ПОСТАНОВА
Іменем України
31 жовтня 2019 року
Київ
справа №815/6281/16
адміністративне провадження №К/9901/62036/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2018 у складі колегії суддів: Осіпова Ю.В., Бойка А.В., Єщенка О.В. у справі №815/6281/16 за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Ярмошевича Дениса Вікторовича, третя особа - Одеська міська рада, про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування запису і рішення,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Ярмошевича Д.В. (надалі по тексту - відповідач) щодо погашення запису про право власності ОСОБА_1 на нежитлові приміщення та підвал, загальною площею 506,6 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;
- скасувати рішення відповідача індексний номер 30203655 від 24.06.2016 щодо скасування реєстрації права власності за ОСОБА_1 на нежитлові приміщення та підвал, загальною площею 506,6 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та реєстрації права власності на вищевказані приміщення за територіальною громадою м.Одеси в особі Одеської міської ради;
- вилучити відмітку про погашення в Реєстрі прав власності на нерухоме майно запису про право власності ОСОБА_1 на нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 506,6 кв.м., яку внесено 24.06.2016 року державним реєстратором Ярмошевичем Д.В.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2017 року визнано протиправними дії Державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту ОМР Ярмошевич Д.В. щодо погашення запису про право власності ОСОБА_1 на нежитлові приміщення та підвал, загальною площею 506,6 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Скасовано рішення Державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту ОМР Ярмошевич Д.В. індексний номер 30203655 від 24.06.2016, щодо скасування реєстрації права власності за ОСОБА_1 на нежитлові приміщення та підвал, загальною площею 506,6 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради.
Вилучено відмітку про погашення в Реєстрі прав власності на нерухоме майно запису про право власності ОСОБА_1 на нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 506,6 кв.м., який внесено 24.06.2016 року державним реєстратором Ярмошевичем Д.В.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду 11 липня 2018 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року скасовано, та прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду 11 липня 2018 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що державним реєстратором прийнято до реєстрації заяву про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24.06.2016 № 17412762 від особи, право якої вже було зареєстроване (тобто повторно) та ці суперечності між заявленим та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяжень, тому такі дії не відповідають вимогам п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки і цьому разі, державний реєстратор повинен був відмовити у здійсненні реєстраційної дії.
Також в касаційній скарзі вказано, що реєстрація права власності на підставі рішення суду про витребування майна є лише підтвердженням права власності на спірне майно, а не підставою його виникнення, оскільки, відповідно до ст. 387 ЦК України право на витребування майна з чужого незаконного володіння має саме власник майна.
Відзиву на касаційну скаргу учасниками справи до суду не подано.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У ході розгляду справи судами встановлено, що 10.12.2010 позивач ОСОБА_1, на підставі нотаріального договору купівлі-продажу (реєстр.№6205), укладеного із ОСОБА_2, набула право власності на нежитлові приміщення та підвал загальною площею 506,6 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
21.09.2016 ОСОБА_1 стало відомо про те, що відповідачем - державним реєстратором Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Ярмошевичем Д.В. було прийнято рішення від 24.06.2016, яким скасовано її право власності на нежитлові приміщення та підвал загальною площею 506,6 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та одночасно зареєстровано право власності на вищезазначені приміщення за територіальною громадою м.Одеси в особі Одеської міської ради.
Скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на ці спірні нежитлові приміщення та підвал загальною площею 506,6 кв.м. та державна реєстрація права власності за Одеською міською радою на ці ж приміщення відбулося на підставі рішення Апеляційного суду Одеської області від 16.04.2014 по справі №22-ц/785/1603/14, яким, в свою чергу, було визнано недійсним договір купівлі-продажу від 30.08.2006, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ці нежитлові приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І. (реєстр. №3651).
Також, абз.5 цього ж судового рішення було вирішено витребувати від ОСОБА_1 (як 6-го власника за період з 30.08.2006 по 10.12.2010) ці нежитлові приміщення 1-го поверху та підвалу загальною площею 506,6 кв.м. та вирішено передати їх територіальній громаді м.Одеси в особі Одеської міської ради у відання Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.
Одночасно, абз.6 даного ж рішення апеляційного суду також було вирішено усунути і перешкоди в користуванні цими нежитловими приміщеннями шляхом виселення ОСОБА_1 з даних приміщень з їх передачею територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради у відання Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.
Дане рішення апеляційного суду не оскаржено та набрало законної сили.
