Постанова
Іменем України
24 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 303/6109/16-ц
провадження № 61-40270св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_3, приватний нотаріус Мукачівського районногонотаріального округу Щербан Ольга Павлівна,
третя особа - приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Бугар Н. Й.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 березня 2017 року у складі судді Слюсарчука В. М. та постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 15 травня 2018 року у складі колегії суддів: Фазикош Г. В., Собослоя Г. Г., Бисаги Т. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, приватного нотаріуса Мукачівського районного нотаріального округу Щербан О. П., третя особа - приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Бугар Н. Й., про визнання права власності на будинковолодіння.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_4 набула право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1, однак внаслідок підробки документів при його реєстрації, він вибув з її володіння. У зв`язку з викладеним просила визнати за нею право власності на зазначене будинковолодіння.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 березня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_4 не є власником спірного будинку, оскільки договір дарування, на підставі якого вона набула право власності на нього, визнаний судом недійсним.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 15 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_5, залишено без задоволення, а рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 березня 2017року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та залишив судове рішення без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У червні 2018 року ОСОБА_4 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, та направити справу на новий розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що договір купівлі-продажу від 26 жовтня 2006 року 1/3 частини будинку не скасований та є чинним, як і договір дарування 2/3 частин цього будинку, однак останній у ОСОБА_4 відсутній, в наявності є лише копія, а нотаріально завірену копію ОСОБА_6 не надає, навіть за рішенням суду. Заявник вважає, що вона є власником будинку на підставі зазначених вище договорів, а тому невідомо, яким чином ОСОБА_7 поновила своє право власності на нього. Зазначає, що в матеріалах справи містяться документи щодо порушення кримінального провадження по факту підробки документів та факту невиконання судового рішення. Після судових процесів жодних позовів щодо витребування майна з незаконного володіння чи скасування державної реєстрації за ОСОБА_4 з боку ОСОБА_7 не було. На думку ОСОБА_4 рішення судів попередніх інстанцій є необґрунтованими, судами неповно з`ясовано обставини справи, що мають значення для справи.
Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Станом на час розгляду справи Верховним Судом відзив на касаційну скаргу не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки вони ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Фактичні обставини справи,встановлені судами
Суди встановили, що на підставі договору міни від 14 листопада 1997 року ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 набули права власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 .
Після смерті ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, 21грудня 2001 року його дружиніОСОБА_7 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зокрема, на 1/3 частину спірного будинковолодіння.