ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 5023/5587/12
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицької Н. О., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.,
за участю представників:
прокурора - Гришина Т. А.,
позивача - ОСОБА_1,
відповідача 1- не з`явились,
відповідача 2 - ОСОБА_17
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги:
1) Заступника прокурора Харківської області на рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2019 (головуючий - Кухар Н. М., судді Жельне С. Ч., Шатерніков М. І.) і постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 (головуючий - Сіверін В. І., судді Терещенко О. І., Слободін М. М.);
2) Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" на рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2019 (головуючий - Кухар Н. М., судді Жельне С. Ч., Шатерніков М. І.), постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 (головуючий - Сіверін В. І., судді Терещенко О. І., Слободін М. М.) і додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.04.2019 (головуючий - Сіверін В. І., судді Терещенко О. І., Слободін М. М.);
3) Фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 31.01.2019 (головуючий - Кухар Н. М., судді Жельне С. Ч., Шатерніков М.І .) і постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 (головуючий - Сіверін В. І., судді Терещенко О. І., Слободін М. М.) в частині відмови у задоволенні апеляційної скарги на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 31.01.2019
у справі № 5023/5587/12
за позовом Харківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця"
до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Політехком" та фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича
про визнання недійсним договору,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Харківський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Державного підприємства "Південна Залізниця" (далі - ДП "Південна Залізниця", позивач) до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Політехком" (далі - ПВКП "Політехком", відповідач 1), фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича (далі - ФОП Василевський В. Я., відповідач 2) про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 20.09.2011 № 20/09, укладеного між ФОП Василевським Віктором Яковичем та Приватним виробничо-комерційним підприємством "Політехком" (далі - договір).
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірний договір не був спрямований на реальне настання правових наслідків, які ним обумовлено, а саме здійснено продаж товару, якого фактично не було у власності продавця (ПВКП "Політехком"), що є порушенням вимог частин третьої, п`ятої статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Короткий зміст рішень суду першої інстанції та постанов суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.01.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2019, у задоволенні позову відмовлено.
4. 31.01.2019 Господарським судом Харківської області ухвалено додаткове рішення, яким у задоволенні заяви ФОП Василевського В. Я. про вирішення питання про розподіл судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) у розмірі 88 100,00 грн у справі № 5023/5587/12 - відмовлено.
5. 09.04.2019 Східним апеляційним господарським судом прийнято додаткову постанову, якою заяву ФОП Василевського В. Я. про вирішення питання про розподіл судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) 8 250,00 грн у справі № 5023/5587/12 - задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь ФОП Василевського В. Я. витрати на правничу допомогу у розмірі 8 250,00 грн.
6. Ухвалюючи рішення у справі, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відсутні правові підстави для задоволення позову, оскільки прокурор не довів, що при укладенні договору купівлі-продажу порушено вимоги частин третьої, п`ятої статті 203 ЦК України.
7. Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між двома приватними суб`єктами підприємницької діяльності у даному випадку не може призвести до відновлення порушеного права позивача та повернення йому оспорюваного майна. Таким чином, суди дійшли висновку, що обраний прокурором спосіб захисту майнових прав позивача не відповідає змісту порушеного права.
8. Ухвалюючи додаткове рішення про відмову у задоволенні заяви про вирішення питання про судові витрати у справі, місцевий господарський суд зазначив, що встановлення дійсної домовленості сторін щодо вартості наданих послуг зі змісту договору про надання правової допомоги від 11.10.2017 є об`єктивно неможливим.
