ПОСТАНОВА
Іменем України
30 жовтня 2019 року
Київ
справа №813/3313/17
адміністративне провадження №К/9901/51128/18; К/9901/53784/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Уханенка С. А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, третя особа - Червоноградська міська рада Львівської області, про визнання відповідей протиправними, провадження за якою відкрито
за касаційними скаргами ОСОБА_1 та Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року (головуючого судді - Гуляка В.В., судді: Судова-Хомюк Н.М., Коваль Р.Й.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі - Секретаріат; ВР України) в якому, уточнивши позовні вимоги, просив: визнати протиправними відповіді регіонального представництва Уповноваженого ВР України з прав людини у Львівській області від 06 вересня 2017 року №1171/2017 та Секретаріату від 05 жовтня 2017 року № 2/12-0298590.17/13-110.
2. Позов обґрунтовано тим, що у липні - серпні 2017 року він звертався до відповідача та його регіонального представництва зі зверненнями щодо вжиття заходів реагування стосовно осіб, які на його думку, порушили його права, проте отримані ним відповіді є необ`єктивними та не відповідають вимогам пункту 1 частини першої статті 19 Закону України "Про звернення громадян".
ІІ. Встановлені судами обставини справи
3. Протягом липня 2017 року ОСОБА_1 неодноразово звертався до міського голови міста Червонограда та керівника регіонального представництва Уповноваженого ВР України з прав людини у Львівській області із заявами про порушення його прав, у яких просив вжити відповідних заходів реагування щодо винних осіб.
4. У серпні 2017 року ОСОБА_1 в черговий раз звернувся до міського голови міста Червонограда із заявою про вжиття заходів щодо підприємця, який, за відсутності товарного чека, продав йому зарядний пристрій, що не працює та відмовився повернути сплачені кошти. Вказану заяву зареєстровано 01 серпня 2017 року за №О-531 та листом від 03 серпня 2017 року №3/24-6245/3-7 надано відповідь по суті питання.
5. Не погоджуючись зі змістом відповіді, 14 серпня 2017 року позивач направив міському голові Червонограда скаргу відповідно до статті 16 Закону України "Про звернення громадян", яку зареєстровано за №О-583 (а.с. 142, 145).
6. На вимогу позивача, Виконавчий комітет Червоноградської міської ради передав керівнику Регіонального представництва уповноваженого ВР України з прав людини зазначені звернення ОСОБА_1 для розгляду та надання відповіді, про що позивача повідомлено листом від 17 серпня 2017 року №3/24-6589/1-3.
7. Листом від 06 вересня 2017 року №1171/2017 регіональне представництво Уповноваженого ВР України з прав людини повідомило позивачу, що відповідь Червоноградської міської ради від 03 серпня 2017 року № 3/24-6245/3-7 відповідає вимогам Закону України "Про звернення громадян", оскільки Червоноградська міська рада не є органом до якого може бути подано скаргу на дії приватного підприємця щодо дотримання ним прав споживачів. Одночасно позивачу роз`яснено, що він має право захистити порушене право, як споживач, відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів".
8. Крім того, 28 серпня 2017 року позивач звертався до міського голови міста Червонограда, в якій просив направити на адресу Уповноваженого ВР України з прав людини скаргу на бездіяльність працівників регіонального представництва Уповноваженого з прав людини у Львівській області щодо не складання ним протоколів про адміністративній правопорушення стосовно осіб, які порушували права позивача, що встановлено судовими рішеннями, прийнятими у інших справах, розглянутих за його позовами.
9. Вказану скаргу зареєстровано за №О-629 та направлено відповідачу, про що ОСОБА_1 повідомлено листом від 29 серпня 2017 року №3/24-6835/1-3 (а.с. 39).
