ПОСТАНОВА
Іменем України
30 жовтня 2019 року
Київ
справа №П/811/1416/17
адміністративне провадження №К/9901/56909/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Стеценка С.Г.,
суддів Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07.02.2018 (головуючий суддя Шевченко І. М.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018 (головуючий суддя Панченко О. М., судді: Іванова С. М., Чередниченко В. Є.),
В С Т А Н О В И В:
I. Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - Міністерство, МВС, відповідач), третя особа - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області (далі - УМВС), в якому просив: визнати протиправною відмову, надану Міністерством листом від 05.07.2017 №1290/05/28-17, у призначенні йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з втратою працездатності та установленням йому першої групи інвалідності, що настала після звільнення зі служби внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ і зобов`язати Міністерство розглянути його заяву щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із втратою ним працездатності та установленням першої групи інвалідності, що настала після звільнення зі служби внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ (далі - спірна грошова допомога).
2. Вимоги позовної заяви ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що відповідач, на його думку, неправомірно відмовив у призначенні та виплаті спірної грошової допомоги за відсутності на те передбачених законом достатніх правових підстав. При цьому, позивач звертав увагу на те, що Міністерство не прийняло жодного рішення у формі, передбаченій законодавством, по суті порушеного ним питання, а лише надало відповідь листом, у зв`язку з чим подана ОСОБА_1 заява повинна бути розглянута за встановленою законом процедурою з прийняттям відповідного рішення.
II. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07.02.2018, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018, позов задоволено у повному обсязі.
4. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що повноваження на прийняття рішення про призначення чи про відмову в призначенні одноразової допомоги є виключною компетенцією Міністерства, а на орган внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, покладено обов`язок по проведенню відповідних процедурних дій по оформленню відповідних документів для вирішення питання про виплату такої допомоги та реалізації рішення головного розпорядника коштів (МВС) розпорядниками нижчої ланки. Суди мотивували свої рішення й тим, що терміном в два роки обмежується період з моменту первинного встановлення інвалідності до моменту подальшого повторного огляду, на якому буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі. При цьому вказано, що якщо ці обставини відбудуться протягом двох років, то виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми. Будь-яких обмежень дворічним строком виплати одноразової допомоги при повторних оглядах Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 (далі - Порядок №850) не містить. Зазначили суди й про те, що підпункт 2 пункту 3 Порядку №850 взагалі не обмежує право на виплату одноразової допомоги будь-яким строком, за умови якщо інвалідність настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ.
III. Короткий зміст вимог касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала, а також узагальнений виклад позиції інших учасників справи
5. Не погодившись із наведеними вище судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати і відмовити в позові.
6. В обґрунтуванні касаційної скарги Міністерство наполягає на помилковості висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову, оскільки вважає, що позивач не набув права на спірну грошову допомогу, яка, на думку відповідача, не підлягає виплаті понад встановлений пунктом 4 Порядку №850 дворічний строк.
7. У відзиві на касаційну скаргу позивач проти вимог і доводів останньої заперечив, оскільки вважає її необґрунтованою, а вказані у ній аргументи, на думку ОСОБА_1, не свідчать про наявність передбачених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, які, на його переконання, відповідають закону.
8. На підставі вказаного позивач просив у задоволенні касаційної скарги Міністерства відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
IV. Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
9. До Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга, для розгляду якої, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, визначено колегію суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Анцупової Т. О., суддів: Берназюка Я. О., Гриціва М. І.
10. Ухвалою Верховного Суду від 13.08.2018 відкрито касаційне провадження у справі.
11. У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т. О. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №13) та на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Стеценка С. Г., суддів: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.
12. Ухвалою Верховного Суду від 28.10.2019 закінчено підготовку справи до касаційного розгляду й постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 30.10.2019.
V. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
13. Як встановлено судами попередніх інстанцій на підставі наявних у справі доказів, досліджених під час розгляду справи, позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ.
14. При первинному огляді МСЕК 08.09.2009 позивачу було встановлено другу групу інвалідності, яка настала після звільнення зі служби внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, а також визначено 65 відсотків втрати працездатності
15. Під час повторного огляду МСЕК 14.04.2017 позивачу було встановлено першу групу інвалідності та визначено 100 відсотків втрати працездатності.
16. Відповідно до висновку про призначення одноразової грошової допомоги згідно із Законом України від 20.12.1990 №565-ХІІ "Про міліцію" (далі - Закон №565-ХІІ), затвердженого ДФЗБО МВС України 21.10.2009, та на підставі платіжного доручення від 15.09.2010 №2883 позивачу виплачена одноразова грошова допомога в сумі 51807,60 гривень, як особі, якій встановлена інвалідність другої групи, пов`язана із захворюванням, отриманим у період проходження служби в органах внутрішніх справ (65 відсотків втрати працездатності).
17. На заяву позивача про отримання грошової допомоги в більшому розмірі у зв`язку з збільшенням ступеня втрати працездатності листом від 05.07.2017 №1290/05/28-17 УМВС повідомило позивачу, що відповідно до листа ДФОП МВС України від 15.07.2017 №15/2-2067 матеріали на виплату одноразової грошової допомоги повернуто, як такі, що не відповідають вимогам законодавства та наголошено, що на виконання пункту 2 розділу II Прикінцевих положень Закону України від 13.02.2015 №208-VII "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" (далі - Закон №208-VII) Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.10.2015 №850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", що набрала чинності 31.10.2015., пунктом 4 якого передбачено, що якщо протягом двох років працівнику міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
18. Враховуючи положення пункту 4 Порядку №850, а також те, що з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, відповідач повідомив позивача про відсутність у нього права на призначення спірної грошової допомоги.
19. Незгода з такою позицією Міністерства та УМВС зумовила звернення до суду з цим позовом.
VI. Позиція Верховного Суду
20. Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.