9. Приймаючи додаткову постанову, якою вирішено питання про розподіл судових витрат, апеляційний господарський суд виходив із того, що враховуючи фактичний об`єм виконаної роботи, заявлені витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підлягають компенсації у заявленому обсязі.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
10. Заступник прокурора Харківської області, не погоджуючись з ухваленими рішеннями, звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2019, постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
11. Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" (далі - ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця"), не погоджуючись з ухваленими рішеннями, звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2019, постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.04.2019, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
12. ФОП Василевський В . Я ., не погоджуючись з ухваленими рішеннями, звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 31.01.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 в частині відмови у задоволенні апеляційної скарги на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 31.01.2019, (витрат на професійну правничу допомогу), в цій частині ухвалити нове рішення, яким вирішення питання про розподіл судових витрат.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи осіб, які подали касаційні скарги (узагальнено)
13. Заступник прокурора Харківської області у касаційній скарзі зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, а саме: статті 15, 16, 204, 215 ЦК України, статті 20 Господарського кодексу України, статті 187 Податкового кодексу України (в редакції станом на 23.09.2011), статті 361 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції станом на пред`явлення позову), статті 121 Конституції України (в редакції станом на пред`явлення позову) та процесуального права, а саме: статті 75, 76-79, 86, 236, 237 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
14. Прокурор вказує, що суди дійшли хибного висновку щодо того, що сторонами спірного правочину було здійснено ряд дій, які свідчать про його дійсність та спрямованість на реальне настання правових наслідків, а також на презумпцію правомірності правочину, встановлену статтею 204 ЦК України.
15. У касаційній скарзі прокурор посилається на те, що суди попередніх інстанцій не надали правової оцінки доводам прокурора щодо наявності вироку Ленінського районного суду м. Харкова від 19.01.2015 у справі № 642/9534/14-к.
16. Прокурор зазначає, що відмовляючи у задоволенні позову, суди дійшли хибного висновку про те, що прокурором не конкретизовано і не вказано, які саме інтереси держави порушено.
17. В обґрунтування касаційної скарги ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" посилається на порушення судами норм процесуального права, зокрема статей 75, 236 ГПК України та матеріального права, зокрема статей 16, 203, 531 ЦК України.
18. ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" вказує на те, що ухвалюючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій безпідставно не врахували вирок Ленінського районного суду м. Харкова від 19.01.2015 у справі № 642/9534/14-к.
19. На думку позивача, суди попередніх інстанцій прийшли до помилкового висновку щодо того, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2018, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 5023/3905/12 встановлено належність поклажедавцеві (ФОП Василевському В. Я. ) рельсошпальної решітки на праві власності за договором купівлі-продажу від 20.09.2011 № 20/09.
20. Оскаржуючи додаткове рішення Господарського суд Харківської області від 31.01.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 в частині відмови у задоволенні апеляційної скарги на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 31.01.2019 щодо вирішення питання про розподіл судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) ФОП Василевський В . Я . зазначає, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права, безпідставно не застосували норму статті 631 ЦК України, статтю 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
21. ФОП Василевський В. Я. посилається на те, що суд апеляційної інстанції не застосував правові висновки, які викладені у додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18.
22. ФОП Василевський В. Я. зазначає, що суд апеляційної інстанції не в повному обсязі дослідив встановлені обставини справи та відповідно в неповному обсязі надав їм оцінку.
Доводи інших учасників справи
23. ФОП Василевський В. Я. подав відзив на касаційну скаргу ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця", в якому зазначив про безпідставність доводів скарги та просив залишити останню без задоволення.
24. У відзиві на касаційну скаргу ФОП Василевського В . Я. ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" просить залишити касаційну скаргу - без задоволення, оскільки вважає її необґрунтованою.
25. Заступник прокурора Харківської області не надав відзиву на касаційні скарги, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
26. 20.09.2011 між Приватним виробничо-комерційним підприємством "Політехком" та Фізичною особою - підприємцем Василевським В. Я. укладено договір купівлі-продажу № 20/09, відповідно до пункту 1.1. якого ПВКП "Політехком" (продавець), зобов`язався передати у власність ФОП Василевського В . Я . (покупця) товар, а ФОП Василевський В. Я. зобов`язувався прийняти та оплатити товар на умовах, викладених у договорі.
27. Відповідно до пункту 2.1. договору купівлі-продажу найменування товару: рельсошпальна решітка РШР 50 на залізобетонній шпалі, перебрана зі зносом не більше 2 мм у кількості 65 секцій пo 25 погонних метрів кожна - усього 1625 п.м., загальною вартістю 1 000 000,00 грн, в т.ч. ПДВ. Продавець гарантує, що товар належить йому на праві власності, не закладений, не арештований, не є предметом позовів третіх осіб.
28. На суму сплачених ФОП Василевським В. Я. грошових коштів в сумі - 1 000 000,00 грн зі сторони ПВКП "Політехком" було виписано податкові накладні, які було відображено як в податковому обліку ФОП Василевського В. Я., так і в податковому обліку ПВКП "Політехком".
