Постанова
Іменем України
28 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 756/11707/15-ц
провадження № 61-26124св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", Відділ державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції міста Києва,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 20 травня 2016 року у складі судді Тітова М. Ю. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 15 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Музичко С. Г., Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк"), Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції міста Києва про визнання права власності на 1/2 частину квартири та зняття арешту, посилаючись на те, що з 28 квітня 2001 року вона перебуває з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, в період якого, а саме 05 вересня 2008 року сторонами було придбано квартиру АДРЕСА_1 . Однак 07 серпня 2013 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві Новак Г. М. було описано та накладено арешт на вказану квартиру, яка є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила визнати за нею право власності на 1/2 частину спірної квартири та зняти з цієї частини арешт.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 20 травня 2016 року позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 . В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову у справі, які були застосовані ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 05 лютого 2016 року.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що спірна квартира придбана ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час перебування їх у зареєстрованому шлюбі. Це майно є спільною сумісною власністю подружжя і частки сторін у ньому є рівними. Передача ОСОБА_2 за згодою ОСОБА_1 квартири в іпотеку не є перешкодою для визнання за нею права власності на належну їй частку в цьому майні. Позовні вимоги в частині зняття арешту з нерухомого майна не підлягають задоволенню, оскільки позивач як сторона виконавчого провадження має право оскаржити такі дії державного виконавця відповідно до Розділу VII "Судовий контроль за виконанням судових рішень" Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень (далі - ЦПК України 2004 року), та Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 15 листопада 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк" відхилено. Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 20 травня 2016 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
У квітні 2017 року ПАТ "УкрСиббанк" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Оболонського районного суду міста Києва від 20 травня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 15 листопада 2017 року в частині задоволених позовних вимог і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга ПАТ "УкрСиббанк" мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на факт перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі і використання ними квартири в інтересах сім`ї, що свідчить про відсутність між подружжям спору. Крім того, позивач не заявляла вимоги про виділ її частки у квартирі, а Сімейним кодексом України (далі - СК України) вже й так встановлена презумпція спільності права власності подружжя на майно, набуте ними в період шлюбу. Вимога про визнання права власності на 1/2 частину квартири є по суті вимогою щодо зміни правового режиму майна із спільної сумісної на спільну часткову власність, що не передбачено чинним законодавством. Оскільки спірне майно було придбане за кредитні кошти та є предметом іпотеки, то в подружжя ОСОБА_2 також виникло зобов`язання щодо повернення кредиту, в тому числі за рахунок реалізації квартири. Заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Оболонського районного суду міста Києва.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
16 травня 2018 року справу № 756/11707/15-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Судові рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються в касаційному порядку лише в частині вирішення питання про визнання права власності, тому і переглядаються Верховним Судом тільки в цій частині.
Судами встановлено, що з 28 квітня 2001 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі, в період якого, а саме 05 вересня 2008 року сторонами було придбано квартиру АДРЕСА_1 .
Вказане нерухоме майно було оформлено на ім`я ОСОБА_2 .
Статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
03 жовтня 2008 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 11400676000, за яким позичальник отримав кредит у розмірі 600 000 доларів США для придбання нерухомості з кінцевим терміном повернення до 03 жовтня 2011 року.
Відповідно до статті 1 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 03 жовтня 2008 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки № 94780, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .