1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


09 жовтня 2019 року

м. Київ


справа № 465/6130/15-ц


провадження № 61-20276св18


Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,

Черняк Ю. В.,


учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у акціонерному товаристві "Дельта Банк",

відповідач - ОСОБА_1,

третя особа - Товариство з додатковою відповідальністю "Яблуневий дар",


розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну

скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у акціонерному товаристві "Дельта Банк" на рішення Франківського районного суду м. Львова від 17 серпня 2016 року в складі судді Лозинського Б. М. та ухвалу Апеляційного суду Львівської області

від 12 квітня 2017 року в складі колегії суддів: Бойко С. М., Цяцяка Р. П., Ніткевича А. В.,


ВСТАНОВИВ:


1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар" (далі -

ТзОВ "Яблуневий дар"), про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 21 січня 2011 року між банком та

ТзОВ "Яблуневий дар" укладений договір кредитної лінії № ВКЛ-2005469, згідно з умовами якого ПАТ "Дельта Банк" надав ТзОВ "Яблуневий дар" кредит з максимальним лімітом заборгованості у розмірі 1 000 000,00 євро, зі сплатою 12,5 % річних за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом не пізніше 20 січня 2012 року на умовах, визначених цим договором. До вказаного кредитного договору вносились зміни та доповнення шляхом укладення додаткових договорів.

Зокрема, 22 червня 2011 року між ПАТ "Дельта Банк" та ТзОВ "Яблуневий дар" укладений додатковий договір № 4 до кредитного договору

від 21 січня 2011 № ВКЛ-2005469, яким внесено зміни до підпунктів 1.1.1

та 1.1.2 пункту 1 статті 1 зазначеного кредитного договору, згідно з якими надання кредиту здійснюється на умовах, визначених цим договором, у сумі

33 000 000,00 євро зі сплатою 12 % річних, з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом - 20 січня 2016 року на умовах, визначених цим договором, та відповідно до графіка повернення кредиту.

Цього ж дня, для забезпечення виконання зобов`язань ТзОВ "Яблуневий дар" за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_1 укладений договір поруки № П-2005469.

Позичальник допустив неналежне виконання своїх зобов`язань щодо повернення кредиту. За умовами кредитного договору та договору поруки банк має право стягнути достроково всю суму кредиту, проценти

за користування ним та штрафні санкції з поручителя, який є солідарним

з позичальником боржником перед банком.

Ураховуючи викладене, ПАТ "Дельта Банк" просило суд стягнути

з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором від 21 січня 2011 року станом на 24 червня 2015 року

у розмірі 898 823 883 грн 95 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом - 279 631 673 грн 88 коп., пені за несвоєчасне повернення

кредиту - 19 199 928 грн 49 коп., заборгованості за процентами -

16 344 317 грн 31 коп., пені за несвоєчасне повернення процентів -

2 659 388 грн 74 коп., штрафу - 580 988 575 грн 53 коп.

27 травня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ "Дельта Банк" про визнання поруки припиненою.

Позовна заява мотивована тим, що банк, пред`явивши 06 лютого 2015 року претензію до ТзОВ "Яблуневий дар" про дострокове погашення всієї суми кредиту та процентів протягом наступного дня від дати претензії, змінив строк виконання основного зобов`язання за кредитним договором,

а тому починаючи з 07 лютого 2015 року, протягом шести місяців,

тобто до 07 серпня 2015 року, повинен був пред`явити позов до поручителя. Банк звернувся до суду з указаним позовом 31 серпня 2015 року, тобто з пропуском шестимісячного строку, встановленого частиною четвертою статті 559 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати припиненою поруку за договором поруки від 21 січня 2011 року № П-2005469, укладеним між ним та ПАТ "ДельтаБанк".


Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 07 червня 2016 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк", третя особа -

ТОВ "Яблуневий дар", про визнання поруки припиненою прийнято

до спільного розгляду з первісним позовом ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1, третя особа - ТОВ "Яблуневий дар", про стягнення заборгованості та об`єднано в одне провадження.


Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 17 серпня 2016 року у задоволенні первісного позову ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано припиненою поруку за договором поруки від 21 січня 2011 року № П-2005469, укладеним між

ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк". Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що банк, предʼявивши

06 лютого 2015 року претензію до позичальника про дострокове повернення кредиту та сплати процентів за користування ним у строк до наступного робочого дня включно від дати претензії, змінив строк виконання зобовʼязання. З позовом до поручителя банк звернувся

31 серпня 2015 року, тобто з пропуском встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку, який закінчився 10 серпня 2015 року, отже, позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню, а позовні вимоги ПАТ "Дельта Банк" про стягнення з нього заборгованості не підлягають задоволенню.


Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 12 квітня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" відхилено. Рішення Франківського районного суду м. Львова від 17 серпня 2016 року залишено без змін.

Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що банк, предʼявивши претензію до позичальника про дострокове повернення кредиту та сплати процентів за користування ним, змінив строк виконання зобовʼязання та звернувся до суду з позовом до поручителя поза межами строку, встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України, тобто із пропуском позовної давності, тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" про стягнення заборгованості за кредитним договором та задовольнив зустрічні позовні вимог ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим.


Короткий зміст вимог касаційних скарг


У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у АТ "Дельта Банк", посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги банку задовольнити, а у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.


Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції


Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ від 19 травня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу

465/6130/15-ц із Франківського районного суду м. Львова.


Відповідно до пункту 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв у межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.


15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального

кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за якими судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).


Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.