29. Майно за договором купівлі-продажу від 20.09.2011 № 20/09, актом приймання-передачі від 23.09.2011 придбавалось та отримувалось ФОП Василевським В. Я. за місцем знаходження даного майна - на базі Артемівка ДП "Південна залізниця" (смт. Артемівна, Харківський район Харківської області).
30. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що сторонами оспорюваного правочину було здійснено ряд дій, які свідчать про його дійсність та його спрямованість на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
31. 23.09.2011, після укладення договору купівлі-продажу та після отримання рухомого майна від ПВКП "Політехком", між ФОП Василевським В. Я. та Державним підприємством "Південна залізниця" в особі Харків-сортувальної колійної машинної станції № 131 ДП "Південна залізниця" укладено договір відповідального зберігання № 0096ХР, за умовами якого рейкошпальна решітка РШР-50 була передана на зберігання від ФОП Василевського В. Я. до Харків-сортувальної колійної машинної станції № 131 ДП "Південна залізниця" у місці її знаходження на підставі акта приймання-передачі майна на зберігання від 23.09.2011, накладної на відповідальне зберігання від 23.09.2011 № ОКС-000001 - у кількості 65 секцій по 25 п. м. кожна, усього 1625 п. м.
32. Судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на момент розгляду справи № 5023/5587/15 договір відповідального зберігання від 23.09.2011 № 0096ХР недійсним не визнано.
33. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2018, залишеною без змін Постановою Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 5023/3905/12, було задоволено позовні вимоги ФОП Василевського В. Я. до ДП "Південна залізниця" (правонаступником якого є ПАТ "Укрзалізниця") в особі ВП "Харків-сортувальна колійна машинна станція № 131" та зобов`язано відповідача повернути в натурі позивачу товар, що передавався на зберігання за договором відповідального зберігання від 23.09.2011 № 0096ХР, а саме рельсошпальну решітку РШР 50 на залізобетонній шпалі перебрану зі зносом не більше 2 мм у кількості 65 секцій по 25 погонних метрів кожна, на загальну суму 1 000 000,00 грн. Вищевказаною постановою апеляційного суду було встановлено, що зазначений товар (рейкошпальна решітка) належить поклажодавцеві (ФОП Василевському В. Я. ) на праві власності за договором купівлі-продажу від 20.09.2011 № 20/09, укладеним між ФОП Василевським В. Я. та ПВКП "Політехком".
34. 19.01.2015 Ленінським районним судом м. Харкова ухвалено вирок по справі № 642/9534/14-к щодо ОСОБА_10, засновника та директора ПВКП "Політехком", яким останнього визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки).
35. Вищевказаним вироком Ленінського районного суду м. Харкова, зокрема, встановлено наступне: " 20.09.2011 ОСОБА_11, діючи як службова та уповноважена особа ПВКП "Політехком", уклав від імені директора даного підприємства ОСОБА_10 договір купівлі-продажу № 20-09 від 20.09.2011 з ФОП Василевським В. Я. щодо продажу ФОП Василевському В. Я. рейкошпальної решітки 50 на залізобетонній шпалі перебраної із зносом не більш 2 мм в кількості 65 секцій по 25 п.м. кожна, загальною довжиною 1625 п.м. (далі РШР-50) за 1 000 000,00 грн з ПДВ, про що не повідомив ОСОБА_10
ОСОБА_10 , виконуючи не належним чином свої обов`язки директора через безвідповідальне ставлення до них, підписав рахунок-фактуру № СФ-223 від 22.09.2011 та податкові накладні № 5 від 22.09.2011, № 6 від 23.09.2011.
ПВКП "Політехком" до господарської операції з продажу ФОП Василевському В. Я. РШР-50 за договором купівлі-продажу, не усвідомивши й не дізнавшись суть документів, підстави їх складання, умови договору за яким вони складені, спроможність ПВКП "Політехком" виконати ці умови, в тому числі фактичну наявність на балансі чи у володінні ПВКП "Політехком" предмету договору на момент його укладання та фактичного здійснення передачі товару, чим допустив, підписання ОСОБА_11 від його (ОСОБА_10 ) імені акта прийому-передачі від 23.09.2011 про передачу ПВКП "Політехком" на адресу ФОП Василевського В. Я. РШР-50 ціною з ПДВ 1 000 000,00 грн, яка на балансі та у володінні ПВКП "Політехком" не знаходилась.
