Постанова
Іменем України
30 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 760/1293/17
провадження № 61-11718св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересовані особи - ОСОБА_2, Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві державний виконавець Гаврилів А. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1,
в інтересах якого діє адвокат Руденко Олександр Анатолійович,
на постанову Київського апеляційного суду від 06 червня 2019 року у складі колегії суддів: Іванченка М. М., Болотова Є. В., Музичко С. Г.
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про зняття тимчасового обмеження права виїзду за межі України.
Заява мотивована тим, що ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва 02 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28 березня 2017 року у справі №760/1293/17-ц його обмежено у праві виїзду за межі України до виконання боргових зобов`язань, покладених на нього рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22 травня 2012 року.
Заявник вважає, що є підстави для скасування такого обмеження, оскільки, виконавчий лист від 29 жовтня 2012 року №2-367/12, виданий Печерським районний судом м. Києва частково виконаний.
На підставі вищезазначеного, просив суд скасувати тимчасове обмеження права виїзду за межі України.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 22 лютого 2019 року заяву задоволено.
Скасовано тимчасове обмеження громадянина України ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, встановлене ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 02 березня 2017 року у справі №760/1293/17-ц із вилученням Адміністрацією Державної прикордонної служби України інформації про зазначену особу із відповідної бази даних.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки будь-які свідомі дії боржника, спрямовані на невиконання свого обов`язку у матеріалах виконавчого провадження відсутні.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 06 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 задоволено. Ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 22 лютого 2019 року скасовано та постановлено нову. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що виконання рішення суду фактично унеможливлене через відсутність майна та ухилення боржника від виконання рішення суду, а тому обмеження у виїзді є єдиним засобом впливу на боржника для виконання рішення суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2019 року ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Руденко О. А. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просили скасувати оскаржувані судові рішення.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 02 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У липні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції допущено порушення вимог статті 441 ЦПК України, яка визначає, що тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником застосовується у випадку ухилення від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, а не засобом впливу на боржника для виконання рішення суду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
Відзив (заперечення) на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 02 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28 березня 2017 року у справі №760/1293/17-ц задоволено подання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гавриліва А. В. про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України. Тимчасово обмежено боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання боргових зобов`язань, покладених на нього рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22травня 2012 року про стягнення боргу в розмірі 2 965 553, 60 грн та 257 671,05 грн відсотків.
Виконавче провадження №52436995 по виконанню вказаного виконавчого листа повторно відкрито 04 жовтня 2016 року.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 02 березня 2017 року подання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гавриліва А.В. про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України задоволено.
Тимчасово обмежено боржника ОСОБА_1 в праві виїзду за межі України до виконання боргових зобов`язань, покладених на нього рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22 травня 2012 року про стягнення боргу в розмірі 2 965 553,60 грн та 257 671,05 грн відсотків.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28 березня 2017 року залишено без змін ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 02 березня 2017 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.