Постанова
Іменем України
28 жовтня 2019 року
м. Київ
справа №676/5527/16-ц
провадження №61-37519св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - дочірнє підприємство "Тепловода" комунального підприємства "Міськтепловоденергія" Кам`янець-Подільської міської ради Хмельницької області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу дочірнього підприємства "Тепловода" комунального підприємства "Міськтепловоденергія" Кам`янець-Подільської міської ради Хмельницької області на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 31 травня 2017 року у складі судді Бондаря О. О. та постанову апеляційного суду Хмельницької області від 23 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Талалай О. І., Корніюк А. П., П`єнти І. В.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду до дочірнього підприємства "Тепловода" комунального підприємства "Міськтепловоденергія" Кам`янець - Подільської міської ради Хмельницької області (далі - ДП "Тепловода" КП "Міськтепловоденергія") з позовом, вимоги якого уточнила під час розгляду справи та просила: стягнути з ДП "Тепловода" КП "Міськтепловоденергія" на її користь матеріальну шкоду у розмірі 45 211 грн та 20 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивовано тим, що рішенням виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради внутрішньо будинкові мережі теплопостачання, гарячого та холодного водопостачання, водовідведення багатоквартирних будинків у місті передані на баланс ДП "Тепловода" КП "Міськтепловоденергія".
13 вересня 2016 року в технологічній ніші стояка системи водопостачання та водовідведення, що знаходиться в квартирі позивача внаслідок прориву труби централізованого гарячого водопостачання відбулося залиття квартири позивача, у зв`язку з чим квартира потребує ремонту. Внаслідок затоплення позивачу заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 45 211 грн. З вини відповідача їй заподіяно моральну шкоду, яка полягає в сильних душевних стражданнях у зв`язку із пошкодженням майна, незручностях із-за плісняви і сирості у помешканні. Працівники ремонтної бригади тривалий час не могли перекрити воду, тому перекривали постачання гарячої води у цілому кварталі. Позивач здійснювала виклик поліції через те, що працівники відповідача відмовлялись складати акт про причини затоплення її квартири.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 травня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 в частині відшкодування матеріальної шкоди, завданої пошкодженням рухомого майна у квартирі, залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 207 ЦПК України (в редакції, чинній на час постановлення ухвали).
Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 31 травня 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Хмельницької області від 23 квітня 2018 року, позов задоволено частково.
Стягнуто з ДП "Тепловода" КП "Міськтепловоденергія" на користь
ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 37 381 грн та 5 000 грн в рахунок ввідшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрати.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що оскільки на підставі рішення Кам`янець-Подільської міської ради відповідач є організацією, яка надає послуги з обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових мереж, у тому числі і постачання гарячої води у будинку АДРЕСА_1, то саме на нього в силу вимог чинного законодавства покладено обов`язок утримання мереж у належному стані. Розгерметизація стояка системи гарячого водопостачання у будинку, де проживає ОСОБА_1, що сталася 13 вересня 2016 року, свідчить про неналежне виконання обов`язків виконавцем послуг. Отже, саме відповідач повинен нести відповідальність за шкоду, заподіяну позивачу внаслідок залиття квартири.
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 17 березня 2017 року розмір майнової шкоди, заподіяної в результаті залиття (витікання гарячої води в результаті розгерметизації стояка системи гарячого водопостачання) квартири АДРЕСА_2, складає 37 381 грн.
У зв`язку з чим, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про стягнення з відповідача саме цієї суми на відшкодування матеріальної шкоди ОСОБА_1 .
З урахуванням характеру заподіяння шкоди, тривалості моральних страждань позивача внаслідок залиття квартири і пошкодження майна, вимушених змін у життєвих відносинах, суд першої інстанції визначив розмір морального відшкодування у розмірі 5 000 грн і з таким розміром погодився апеляційний суд.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ДП "Тепловода" КП "Міськтепловоденергія", не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення з ухваленням нового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 16 956 грн матеріальної шкоди, а в іншій частині позову відмовити.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що вирішуючи спір між сторонами, суди в основу своїх висновків послались, як на належний доказ на висновок експерта від 17 березня 2017 року, яким вартість відновлювального ремонту квартири внаслідок затоплення визначена у розмірі 41 211 грн.
Разом з тим, судами не враховано, що вказана експертиза була проведена без участі представника ДП "Тепловода", без повідомлення про час проведення експертизи, чим порушено права останнього.
Судом апеляційної інстанції було призначено 17 жовтня 2017 року повторну судову будівельно-технічну експертизу, якою встановлено вартість відновлення ремонту квартири позивача у розмірі 16 956 грн, з урахуванням вартості матеріалів та робіт в цінах станом на день проведення експертизи. Разом з тим, висновки вказаної експертизи безпідставно відхилені апеляційним судом і не прийняті до уваги.
Позивач і представник ДП "Тепловода" при обстеженні квартири мали можливість дати експерту свої зауваження, але таких не було зафіксовано, що спростовує висновок суду апеляційної інстанції про те, що вартість ремонту квартири у розмірі 16 956 грн не може взята до уваги.
Заявник посилається на необхідність проведення Верховним Судом оцінки порівняльної різниці між експертизою, проведеною експертом Попроцьким С. С. і експертизою від 29 січня 2018 року експерта Малишевського В. Е ., згідно яких різниця у вартості матеріалів і робіт склала 23 732 грн.
Заявник посилається також на те, що судді апеляційного суду Талалай О. І. і Корнілюк А. Т., починаючи приблизно з 2000 року по червень 2009 року працювали суддями Кам`янець-Подільського міськрайонного суду, головою якого був Стецюк В. В., який є представником ДП "Тепловода", тому не могли розглядати справу і підлягали самовідводу, оскільки ця обставина могла викликати необ`єктивність, упередженість цих суддів при ухваленні рішення.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
Мотивовано відкриття касаційного провадження у малозначній справі, зокрема, враховано посилання заявника на безумовні підстави для скасування судових рішень, що визначені статтею 411 ЦК України.
У липні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
15 січня 2019 року надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу ДП "Тепловода" КП "Міськтепловоденергія".
Даний відзив колегія суддів не приймає до уваги, оскільки не містить доказів надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, тобто не відповідає вимогам частини четвертої статті 395 ЦПК України.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються відповідачем виключно в частині задоволення позовних вимог, зокрема в частині розміру матеріальної шкоди та підстав відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з чим, Верховний Суд переглядає оскаржувані рішення у касаційному порядку на предмет законності і обґрунтованості саме у цій частині та в межах доводів, наведених заявником у касаційній скарзі.