Постанова
Іменем України
17 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 759/7306/16-ц
провадження № 61-13127св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державне підприємство дорожнього зв`язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв`язок",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства дорожнього зв`язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв`язок" на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 02 листопада 2016 року у складі судді Величко Т. О. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 08 лютого
2017 року у складі колегії суддів: Андрієнко А. М., Заришняк Г. М., Мараєвої Н. Є.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства дорожнього зв`язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв`язок" (далі - ДП "Укрдорзв`язок") про стягнення заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі та компенсації за порушення строків її виплати.
На обгрунтування позовних вимог зазначав, що з 01 червня 1987 року він працює в ДП "Укрдорзв`язок", займає посаду начальника дільниці Київського цеху технологічного зв`язку.
Починаючи з 2011 року відповідач своєчасно не виплачує йому заробітну плату, чим порушує його трудові права. З довідок про доходи від 20 травня 2015 року №19 та від 18 травня 2016 року №15, виписок по карткових рахунках убачається, що в період з травня 2015 року по травень 2016 року йому була нарахована, але не виплачена заробітна плата за період з липня 2013 року по листопад 2013 року в розмірі 8 000,00 грн, з якої 2 163,72 грн ДП "Укрдорзв`язок" перенесло на заборгованість за червень 2013 року. Компенсація за порушення строків її виплати не нараховувалася, у зв`язку з чим, вона підлягає стягненню з відповідача за період, з листопада 2013 року по березень 2016 року у розмірі
23 938,98 грн, та за період з липня 2013 року по листопад 2013 року в сумі
7 112,00 грн. Станом на 18 травня 2016 року заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі за період з листопада 2013 року по березень
2016 року складає 55 240,98 грн, а станом на 22 вересня 2016 року за період з квітня по серпень 2016 року - 13 586,50 грн.
Посилаючись на наведене та, ураховуючи, що ДП "Укрдорзв`язок" перерахувало йому частково суму заборгованості за період з листопада 2013 року по березень
2016 року в розмірі 6 691,74 грн, з урахуванням уточнених позовних вимог просив стягнути з відповідача на його користь 93 186,72 грн, що складається з: заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі в розмірі 62 135,74 грн, компенсації за час затримки виплати нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з листопада 2013 року по березень
2016 року у розмірі 23 938,98 грн та за період з липня 2013 року по листопад
2013 року - 7 112,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 02 листопада 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ДП "Укрдорзв`язок" на користь ОСОБА_1 заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі за період з листопада 2013 року по березень 2016 року у розмірі 48 549,24 грн; заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі за період з квітня 2016 року по серпень 2016 року у розмірі 13 586,50 грн; компенсації за час затримки виплати нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з листопада 2013 року по березень
2016 року у розмірі 23 938,98 грн та за період з липня 2013 року по листопад
2013 року у розмірі 7 112, 00 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що в порушення вимог трудового законодавства відповідач своєчасно не виплатив позивачеві заробітну плату за періоди з листопада 2013 року по березень 2016 року та з квітня 2016 року по серпень 2016 року, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ДП "Укрдорзв`язок" заборгованості з виплати заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати підлягають задоволенню.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 08 лютого 2017 року апеляційну скаргу ДП "Укрдорзв`язок" відхилено, рішення Святошинського районного суду
м. Києва від 02 листопада 2016 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, рішення суду є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У березні 2017 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ДП "Укрдорзв`язок", у якій заявник просив скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 02 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 08 лютого 2017 року, і ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що у порушення положень статей 4, 5 Закону України "Про судовий збір" суди попередніх інстанцій проігнорували доводи заявника щодо несплати позивачем судового збору за вимогу про стягнення компенсації за порушення строків виплати заробітної плати. У ДП "Укрдорзв`язок" створено комісію по трудовим спорам, яка є обов`язковим первинним органом по розгляду трудових спорів, однак позивач у порушення вимог статті 224 КЗпП України з відповідною заявою до комісії не звертався. Посилання апеляційного суду на те, що в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, є необгрунтованими, оскільки згідно з частиною першою статті 232 КЗпП України безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами працівників підприємств, установ, організацій, де комісії по трудових спорах не обираються. Суди не оцінили належним чином надані позивачем докази, не перевірили наведений ним розрахунок заборгованості по заробітній платі та компенсації за порушення строків її виплати та не навели відповідних розрахунків, з яких виходили при визначенні сум, що підлягають стягненню.
Відзив (заперечення) на касаційну скаргу подано не було.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 березня 2017 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з місцевого суду.
Згідно статті 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
14 березня 2018 року справа передана до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення"
ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною третьою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Установлені судами фактичні обставини справи
ОСОБА_1 працює в ДП "Укрдорзв`язок" з 01 червня 1987 року, займає посаду начальника дільниці Київського цеху технологічного зв`язку.
Відповідно до довідок про доходи від 20 травня 2015 року №19 та від 18 травня 2016 року №15 та виписок по карткових рахунках, в період з травня 2015 року по травень 2016 року, ДП "Укрдорзв`язок" перерахувало позивачеві заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі за період з липня 2013 року по листопад 2013 року в розмірі 8 000,00 грн, 2 163,72 грн з цього періоду перенесло на заборгованість за червень 2013 року. Компенсація за порушення строків виплати заробітної плати ОСОБА_1 не нараховувалася.
Станом на 18 травня 2016 року заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі за період з листопада 2013 року по березень 2016 року складає 55 240,98 грн, а станом на 22 вересня 2016 року за період з квітня по серпень
2016 року - 13 586,50 грн.
ДП "Укрдорзв`язок" частково виплатило ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 6 691,74 грн, зокрема: 17 червня 2016 року -
1 000,00 грн, 21 липня 2016 року - 1 000,00 грн, 08 серпня 2016 року - 1 600,00 грн, 23 серпня 2016 року - 1 100,00 грн, 07 вересня 2016 року - 1 000,00 грн, 15 вересня 2016 року - 991,74 грн.
Судами встановлено, що загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 93 186,72 грн, що складається із: заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі у розмірі 62 135,74 грн, компенсації за порушення строків її виплати за період з листопада 2013 року по березень 2016 року в сумі 23 938,98 грн, та за період з липня 2013 року по листопад 2013 року - 7 112,00 грн.