ПОСТАНОВА
Іменем України
31 жовтня 2019 року
Київ
справа №821/242/16
адміністративне провадження №К/9901/38933/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 червня 2017 року у складі судді Варняка С.О. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2017 року у складі колегії суддів: Зуєвої Л.Є., Шевчук О.А., Федусика А.Л. у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, треті особи - Публічне акціонерне товариство "Дельта банк", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. (надалі по тексту - відповідач), в якому просила:
- визнання протиправним та скасування рішення відповідача про визнання нікчемним, із застосуванням наслідків нікчемності Договору банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США №011-21061-230215 від 23.02.2015;
- визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов`язати відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно вкладника ОСОБА_1, як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 07 червня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повній мірі.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що враховуючи відсутність підстав для визнання правочину нікчемним та фактичне внесення коштів на рахунок, що підтверджується належним чином оформленим платіжним дорученням, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають застосуванню.
У поданому відзиві позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
У ході розгляду справи судами встановлено, що 23 лютого 2015 року між публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ОСОБА_1 було укладено договір № 011-21061-230215 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США.
Відповідно до Договору № 011-21061-230215 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США від 23.02.2015 р. у АТ "Дельта Банк" було відкрито Депозитний рахунок, на який було зараховано вклад на суму 6700 доларів США, з строком дії по 25 березня 2015 року включно.
Відповідно до Додаткової угоди № 1 до Договору № 011-21061-2302215 від 23 лютого 2015 року банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США, укладеної між публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ОСОБА_1, сторони домовились викласти пункт 1..8 статті 1 Договору в наступній редакції:
"1.8. Зарахування Вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого у Банку, або шляхом перерахування з поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладання Сторонами цього договору.
У разі, якщо в день укладання Сторонами цього Договору не буде здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму Вкладу на Рахунок, цей Договір вважається таким, що не був укладений".
Відповідно до наданого позивачем платіжного доручення № 1 від 23.02.2015, кошти на депозитний рахунок було внесено шляхом переказу коштів від ОСОБА_2
02 березня 2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України № 150 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк". Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" призначено Кадирова В.В.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №71 від 08.04.2015 тимчасову адміністрацію в АТ "Дельта Банк" запроваджено на шість місяців з 03 березня 2015 року по 02 вересня 2015 року включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №147 від 03.08.2015 строк здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" продовжено по 02 жовтня 2015 року включно.
23.09.2015 позивачу було відправлено повідомлення про нікчемність правочину та повідомлено про нікчемність Договору банківського вкладу (депозиту) № 011-21061-230215 від 23.02.2015.
Відповідно до виписки по особовим рахункам кошти було повернуто ОСОБА_2 внаслідок застосування наслідків нікчемності договору банківського вкладу № 011/21061-230215 від 23.02.2015 відповідно до наказу № 813 від 16.09.2015 "Щодо заходів, пов`язаних із наслідків виявлення нікчемних правочинів (догорів) за вкладними операціями" .
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що спірний договір № 011-21061-230215 від 23 лютого 2015 року був укладений під час дії заборони укладати депозитні договори з фізичними особами з підстав віднесення банку до проблемних постановою Правління Національного банку України від 30.10.2014 № 692/БТ, яка була обов`язкова до виконання, тому дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" щодо застосування наслідків нікчемності укладених договорів є правомірними.
Також судом вказано, що п.1.8 договору № 011-21061-230215 від 23.02.2015, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1, не передбачено зарахування коштів на депозитний рахунок ОСОБА_1 від іншої особи. Натомість, вказана вище додаткова угода була укладена з позивачем всупереч діючим внутрішнім документам банку та чинному законодавству України.
Крім того, судом першої інстанції вказано, що на рахунку позивача на момент розгляду справи відсутні грошові кошти в розмірі 6700 доларів США, які через застосування наслідків нікчемності договору банківського вкладу № 011-21061-230215 від 23 лютого 2015 року були повернуті 17.09.2015. на рахунок ОСОБА_2 .
Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги з огляду на таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн.
Відповідно до частини четвертої статті 26 Закону Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб`єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Зі змісту вказаних норм можна зробити висновок, що у разі віднесення банку до категорії неплатоспроможних, вкладникам банку гарантується відшкодування коштів (в межах граничної суми) у розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
При цьому, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку наділена повноваженнями щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з урахуванням обставини, передбаченої частиною 2 статті 26 Закону № 4452-VI.
Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі послідовні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
Відповідно до частини 2 статті 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною 3 цієї статті.
Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України (частина 3 статті 38 Закону № 4452-VI).
Згідно з частиною 4 статті 38 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.
Відповідно до частини 5 статті 38 цього ж Закону у разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.