ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/3778/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.
за участю секретаря судового засідання Чупрій А.П.,
представників учасників справи:
позивача - Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - територіальне відділення АМК, скаржник, позивач) - Павленко О.В., дов. від 11.02.2019 №54-03/3д,
відповідача - Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" (далі - Товариство, відповідач) - Волощук П.Ю., адвокат, посв. від 12.07.2017 №000081,
розглянув касаційну скаргу територіального відділення АМК
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2018 (суддя Петренко І.В.) та
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2019 (головуючий - суддя Березкіна О.В., судді: Білецька Л.М., Іванов О.Г.)
зі справи № 904/3778/18
за позовом територіального відділення АМК
до Товариства
про стягнення 17 010 грн пені.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Відділення звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства 17 010 грн пені внаслідок прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії позивача від 20.12.2016 № 45/01-14/06-16 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК).
1.2. Позовна заява з посиланням, зокрема, на приписи статті 56 Закону України від 11.01.2001 № 2210-ІІІ "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210) мотивована наявністю підстав для стягнення пені.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2018 у задоволенні позову відмовлено.
2.2. Прийняте зі справи судове рішення з посиланням, зокрема, на приписи статей 56, 60 Закону № 2210 мотивовано прийняттям місцевим судом позовної заяви Товариства до провадження про визнання Рішення АМК недійсним у справі № 904/12553/16 до спливу двомісячного строку на його (Рішення АМК) оскарження, що фактично зупинило перебіг такого строку на сплату штрафу, а подальший перебіг цього строку було продовжено після закінчення розгляду спору господарським судом, внаслідок чого відсутні підстави для стягнення пені за 21 день за період з 28.09.2017 по 18.10.2017.
2.3. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2019 зазначене рішення місцевого суду зі справи скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову.
2.4. Постанова суду апеляційної інстанції з посиланням, зокрема, на приписи статей 56, 60 Закону № 2210 мотивована наявністю підстав для стягнення пені.
2.5. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.05.2019: касаційну скаргу Товариства задоволено частково; постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2019 зі справи № 904/3778/18 скасовано; справу передано на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.
2.6. Постанова Верховного Суду мотивована порушенням судом апеляційної інстанції приписів статей 233, 247, 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
2.7. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2019 апеляційну скаргу територіального відділення АМК залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2018 у справі №904/3778/18 - без змін.
2.8. Постанова суду апеляційної інстанції з посиланням, зокрема, на приписи статті 56 Закону № 2210 мотивована відсутністю підстав для стягнення для стягнення пені.
3. Короткий зміст вимог касаційних скарг
3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду територіальне відділення АМК просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2019 у справі № 904/3778/18, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційні скарги
4.1. Скаржник стверджує, що статтею 56 Закону № 2210 визначено тривалість зупинення нарахування пені виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався розгляд чи перегляд господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу АМК про накладення штрафу, і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згаданий розгляд чи перегляд не здійснюється.
Тому, на думку скаржника, підлягають задоволенню вимоги про стягнення пені у період з 28.09.2017 по 18.10.2017 року (період з дня, наступного за днем прийняття постанови Вищого господарського суду України, до дня, що передує прийняттю до розгляду справи № 904/12553/16 ухвалою від 19.10.2017), оскільки в цей період матеріали справи знаходилися в суді, проте фактично розгляд чи перегляд справи №904/12553/16 не здійснювався.
5. Позиція, викладена у відзиві на касаційну скаргу
5.1. Товариство 23.10.2019 надіслало на адресу Касаційного господарського суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на необґрунтованість доводів територіального відділення АМК, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2019 - без змін.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Судами попередніх інстанцій встановлено, що:
6.1.1. Рішенням АМК:
- дії Товариства щодо надання на вимогу від 09.08.2016 № 2003/21/06-16 до територіального відділення інформації в неповному обсязі визнано порушенням, передбаченим пунктом 14 статті 50 Закону № 2210, у вигляді подання інформації в неповному обсязі Відділенню (пункт 1);
- за вчинення зазначеного в пункті 1 цього рішення порушення на Товариство накладено штраф у розмірі 54 000 грн (пункт 2);
- дії Товариства щодо надання на вимогу від 05.09.2016 № 2243/21/06-16 до територіального відділення недостовірної інформації визнано порушенням, передбаченим пунктом 15 статті 50 Закону № 2210, у вигляді подання недостовірної інформації Відділенню (пункт 3);
- за вчинення зазначеного в пункті 3 цього рішення порушення на Товариство накладено штраф у розмірі 68 000 грн. (пункт 4).