У подальшому ФОП Василевський В. Я., не здогадуючись про безтоварність господарської операції, перерахував з рахунку, відкритому ФОП Василевським В. Я. в ПАТ "ВТБ Банк2, на рахунок НОМЕР_2, відкритий ПВКП "Політехком" в ПАТ "Укрінбанк" 22.09.2011 та 23.09.2011 двома платіжними дорученнями № 3643 і № 3645 по 350 000,00 грн кожне, загальну суму 700 000,00 грн.
Далі, ОСОБА_10, продовжуючи виконувати неналежним чином свої обов`язки директора через безвідповідальне ставленні до них, підписав податкову накладну № 7 від 26.09.2011 ПВКП "Політехком" до господарської операції з продажу РШР-50 ФОП Василевському В. Я. за договором купівлі-продажу, не дізнавшись й не усвідомивши суть документу, підставу його складання, умови договору за яким він складений, спроможність ПВКП "Політехком" виконати ці умови, в тому числі фактичну наявність на балансі чи у володінні ПВКП "Політехком" предмету договору на момент його укладання та фактичного здійснення передачі товару, чим допустив, перерахування ФОП Василевським В. Я., який не здогадувався про безтоварність господарської операції, з рахунку, відкритому ФОП Василевським В. Я. в ПАТ "ВТБ Банк", на рахунок НОМЕР_2, відкритий ПВКП "Політехком" в ПАТ "Укрінбанк" 26.09.2011 платіжним дорученнями № 3662 коштів в сумі 300 000,00 грн.
У подальшому, ОСОБА_10, не контролюючи обґрунтованість та законність операцій на банківських рахунках ПВКП "Політехком", безпідставно не передбачаючи можливість спричинення збитків іншим юридичним та фізичним особам внаслідок його безвідповідальності, перерахував грошові кошти в сумі 1000000 грн, що надійшли на рахунок ПВКП "Політехком" від ФОП Василевського В. Я. за нібито продану останньому РШР-50, на рахунки інших юридичних та фізичних осіб і отримавши 1000000 грн готівкою, за вказівкою ОСОБА_11, та передав їх ОСОБА_11, не з`ясувавши обґрунтованість отримання ОСОБА_11 цих коштів. У результаті неналежного виконання ОСОБА_10 своїх службових обов`язків директора ПВКП "Політехком" через несумлінне ставлення до них, ФОП Василевський В. Я. фактично не отримав у володіння РШР-50, за яку перерахував 1000000 грн на рахунок ПВКП "Політехком", що спричинило тяжкі наслідки, у вигляді завданих ФОП Василевському В. Я. матеріальних збитків на суму 1000000 грн, які у 250 разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян. ОСОБА_10 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю".
36. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що за змістом вироку Ленінського районного суду м. Харкова від 19.01.2015 у справі № 642/9534/14 спірний договір укладався не директором ОСОБА_10, а заступником директора ОСОБА_11 Остаточний висновок у кримінальній справі № 18120088 за обвинуваченням ОСОБА_11 за частиною другою статті 364-1, частиною четвертою статті 190 КК України на час розгляду справи №5023/5587/12 відсутній, що виключає можливість врахування при вирішенні даного спору обставин, встановлених в межах даної кримінальної справи, та на які посилається прокурор та позивач.
37. Місцевий господарський суд зазначив про те, що прокурор та позивач не довели наявності підстав для визнання спірного договору купівлі-продажу недійсним, а саме не довели, що ФОП Василевський В. Я. під час укладення договору діяв під впливом обману зі сторони ПВКП "Політехком", а також не довели відсутності спрямованості укладеного між відповідачами договору на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
38. Судами встановлено, що прокурор у справі, що розглядається, не конкретизував і не вказав, які саме інтереси держави та в особі якого саме органу державної влади порушено у зв`язку з укладенням договору купівлі-продажу рухомого майна між двома приватними суб`єктами господарювання.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
39. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
40. За приписами частини четвертої статті 300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.