10. Листом від 05 жовтня 2017 року № 2/12-0298590.17/13-110 Секретаріат повідомив ОСОБА_1 про те, що відповідно до частини другої статті 17 Закону № 776/97-ВР звернення подаються Уповноваженому ВР України з прав людини в письмовій формі протягом року після виявлення порушення прав і свобод людини і громадянина. Враховуючи те, що усі зазначені заявником порушення його прав виявлені більш ніж рік тому, відсутні правові підстави для вжиття відповідних заходів реагування щодо посадових осіб Генеральної прокуратури України та Прокуратури Львівської області.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
11. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року позов задоволено. Визнано протиправними відповідь регіонального представництва Уповноваженого ВР України з прав людини у Львівській області від 06 вересня 2017 року № 1171/2017 та відповідь Секретаріату від 05 жовтня 2017 року № 2/12-0298590.17/13-110.
12. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржені відповіді №1171/2017 та №2/12-0298590.17/13-110 не відповідають вимогам Закону № 776/97-ВР, оскільки виявивши порушення прав та свобод заявника, відповідач був зобов`язаний підготувати пропозиції щодо відкриття провадження у справах та надіслати звернення за належністю до територіальних органів (підрозділів) центральних органів виконавчої влади, інших державних органів. Крім цього, відповідачем не доведено, що працівник ОСОБА_2 мала повноваження підписати відповідь від 06 вересня 2017 року №1171/2017, а у листі №2/12-0298590.17/13-110 відсутні висновки щодо усіх доводів заявника та не роз`яснено підстави, за яких можливо продовжити строк звернення.
13. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову про часткове задоволення позову. Визнано протиправними дії Секретаріату щодо неналежного розгляду звернення (скарги) ОСОБА_1 від 28 серпня 2017 року, за яким надано відповідь від 05 жовтня 2017 року №2/12-0298590.17/13-110. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
14. Переглядаючи рішення суду першої інстанції та скасовуючи його, апеляційний суд виходив з того, що відповідь регіонального представництва Уповноваженого ВР України з прав людини у Львівській області від 06 вересня 2017 року №1171/2017 надана у межах повноважень і у визначений законодавством спосіб, а тому відсутні підстави для визнання її протиправною. Водночас 05 жовтня 2017 року Секретаріат надав відповідь №2/12-0298590.17/13-110 на звернення позивача від 28 серпня 2019 року не у повному обсязі, оскільки відповідачем вирішене питання лише щодо порушення прав позивача з боку посадових осіб Генеральної прокуратури України та Прокуратури Львівської області та не досліджені доводи ОСОБА_1 щодо порушення його прав іншими, зазначеними у скарзі, державними органами.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги та аргументи сторін.
15. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
16. Заявник зазначив, що судом не надано належної правової оцінки обставинам справи та наданим доказам, а тому судове рішення не відповідає вимогам статті 242 КАС України. Водночас під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не дотримано строків розгляду справи, тому заявлений ним відвід колегії суддів є законним і обґрунтованими.
17. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1
18. Секретаріат Уповноваженого ВР України з прав людини також подав касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду в цій частині та прийняти нове рішення про відмову у позові.
19. Касаційну скаргу відповідача обґрунтовано тим, що Секретаріат отримав неповний текст звернення ОСОБА_1 та не мав можливості встановити відсутність фрагмента цього тексту під час його розгляду, а тому перевірку здійснено у межах отриманого тексту заяви.
20. Не погодився заявник касаційної скарги із висновками судів про те, що відповідач мав можливість вжити заходів щодо отримання повного тексту звернення, оскільки запитувати та одержувати в установленому законом порядку необхідну інформацію Секретаріат може за умови наявності підстав для відкриття провадження і цей механізм врегульований Порядком здійснення провадження Уповноваженого ВР України з прав людини, затвердженим наказом Уповноваженого ВР України з прав людини від 12 серпня 2013 року № 18/02-13 (далі - Порядок №18/02-13). Враховуючи те, що підстав для відкриття провадження у справі за зверненням ОСОБА_1 не було, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про обсяг повноважень відповідача.
21. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Секретаріату.
22. У відзиві на касаційну скаргу відповідача ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, оскільки відповідач отримав повний текст його звернення, а тому був зобов`язаний надати відповідь у повному обсязі.
23. Предметом спору у зазначеній справі є правомірність дій суб`єкта владних повноважень під час розгляду звернень.
V. Джерела права й акти їх застосування
24. Частинами першою - другою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
25. За правилами частини першої статті 1 Закону "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.