Крім того, апеляційним судом встановлено, що спірна нежитлова одноповерхова будівля літ. "Б-1" загальною площею 509 кв.м. (технічний паспорт від 13.11.2006), що розташована за адресою: АДРЕСА_1, з 2007 року на праві комунальної власності належала територіальній громаді м.Одеси в особі Одеської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 22.03.2007, яке, в свою чергу, було видане на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №757 від 14.12.2006.
Право власності за територіальною громадою було зареєстровано 26.04.2007 Комунальним підприємством "Одеське МБТІ та РОН", що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 26.04.2007 №14381475.
Однак, в процесі оформлення територіальною громадою м.Одеси в особі Одеської міської ради права власності на спірні нежитлові приміщення, рішенням Господарського суду Одеської області від 05.05.2006 (справа №9/97-06-2908) було визнано право власності на ці ж приміщення за СПД ОСОБА_3, який, в свою чергу, користувався даними приміщеннями ще з 2003 року на підставі договору оренди від 02.03.2003 та в період дії оренди самовільно (т.б. без будь-яких дозвільних документів) здійснив їх реконструкцію (поліпшення).
Далі ОСОБА_3, одразу ж після свого набуття у червні 2006 р. права власності, вже у серпні 2006 року, на підставі нотаріального договору купівлі-продажу від 30.08.2006 (реєстр.№3651) продав спірні нежитлові приміщення ОСОБА_4, який, в свою чергу, вже у вересні того ж року, на підставі нотаріального договору купівлі-продажу від 08.09.2006 (реєстр.№3875) продав ці приміщення ОСОБА_5, який, в свою чергу, в січні 2007 р., на підставі нотаріального договору купівлі-продажу від 25.01.2007 (реєстр.№У-7) продав цю нерухомість ОСОБА_6, яка, в свою чергу, на підставі нотаріального договору купівлі-продажу від 25.04.2007 (реєстр.№2346) продала ці спірні приміщення ОСОБА_7, який, в свою чергу, у червні 2010 року подарував їх ОСОБА_2 (договір дарування від 14.06.2010, реєстр.№3009), який, в свою чергу, на підставі нотаріального договору купівлі-продажу від 10.12.2010 (реєстр.№6205) продав ці приміщення вже позивачці - ОСОБА_1 .
Разом з тим, постановою Вищого господарського суду України від 18.10.2006 (по справі №9/97-06-2908) було скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 05.05.2006, на підставі якого за ОСОБА_3 було визнано право власності на ці приміщення та справу направлено на новий розгляд до того ж Господарського суду, який, в свою чергу, при повторному розгляді цієї справи, своєю ухвалою від 24.01.2007 залишив позов ОСОБА_3 без розгляду.
Таким чином, перше відчуження спірних нежитлових приміщень 30.08.2006 на користь ОСОБА_4 фактично відбулося на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 05.05.2006, яке 18.10.2006 скасоване Вищим господарським судом України.
В подальшому, рішенням Апеляційного суду Одеської області від 16.04.2014 (по справі №22-ц/785/1603/14), з урахуванням обставин, встановлених постановою Вищого господарського суду України від 18.10.2006 (по справі №9/97-06-2908) та ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.01.2007, було визнано недійсним нотаріальний договір купівлі-продажу від 30.08.2006 (реєстр. №3651), укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ці нежитлові приміщення, витребувано від ОСОБА_1 (як 6-го власника) ці нежитлові приміщення, вирішено передати їх належному (первісному) власнику - територіальній громаді м.Одеси в особі Одеської міської ради у відання Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, а також одночасно було вирішено усунути і перешкоди в користуванні цими нежитловими приміщеннями шляхом виселення ОСОБА_1 з даних приміщень з їх передачею територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради у відання Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.
Окрім того, апеляційним судом встановлено, що Департамент комунальної власності Одеської міської ради, у відання якого були передані спірні приміщення, 07.05.2015 звертався до Апеляційного суду Одеської області із заявою про роз`яснення п.5 його рішення від 16.04.2014, який, в свою чергу, своєю ухвалою від 04.06.2015 (справа №22-ц/785/1603/14) задовольнив цю заяву та власне роз`яснив п.5 свого ж рішення від 16.04.2014, а саме вказав в резолютивній частині ухвали, що рішення суду (позовні вимоги) у формі витребування нежитлових приміщень першого поверху та підвалу, загальною площею 506,6 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 - є підставою для державної реєстрації права власності відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
24.06.2016 Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, до якої додав довіреність і копію паспорта свого представника, свідоцтво про державну реєстрацію, копію рішення Апеляційного суду Одеської області від 16.04.2014 (по справі №22-ц/785/1603/14) та копію ухвали Апеляційного суду Одеської області від 04.06.2015 (по справі №22-ц/785/1603/14).