14 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.


04 червня 2019 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано судді-доповідачеві.


Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2019 року вказану справу призначено до розгляду.


Аргументи учасників справи


Доводи особи, яка подала касаційну скаргу


Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не було врахованого того, що у зв`язку з невиконанням позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором банк 30 липня 2015 року пред`явив позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до Городоцького районного суду Львівської області.

Зазначає, що жодних повідомлень відповідача щодо зміни його реквізитів, зазначених у договорі поруки, на адресу банку не надходило, тому банк

не знав, що пред`явлена позовна вимога не буде розглянута по суті Городоцьким районним судом Львівської області. 31 серпня 2015 року банк звернувся повторно вже до Франківського районного суду м. Львова із позовною вимогою про стягнення заборгованості з відповідача. Вважає, що банком не пропущений шестимісячний строк пред`явлення вимоги до поручителя.

Вказує, що у претензії ПАТ "Дельта Банк" від 06 лютого 2015 року встановлено тридцятиденний строк для виконання основного зобов`язання, після спливу якого кредитор розпочне процедуру звернення стягнення,

а кінцевий термін виконання основного зобов`язання настав лише

06 березня 2015 року.Отже, банк мав право пред`явити вимогу до поручителя про виконання порушеного боржником зобов`язання щодо повернення кредиту починаючи з 07 березня 2015 року, протягом наступних шести місяців. Тому повторно подана 31 серпня 2015 року до Франківського районного суду м. Львова позовна вимога банку до відповідача також була пред`явлена в межах шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання.


Відзив (заперечення) на касаційну скаргу учасниками справи не подано.


Фактичні обставини справи, встановлені судами

21 січня 2011 року між ПАТ "Дельта Банк" та ТзОВ "Яблуневий дар" укладений договір кредитної лінії № ВКЛ-2005469, згідно з умовами якого банк надав ТзОВ "Яблуневий дар" кредит з максимальним лімітом заборгованості у розмірі 1 000 000,00 євро, зі сплатою 12,5 % річних за користування кредитом, з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 20 січня 2012 року на умовах, визначених цим договором (а.с. 117-119 т. 1).

21 січня 2011 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк" укладений договір поруки № П-2005469, відповідно до умов якого ОСОБА_1 зобов`язувався відповідати перед ПАТ "Дельта Банк" за виконання зобов`язань ТзОВ "Яблуневий дар" за договором кредитної лінії від 21 січня 2011 року № ВКЛ-2005469.

22 червня 2011 року між ПАТ "Дельта Банк" та ТзОВ "Яблуневий дар" укладений додатковий договір № 4 до кредитного договору від 21 січня

2011 року № ВКЛ-2005469, яким внесені зміни до підпунктів 1.1.1 та 1.1.2 пункту 1 статті 1 кредитного договору, згідно з якими надання кредиту здійснюється на умовах, визначених цим договором, у сумі

33 000 000,00 євро зі сплатою 12 % річних, з кінцевим терміном

повернення заборгованості за кредитом до 20 січня 2016 року на умовах, визначених цим договором, та відповідно до графіка повернення кредиту (а.с. 123-124 т. 1).

Відповідно до наданого ПАТ "Дельта Банк" розрахунку заборгованості

за кредитним договором від 21 січня 2011 року, станом на 24 червня

2015 року розмір заборгованості ТзОВ "Яблуневий дар" становить 898 823 883,95 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 279 631 673,88 грн, пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі

19 199 928,49 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 16 344 317,31 грн, пені за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 2 659 388,74 грн, а також штраф у розмірі 580 988 575,53 грн.

Згідно з указаним розрахунком заборгованості, останній платіж зі сплати процентів за користування кредитом ТзОВ "Яблуневий дар" внесено

16 січня 2015 року.

Відповідно до пункту 4.3 статті 4 ("Відповідальність сторін") кредитного договору у випадку невиконання позичальником зобов`язань, визначених пунктом 3.3 цього договору, протягом більше 10 (десяти) календарних днів від дня закінчення строку, встановленого для їх виконання цим договором, на одинадцятий календарний день строк користування кредитом вважається таким, що закінчився, та, відповідно, позичальник зобов`язаний погасити наявну заборгованість за кредитом, сплатити нараховані проценти, комісії та штрафні санкції. Після повного погашення заборгованості позичальника за цим договором дія цього договору припиняється.Виконання позичальником даного обов`язку не потребує від кредитора надіслання жодних попередніх письмових повідомлень та/або вимог до позичальника.

06 лютого 2015 року ПАТ "Дельта Банк" пред`явило ТзОВ "Яблуневий дар" письмову претензію, в якій просило розглянути претензію у строк

до наступного робочого дня включно та сплатити заборгованість у розмірі 11 742 435,21 євро, без врахування пені та штрафних санкцій, повідомивши, що у разі несплати заборгованості у визначеному в цій претензії розмірі у тридцятиденний строк, кредитор розпочне процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки (застави), шляхом звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису на договорах іпотеки (застави) або до суду з позовною заявою про звернення стягнення на майно, що є предметом договорів іпотеки (застави) (а.с. 166-168 т. 1).

Аналогічну за змістом претензію ПАТ "Дельта Банк" уже пред`являв

ТзОВ "Яблуневий дар" 23 жовтня 2014 року (а.с. 44-46 т. 3).


30 липня 2015 року ПАТ "Дельта Банк" звернулося до Городоцького районного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.


2. Мотивувальна частина


Позиція Верховного Суду


Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


................
Перейти до повного тексту