ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 916/4692/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства ?Сбербанк"
на ухвалу господарського суду Одеської області від 10.06.2019 (головуючий суддя Погребна К.Ф.)
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.08.2019 (головуючий Діброва Г.І., судді: Разюк Г.П. і Богатир К.В.)
у справі № 916/4692/15
за позовом акціонерного товариства ?Сбербанк" (далі - Банк)
до публічного акціонерного товариства ?Чорноморська транспортна компанія" (далі - Компанія),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватне акціонерне товариство "Футбольний клуб "Чорноморець" акціонерного товариства ?ДТЕК Дніпроенерго ?(далі - Товариство),
про стягнення грошових коштів.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Банк звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Компанії за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) про стягнення з Компанії заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії від 15.07.2011 № 14-В/11/44/ЮО (далі - Кредитний договір) та за договором поруки від 26.04.2013 (далі - Договір поруки) у розмірі 42 352 220,60 долара США, та 45 773 758,97 грн., з яких: загальна заборгованість за кредитною лінією - 36 773 937,32 долара США; проценти за користування кредитною лінією - 5 578 283,28 долара США, що нараховані за період з 15.07.2014 по 02.11.2015; пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією 15 802 012,75 грн; пеня за прострочення сплати загальної заборгованості за кредитною лінією 29 971 746,22 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Компанією як поручителем своїх договірних зобов`язань за Договором поруки та позичальником своїх договірних зобов`язань за Кредитним договором.
Рішенням господарського суду Одеської області позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Компанії на користь Банку заборгованість за Кредитним договором та на підставі Договору поруки у розмірі 42 352 220,60 долара США, що в гривневому еквіваленті на день прийняття рішення становить 1 138 081 502,67 грн. та 45 773 758,97 грн. Здійснено розподіл судового збору.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2018 рішення господарського суду Одеської області від 29.11.2017 змінено в частині стягнення пені та викладено резолютивну частину в іншій редакції.
Постановою Касаційного господарського суду від 06.03.2019 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2018 та рішення Господарського суду Одеської області від 29.11.2017 скасовано в частині стягнення боргу по процентах, пені за прострочення повернення кредиту та пені за несвоєчасну сплату процентів. У цій частині справу № 916/4692/15 направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області. В іншій частині постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2018 та рішення Господарського суду Одеської області від 29.11.2017 залишено без змін.
Під час нового розгляду справи Банк звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив суд стягнути з Компанії на користь Банку заборгованість за Кредитним договором та на підставі Договору поруки за процентами у розмірі 12 182 609,73 долара США, за період з 03.11.2015 по 15.04.2019 (відповідно до пункту 1.3.6 Кредитного договору з розрахунку 12 % річних/ мінімальний розмір % ставки - 12 % річних) та пеню у розмірі 29 971746,22 грн. за прострочення сплати загальної заборгованості за кредитною лінією.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.06.2019, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.08.2019, заяву Банку про збільшення розміру позовних вимог від 11.05.2019 № 8090/4/06-2 повернуто заявнику без розгляду.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що Банк, подавши відповідну заяву про збільшення розміру позовних вимог, фактично заявив до стягнення заборгованість за новий період прострочення, яка не була предметом при первісному розгляді справи та виникла після винесення судом рішення, а саме: за період з 03.11.2015 по 15.04.2019, який підпадає під дію нової редакції Закону України ?Про судовий збір?, яким передбачено інший максимальний розмір судового збору, ніж той, що було встановлено на момент подання позову до суду, у зв`язку з чим Банк при подачі відповідної заяви про збільшення позовних вимог має сплатити судовий збір у порядку та розмірі, передбаченому новою редакцією Закону України ?Про судовий збір?, чого заявником зроблено не було, що, у свою чергу, свідчить про необхідність повернення такої заяви без розгляду.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Банк звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким прийняти до розгляду заяву Банку про збільшення розміру позовних вимог і призначити її до розгляду в межах справи № 916/4692/15.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
