ПОСТАНОВА
Іменем України
28 жовтня 2019 року
м. Київ
справа №804/4449/18
адміністративне провадження №К/9901/67661/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Берназюка Я.О.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 09.11.2018 (колегія у складі головуючого судді Ясенової Т.І., суддів Дурасової Ю.В., Суховарова А.В.) у справі №804/4449/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про зобов`язання вчинити певні дії, -
УСТАНОВИВ:
1. ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила: зобов`язати відповідача призначити та виплачувати пенсію за віком, згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення", в розмірі, визначеному положеннями вказаного Закону з ІНФОРМАЦІЯ_1 і у подальшому.
2. Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що позивачу ІНФОРМАЦІЯ_1 виповнилось 55 років та її трудовий стаж становить 23 роки, у зв`язку із чим вона має право на пенсію відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення". 21.02.2018 позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії, однак, листом від 13.03.2018 № Є3280/18 їй було повідомлено, що вона набуде право на отримання пенсії після досягнення 60-річного віку.
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 у задоволені адміністративного позову відмовлено.
4. Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач 29.10.2018 звернулась до суду з апеляційною скаргою.
5. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.11.2018 апеляційну скаргу повернуто заявнику без розгляду.
6. Повертаючи апеляційну скаргу без розгляду суд апеляційної інстанції виходив з того, що така подана із порушенням порядку її подання, оскільки до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги слід подавати за правилами, що діяли до набрання чинності редакції КАС від 15 грудня 2017 року, тобто через суд першої інстанції.
7. 11.12.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 09.11.2018.
8. Ухвалою Верховного Суду від 18.12.2018 у зазначеній справі було відкрито касаційне провадження.
9. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції. Вважає, що суд порушив норми процесуального права. Просив скасувати оскаржуване судове рішення, а справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
10. Оцінюючи наведені доводи, Суд не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції та вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
11. Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
12. Згідно з пп. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
13. Як вбачається з лексичного і семантичного аналізу наведеної норми, структура першого речення допускає множинне її тлумачення.
14. Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження, тощо ("Воловик проти України", заява № 15123/03, п. 45, 06 грудня 2007 року).
15. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
16. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (рішення у справах "Каньєте де Хоньї проти Іспанії", "Гору проти Греції", "Михолапа проти Латвії").