6.1.1. Товариство звернулося до господарського суду з позовом про визнання недійсним Рішення АМК;
- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2017 у справі № 904/12553/16, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2017, позов задоволено частково та визнано недійсним Рішення АМК в частині подання інформації в неповному обсязі Відділенню, що є порушенням, передбаченим пунктом 14 статті 50 Закону № 2210. В решті позовних вимог відмовлено;
- постановою Вищого господарського суду України від 27.09.2017 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 та рішення місцевого суду від 27.02.2017 у справі № 904/12553/16 в частині визнання недійсним Рішення АМК щодо подання інформації в неповному обсязі скасовано. Справу № 904/12553/16 направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області. В іншій частині постанову апеляційного господарського суду від 22.05.2017 та рішення господарського суду від 27.02.2017 у справі № 904/12553/16 залишено без змін;
- за результатами нового розгляду справи рішенням місцевого суду від 07.12.2017 зі справи № 904/12553/16 у позові відмовлено;
- постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.01.2018 рішення місцевого господарського суду від 07.12.2017 зі справи № 904/12553/16 скасовано та прийнято нове рішення, яким визнано недійсним Рішення АМК у частині визнання дій Товариства щодо надання на вимогу про надання інформації від 09.08.2016 № 2003/21/06-16 до Відділення інформації в неповному обсязі порушенням, передбаченим пунктом 14 статті 50 Закону № 2210 у вигляді подання інформації в неповному обсязі Відділенню, та накладення штрафу на Товариство у розмірі 54 000 грн за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане в пункті 1 резолютивної частини Рішення АМК;
- постановою Верховного Суду від 30.05.2018 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.01.2018 у справі № 904/12553/16 скасовано, рішення місцевого суду від 07.12.2017 залишено в силі.
6.1.2. Товариство 27.02.2017 сплатило штраф у сумі 68 000 грн.
Товариство 07.12.2017 сплатило штраф у сумі 54 000 грн..
6.1.3. Суду не подано доказів того, що органом Антимонопольного комітету України було визначено інший, ніж передбачений частиною четвертою статті 60 Закону № 2210, порядок зупинення виконання рішення органу Антимонопольного комітету України у разі порушення провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України;
Рішення АМК полягало у визнанні порушень і накладенні на Товариство штрафів, а зупинення його виконання в порядку частини четвертої статті 60 Закону № 2210, визначає для Товариства право невиплати суми штрафів на час розгляду справи про визнання недійсним Рішення АМК.
6.1.4. Територіальне відділення АМК листом від 21.12.2016 № 3472/29/06-16 направило Товариству Рішення АМК, яке відповідачем отримано 28.12.2016;
останній день строку виконання Рішення АМК - 29.02.2017 (28.02.2017 - вихідний день);
ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.01.2017 у справі № 904/12553/16 прийнято позовну заяву Товариства про визнання недійсним Рішення АМК і порушено провадження у справі.
6.2. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що з моменту прийняття позовної заяви Товариства і порушення провадження у справі (03.01.2017) фактично зупинено перебіг двомісячного строку на сплату штрафу, подальший перебіг якого було продовжено після закінчення розгляду спору господарським судом, а тому немає підстави для стягнення з відповідача пені за 21 день у період з 28.09.2017 по 18.10.2017, протягом якого було зупинено виконання Рішення АМК, через відсутність у Товариства в цей період обов`язку зі сплати штрафу.
6.3. Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скасування рішення судів першої та апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд свідчить про те, що розгляд справи в судах не закінчено, а тому в період з 28.09.2017 по 18.10.2017, тобто, з наступного дня після прийняття постанови Вищого господарського суду України від 27.09.2017 про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції і до дня, який передував прийняттю справи до свого провадження судом першої інстанції, - 19.10.2017, відсутні підстави для нарахування пені.