- законодавство встановлює ставки судового збору, визначаючи їх мінімальний та максимальний розмір, у зв`язку з чим обов`язок позивача сплатити судовий збір обмежений максимальним розміром ставки судового збору, що підлягає сплаті. Якщо особа, що звернулась із позовною заявою, сплатила судовий збір, виходячи з ціни позову, за умови, якщо це не максимальна ставка судового збору, то при зверненні з заявою про збільшення позовних вимог позивач має сплатити недоплачену суму. Разом з цим, якщо судовий збір сплачений при поданні позовної заяви в максимальному розмірі, то при збільшенні позовних вимог вже відсутнє поняття ?недоплачена сума судового збору" і у такому разі судовий збір додатково не сплачується;
- судами у даному випадку помилково застосовано норми Закону України ?Про судовий збір? у редакції 2019 року, оскільки у даній справі провадження розпочато у 2015 році.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 25.10.2019 № 29.3-02/3193 у зв`язку з відрядженням судді Колос І.Б. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 916/4692/15, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Булгакова І.В. (головуючий), Львов Б.Ю. і Селіваненко В.П.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що Банк звернувся до суду першої інстанції із заявою про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив суд стягнути з Компанії на користь Банку заборгованість за процентами у розмірі 12 182 609,73 долара США, за період з 03.11.2015 по 15.04.2019 та пеню у розмірі 29 971 746,22 грн. за прострочення сплати загальної заборгованості за кредитною лінією.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.05.2019 заяву Банку про збільшення позовних вимог у справі № 916/4692/15 було залишено без руху з підстав відсутності доказів сплати судового збору та надано Банку 7-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення виявлених недоліків, а саме надати суду докази сплати судового збору у належному розмірі.
03.06.2019 до господарського суду Одеської області від Банка надійшла заява про усунення недоліків, в якій скаржник просив суд прийняти дану заяву про усунення недоліків у справі № 916/4692/15, врахувати пояснення щодо сплати судового збору та прийняти до розгляду заяву Банку про збільшення розміру позовних вимог з врахуванням заяви від 31.05.2019 про усунення недоліків.
У заяві про усунення недоліків Банк зазначив, що на дату подання позову Банком сплачено судовий збір у максимальному розмірі, а саме у сумі 182 700,00 грн., а з огляду на приписи статті 6 Закону України ?Про судовий збір?, на думку заявника, якщо особа, яка звернулась з позовною заявою, сплатила судовий збір, виходячи з розміру позовних вимог, за умови якщо це не максимальна ставка сплаченого судового збору, то при зверненні з заявою про збільшення розміру позовних вимог сплачує недоплачену суму. Якщо ж судовий збір сплачений при подачі позовної заяви в максимальному розмірі, то при збільшенні позовних вимог вже відсутнє поняття ?недоплачена сума судового збору?, що свідчить про те, що у даній справі збільшення позовних вимог не потребує оплати судового збору.
При цьому судами попередніх інстанцій встановлено, що дана справа знаходиться в місцевому господарському суді на новому розгляді в частині стягнення боргу по процентах, пені за прострочення повернення кредиту та пені за несвоєчасну сплату процентів, які початково було заявлено за період з 15.07.2014 по 02.11.2015.
Звертаючись до суду першої інстанції з відповідним позовом у 2015 році, з урахуванням предмета та ціни позову, Банком було сплачено судовий збір у сумі 182 700,00 грн., тобто у максимальному розмірі станом на 2015 рік.
Водночас, звертаючись із заявою про збільшення розміру позовних вимог, Банк просив суд стягнути з Компанії заборгованість за процентами у розмірі 12 182 609,73 долара США, за новий період з 03.11.2015 по 15.04.2019 та пеню у розмірі 29 971 746,22 грн. за прострочення сплати загальної заборгованості за кредитною лінією за новий період, тобто фактично Банк заявив до стягнення штрафні санкції за новий період прострочення, які не були предметом спору при первісному розгляді справи та виникли після прийняття судом рішення, яке частково було скасоване та у скасованій частині справа направлена на новий розгляд.
Судами встановлено, що відповідно до частини першої статті 1 Закону України ?Про судовий збір? (у редакції, чинній на дату подання заяви про збільшення розміру позовних вимог) судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України ?Про судовий збір? (у редакції, чинній на дату подання заяви про збільшення розміру позовних вимог) судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.