.
Заявник вважає, що зволікання із зверненням міської ради до суду із позовом бюджет міста не отримав майже 70 000,00 грн і продовжує втрачати кошти. У зв`язку з чим прокурор звернувся до суду з позовом відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
4.2. Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
4.3. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
4.4. Згідно із пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
4.5. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
4.6. Відповідно до частини третьої статті 23 Закон України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
4.7. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
4.8. Так, згідно із частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
4.11. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
4.9. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
4.10. Частинами першою, третьою статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
4.11. Відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
4.12. Водночас, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
4.13. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
4.14. Виходячи з системного аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.
4.15. Колегія суддів звертає увагу на те, що за своїм змістом "інтереси держави" відрізняються від інтересів інших сторін господарського процесу. В основу перших завжди покладена потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, Державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання.