ПОСТАНОВА
Іменем України
30 жовтня 2019 року
Київ
справа №753/23099/16-а
провадження №К/9901/51524/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Вищого господарського суду України, за участю третьої особи - Державної казначейської служби України, про зобов`язання виплатити суму вихідної допомоги на посаді судді при звільненні, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Костюк Л. О., суддів: Бужак Н. П., Твердохліб В. А.
І. Суть спору
1. У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Вищого господарського суду України, за участю третьої особи - Державної казначейської служби України (далі - ДКС України), про зобов`язання Вищого господарського суду України виплатити ОСОБА_1 . вихідну допомогу у розмірі 10-ти місячних заробітних плат за останньою посадою, що складає 297648,00 гривень.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що положення Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" за своєю суттю є такими, що істотно порушують законодавчо визначені до цього гарантії незалежності суддів.
2.1. Позивач стверджує, що вона набула право на відставку та, відповідно, на отримання вихідної допомоги на момент дії статті 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI, а отже не могла бути позбавлена такого права у зв`язку зі змінами у законодавстві.
2.2. Вважаючи, що відповідачем протиправно не виплачено позивачу вихідну допомогу у розмірі 10-ти місячних заробітних плат, ОСОБА_1 звернулась до суду з вимогою про зобов`язання виплатити належну їй вихідну допомогу.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 обіймала посаду судді, починаючи з 03 серпня 1992 року, у тому числі судді Вищого господарського суду України.
4. Постановою Верховної Ради України від 12 листопада 2015 року № 788-VІIІ "Про звільнення суддів" ОСОБА_1 звільнено з посади судді Вищого господарського суду України у зв`язку з поданням заяви про відставку та наказом Голови Вищого господарського суду України від 07 грудня 2015 року № 458-к "Про звільнення ОСОБА_1 |" з 08 грудня 2015 року її було відраховано з посади судді зі штату Вищого господарського суду України.
5. Таким чином, на момент звільнення ОСОБА_1 мала стаж роботи на посаді судді понад 23 роки. При цьому, право виходу у відставку набула 03 серпня 2012 року.
6. Згідно з довідкою про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 09 грудня 2015 року № 09.01-27/452, виданою Вищим господарським судом України позивачу, суддівська винагорода станом на 08 грудня 2015 року склала 29764,80 гривень.
7. У зв`язку з тим, що при звільненні з посади судді вихідну допомогу ОСОБА_1 не отримала, вона звернулась до Вищого господарського суду України із заявою про нарахування та виплату вихідної допомоги у зв`язку з відставкою, наголошуючи, що право на відставку вона набула ще у 2012 році.
8. За результатом розгляду зазначеної заяви, листом Вищого господарського суду України від 08 грудня 2016 року № 01-23/3649/3391/16 повідомлено позивача про відсутність правових підстав для нарахування і виплати вихідної допомоги, оскільки на момент подачі заяви про відставку, а саме 02 квітня 2015 року та прийняття рішення про відставку - 12 листопада 2015 року, Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" виключено статтю 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI, яка передбачала виплату відповідної вихідної допомоги.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
9. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2018 року позовні вимоги задоволено.
9.1. Зобов`язано Вищий господарський суд України виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі 10-ти місячних заробітних плат за останньою посадою, в сумі 297648,00 гривень.
10. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відмова відповідача у виплаті позивачу вихідної допомоги у розмірі десяти місячних заробітних плат є протиправною, та такою що суперечить Конституції України та міжнародним правовим нормам.
11. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2018 року скасовано та прийнято нову, якою в позові відмовлено.
12. Київський апеляційний адміністративний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийшов до висновку про відсутність підстав для виплати вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат, оскільки на час прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення позивача, стаття 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" не була чинною.
IV. Касаційне оскарження
13. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
14. Свою касаційну скаргу мотивує тим, що зміни, внесені до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" згідно із Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" не можуть обмежувати її законне право отримати вихідну допомогу у зв`язку з відставкою.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
15. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
16. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
17. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Згідно з частинами першою, третьою статті 120 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції цього Закону, яка діяла на момент виходу у відставку) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 131 цього Закону, має право подати заяву про відставку. Заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею безпосередньо до Вищої ради юстиції, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви вносить до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звільнення судді з посади.
19. За змістом статті 122 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції цього Закону, яка діяла на момент виходу у відставку) питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України без висновку комітетів Верховної Ради України та будь-яких перевірок. Повноваження судді припиняються з дня набрання чинності постановою Верховної Ради України.