Постанова
Іменем України
16 жовтня 2019 року
м. Київ
справа №209/2687/16-ц
провадження № 61-22653св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя- доповідач),
учасники справи:
позивач - Корпорація "Індустріальна спілка Донбасу",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 листопада 2016 року у складі колегії суддів: Багбая Є. Д. та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Варенко О. П., Городничої В. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року Корпорація "Індустріальна спілка Донбасу" звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про захист ділової репутації юридичної особи та спростування недостовірної інформації.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 на своїй сторінці в соціальній мережі "Facebook" поширив недостовірну інформацію про Корпорацію "Індустріальна спілка Донбасу", вказавши наступне: "Хочу зазначити, що Корпорацією "Індустріальна спілка Донбасу" фактично також здійснюється фінансування тероризму…". Ця інформація не відповідає дійсності, оскільки Корпорація ніколи не здійснювала фінансування тероризму.
Зазначена інформація завдала шкоди діловій репутації Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу", оскільки позивач є клієнтом українських та міжнародних банків й інших міжнародних фінансових організацій, безпідставні звинувачення позивача можуть мати наслідком відмову іноземних клієнтів у співпраці з Корпорацією.
З урахуванням зазначеного Корпорація "Індустріальна спілка Донбасу" просила визнати поширену інформацію такою, що не відповідає дійсності та завдає шкоди діловій репутації позивача, і зобов`язати ОСОБА_1 спростувати зазначену інформацію шляхом публікації в соціальній мережі спростування цього повідомлення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 листопада 2016 року у позові Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про статус народного депутата" народний депутат має право на депутатське звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, об`єднань громадян з питань, пов`язаних з депутатською діяльністю, і брати участь у розгляді порушених ним питань. Згідно із статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Статтею 60 ЦПК України 2004 року встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Позивач не надав суду належних та допустимих доказів того, що звернення відповідача до Генеральної прокуратури України, Служби Безпеки України, та Міністерства внутрішніх справ України було направлене не на реалізацію прав народного депутата, а на розповсюдження завідомо неправдивої інформації.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2017 року апеляційну скаргу Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" відхилено. Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 листопада 2016 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що згідно зі статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. У статті 30 Закону України "Про інформацію" вказано, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Доводи апеляційної скарги апеляційний суд не прийняв до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів, незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення заявником норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У березні 2017 року Корпорація "Індустріальна спілка Донбасу" подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені нею позовні вимоги.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не дослідили наявні в матеріалах справи докази, не звернули увагу на відповідь Служби безпеки України від 02 березня 2016 року № 6/к-991-02/38 на звернення відповідача про хід розслідування його заяви про вчинення Корпорацією "Індустріальна спілка Донбасу" кримінального правопорушення. Крім цього, ОСОБА_1, повідомивши широкому колу осіб про ніби-то причетність позивача до фінансування тероризму, не надав жодних доказів на підтвердження своїх тверджень. Суди залишили поза увагою, що достовірність поширеної інформації повинен доводити саме відповідач.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У квітні 2017 року ОСОБА_2, який діє від імені ОСОБА_1, подав до суду відзив на касаційну скаргу, у якому просив суд касаційну скаргу Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Зазначав, що саме з метою перевірки та реагування на інформацію, що є предметом оскарження у цій справі, ОСОБА_1 опублікував на своїй сторінці у соціальній мережі "Facebook" публічне звернення до Голови Служби безпеки України.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 березня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 червня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 06 червня 2019 року справу передано судді-доповідачу Черняк Ю. В.
Фактичні обставини, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 на своїй сторінці в соціальній мережі "Facebook" поширив інформацію про Корпорацію "Індустріальна спілка Донбасу" такого змісту: "Хочу зазначити, що Корпорацією "Індустріальна спілка Донбасу" фактично також здійснюється фінансування тероризму…".
З 27 листопада 2014 року до 29 серпня 2019 року ОСОБА_1 був народним депутатом України за виборчим округом № 29.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суду, і застосовані норми права
Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Разом із тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Таким чином, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.