Постанова
Іменем України
23 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 758/6020/16-ц
провадження № 61-32443св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Кривцової Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на рішення Апеляційного суду міста Києва у складі колегії суддів: Головачова Я. В., Поливач Л. Д, Шахової О. В., від 12 вересня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" ( далі - ПАТ "Укрсоцбанк") звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява ПАТ "Укрсоцбанк" мотивована тим, що 01 серпня 2007 року між акціонерним комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 028/25-323. За умов кредитного договору банк зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 44 888 швейцарських франків, зі сплатою 9,55 % річних, з кінцевим терміном повернення до 31 липня 2012 року, а відповідач зобов`язалася повернути суму отриманих кредитних коштів, сплатити проценти за користування кредитом, в сумі, строки та на умовах, визначених кредитним договором. Посилаючись на те, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, а відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, банк просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у сумі 124 581,92 грн, у тому числі: 62 355,26 грн - заборгованість за кредитом; 23 322,74 грн - заборгованість за відсотками; 32 805,79 грн - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 6 098,13 грн - пеня за несвоєчасне повернення відсотків.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 02 березня 2017 року позов ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 124 581,92 грн та вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що останній платіж відповідачем вчинено 27 січня 2014 року, тобто строк позовної давності був перерваний, а тому позивачем не пропущено строк звернення до суду. ОСОБА_1 зобов`язання за договором не виконувала, що призвело до виникнення заборгованості, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 12 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано. Позов ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість по відсотках за кредитним договором у розмірі 7 109,38 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення суми боргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що із позовною заявою про стягнення кредитної заборгованості банк звернувся до суду лише 11 травня 2016 року, тобто банк пропустив трирічний строк позовної давності, про застосування якого заявив відповідач. При цьому висновок суду про те, що строк позовної давності перервався, оскільки відповідачем 27 січня 2014 року здійснено часткове погашення кредитної заборгованості, є помилковим. Посилаючись на положення статті 264 Цивільного кодексу України ( далі - ЦК України) вказує, що доведення факту переривання строку позовної давності покладено на позивача, а тому саме банк у даному випадку повинен був довести, що сплата відповідачем 27 січня 2014 року коштів в сумі 206,46 щвейцарських франків свідчить про визнання нею всієї суми кредитної заборгованості. Оскільки ПАТ "Укрсоцбанк" таких доказів не надав, тому підстав для переривання перебігу позовної давності немає.
Задовольняючи позов у частині стягнення нарахованих відсотків, суд апеляційної інстанції виходив з того, що пропущення строку звернення до суду щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту не позбавляє банк права нараховувати та стягнути з відповідача заборгованість за відсотками в межах трирічного строку, тобто за останні три роки до моменту звернення до суду з цим позовом.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У жовтні 2017 року ПАТ "Укрсоцбанк" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідач судове рішення не оскаржила, тому Верховний Суд у силу частини першої статті 400 ЦПК України переглядає рішення апеляційного суду в межах доводів касаційної скарги ПАТ "Укрсоцбанк".
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ПАТ "Укрсоцбанк" мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення статті 264 ЦК України. Так банк вказував, що сплата відповідачем 27 січня 2014 року коштів - це сплата чергового платежу за графіком зобов`язання, що свідчить про визнання відповідачем всієї суми заборгованості. Вказує, що умовами кредитного договору погоджено кінцевий строк повернення коштів 31 липня 2012 року з відповідним графіком щомісячних платежів в сумі 749 швейцарських франків в період з 01 серпня 2007 року по 31 липня 2012 року. Однак 02 лютого 2010 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до кредитного договору, відповідно до якої погодженого зміни до графіку погашення основаної суми боргу, а саме: суму чергового щомісячного платежу, яка включає в себе заборгованість за кредитом та проценти. Вказує, що сторони дійшли згоди щодо розміру чергового платежу тільки до 31 липня 2012 року. Тобто, всі платежі, які зроблено позичальником після закінчення строку дії кредитного договору не є черговими періодичними платежами, а сума заборгованості не повинна дорівнювати сумі, визначеній графіком погашень. Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що сума заборгованості повинна повертатися частковими щомісячними платежами, оскільки не дослідив графік погашень кредитної заборгованості та не встановив його кінцевий строк виконання. Крім того, вказує, що суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки заборгованості в частині стягнення пені, відмовивши в задоволенні позову в цій частині.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України ( далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справа передана до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 11 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
01 серпня 2007 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір. За умовами кредитного договору ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 44 888 швейцарських франків зі сплатою 9,55 % на суму залишку заборгованості за кредитом на строк до 31 липня 2012 року.
Згідно з пунктом 1.1.1 кредитного договору погашення основної суми заборгованості здійснюється, починаючи з 01 вересня 2009 року до 10 числа кожного місяця в сумі 749 швейцарських франків.
Кінцевим терміном повернення основної заборгованості є 31 липня 2012 року (пункт 1.1.2 кредитного договору).