Постанова
Іменем України
28 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 727/9295/16-ц
провадження № 61-28680св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Комунальне житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 5,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 15 березня 2017 року у складі судді Смотрицького В. Г. та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 29 червня 2017 року у складі колегії суддів: Литвинюк І. М., Височанської Н. К., Перепелюк І. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 5 (далі - КЖРЕП) про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . Починаючи з квітня 1998 року по травень 2012 року він сплатив відповідачу грошові кошти в загальному розмірі 1 274,80 грн. Однак у вказаний період КЖРЕП не надавало йому будь-яких житлово-комунальних послуг та не мало права стягувати з нього кошти за проживання у власній квартирі (квартплату). Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача на свою користь сплачені ним кошти з урахуванням індексу інфляції в розмірі 13 502,68 грн, а також 5 000 грн - на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 15 березня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що хоча позивач проживає у квартирі, яка належить йому на праві приватної власності, однак він повинен був сплачувати відповідачу експлуатаційні витрати, що і робив добровільно протягом тривалого часу.В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що такі послуги були неналежної якості. Крім того, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову також має бути відмовлено у зв`язку із спливом позовної давності.
Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 29 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 15 березня 2017 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
У липні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 15 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 29 червня 2017 рокуі ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно встановили обставини справи. Між ним та КЖРЕП не укладався договір про надання житлово-комунальних послуг. Відповідач не мав права стягувати з нього кошти за проживання у власній квартирі, якій надано статус окремого житлового будинку. Місцевий суд безпідставно не взяв до уваги показання свідків. Він пропустив позовну давність через значні проблеми зі здоров`ям, тобто з поважних причин.
У грудні 2017 року КЖРЕП подало заперечення на касаційну скаргу, в якому просило відмовити в її задоволенні, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними, обґрунтованими, ухвалені відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи. ОСОБА_1 проживає в житловому будинку, який перебуває на балансі КЖРЕП. Позивачем не доведено, що підприємство не надавало йому послуг або надавало послуги неналежної якості.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Шевченківського районного суду міста Чернівці.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
22 травня 2018 року справу № 727/9295/16-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Судами встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1, в якій він проживає.
До травня 2012 року позивач сплачував КЖРЕП кошти за надані послуги (квартплату).
Рішенням Чернівецької міської ради від 23 березня 2010 року № 195/5 "Про коригування тарифів на послуги з утримання будинків" затверджено розміри тарифів, які застосовуються при визначенні рівня оплати утримання житла.
До 2016 року вищевказаний житловий будинок перебував на балансі КЖРЕП.
Договір про надання житлово-комунальних послуг між сторонами не укладався.
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що в період з квітня 1998 року по травень 2012 року КЖРЕП безпідставно нараховувало йому квартплатуза проживання у власній квартирі, якій надано статус окремого житлового будинку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 1998 року № 939 "Про вдосконалення системи державного регулювання розміру квартирної плати та плати за утримання будинків і прибудинкових територій", яка втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 560, було затверджено Склад витрат підприємств житлового господарства, пов`язаних з утриманням будинків і прибудинкових територій, що входять до квартирної плати (плати за утримання житла), до якого віднесено, зокрема такі витрати: а) на утримання обслуговуючого персоналу (враховуються витрати на оплату праці молодшого обслуговуючого персоналу (двірників, прибиральниць, робітників будинку, ліфтерів та інших робітників, праця яких пов`язана з утриманням внутрішньобудинкових приміщень і прибудинкової території), а також відрахування на соціальні потреби від витрат на оплату праці зазначеного персоналу); б) на експлуатацію будинкового господарства (враховуються витрати на прибирання прибудинкової території, прибирання, вивезення і знешкодження відходів та сміття, чищення димоходів, освітлення і утримання місць загального користування, здійснення протипожежних заходів, дезінфекцію і дератизацію, озеленення та інші витрати на утримання будинкового господарства); в) на амортизацію (знос) будівель, споруд, машин, обладнання, інвентаря (враховуються амортизаційні відрахування на повне відновлення (знос) будівель, споруд, машин, обладнання, інвентаря та іншого майна, що належить до основних засобів, крім житлового фонду); г) на капітальний ремонт будівель, споруд, машин, обладнання (враховуються фактичні витрати на капітальний ремонт будівель, споруд, крім житлового фонду); д) на поточний ремонт житлового фонду (враховуються витрати на проведення робіт із забезпечення збереження житлового фонду).
Таким чином, до квартирної плати входять витрати, пов`язані з утриманням будинків і прибудинкових територій.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги", чинного на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1875-ІV), залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).