Постанова
Іменем України
28 жовтня 2019 року
м. Київ
справа №214/6843/15-ц
провадження №61-40993св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 червня
2018 року у складі колегії суддів Бондар Я. М., Барильскої А. П.,
Зубакової В. П.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк", банк) звернулося до суду з позовом до
ОСОБА_1 , ОСОБА_5,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4, в якому просило звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в рахунок виконання основного зобов`язання щодо оплати заборгованості у розмірі 736 918,74 грн за договором про надання споживчого кредиту від 26 вересня 2006 року; визнати за ПАТ "Дельта Банк" право власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 69,98 кв. м, житловою площею - 38,5 кв. м.
Позов мотивовано тим, що 26 вересня 2006 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (правонаступник АТ "УкрСиббанк") та ОСОБА_6 укладено кредитний договір, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі
30 000 доларів США з розрахунку 12,3 % річних на строк з 26 вересня 2006 року по 25 вересня 2017 року.
У забезпечення виконання вказаних кредитних зобов`язань між сторонами укладено договір іпотеки від 26 вересня 2006 року, за яким
ОСОБА_1 , ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4 передали в іпотеку банку належну їм на праві власності квартиру.
08 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, в зв`язку з чим АТ "Дельта банк" набув права вимоги по кредитному договору, укладеному з ОСОБА_6 та по договору іпотеки, укладеному з ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4
Зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_6, не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 31 липня 2015 року становить 736 918,74 грн, в рахунок погашення якої, відповідно до положень статей 33, 37 Закону України "Про іпотеку" банк просив звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом визнання за ним права власності на це майно.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 січня 2016 року у складі судді
Прасолова В. М. позов ПАТ "Дельта банк" задоволено.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки від 26 вересня 2006 року, а саме: квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1, ОСОБА_7,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4, в рахунок виконання основного зобов`язання ОСОБА_6 за договором про надання споживчого кредиту від 26 вересня 2006 року щодо оплати заборгованості у розмірі 736 918,74 грн.
Визнано за ПАТ "Дельта Банк" право власності на вказану квартиру.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позичальник належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання згідно умов кредитного договору, у терміни, встановлені кредитним договором, кошти не повернув, графіку погашення заборгованості не дотримувався, про що неодноразово повідомлявся, в тому числі й шляхом направлення вимог, тому у іпотекодержателя виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку, в обраний ним спосіб.
Суд першої інстанції виходив з того, що звернення стягнення на іпотечне майно шляхом передання його у власність іпотекодержателю, може бути здійснено на підставі рішення суду.
Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про відмову у позові.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на предмет іпотеки можливе лише у разі задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до договору у позасудовому порядку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ПАТ "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняту у справі постанову із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".
В рахунок виконання основного зобов`язання позивач має право звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття (передачі) предмету іпотеки у власність згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі у порядку, передбаченому статтями 36, 37 Закону України "Про іпотеку".
Виходячи з положень частини другої статті 16 ЦК України, частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором.
В разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі, іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК України має право вимагати застосування його судом.
У касаційній скарзі заявник посилається на висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 14 вересня 2016 року у справі №6-1219цс16, згідно із якою суд неправильно застосував норми статей 33, 36, 37, 39 Закону України "Про іпотеку", однак установивши факт невиконання позичальником грошових зобов`язань за кредитним договором, вірно вирішив спір по суті, захистивши порушені права кредитодавця щодо виконання позичальником грошових зобов`язань, забезпечених іпотекою.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, ОСОБА_1 в особі представника, заперечує проти доводів банку та просить залишити ухвалене у справі рішення апеляційного суду без змін, посилаючись на його законність і обґрунтованість.
Відзив на касаційну скаргу від інших учасників справи до суду не надійшов.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.