Постанова
іменем України
22 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 209/1300/18
провадження № 51-551км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Короля В.В.,
суддів Лагнюка М.М., Макаровець А.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Кулініч К.С.,
прокурора Гаврилюка С.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргузахисника
Бразалука С.О. на вирок Дніпровського апеляційного суду від 21 грудня 2018 року
у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040790000503, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, жителя АДРЕСА_1 ), раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 травня 2018 року за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК) до трьох років позбавлення волі та звільненого на підставі ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 вересня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки, а на підставі ч. 4 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеним вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 травня 2018 року, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання
з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів.
Вироком Дніпровського апеляційного суду від 21 грудня 2018 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання скасовано та ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
Вирок Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 травня 2018 року стосовно ОСОБА_1 ухвалено виконувати самостійно.
В решті вирок місцевого суду залишено без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 7 січня 2017 року в нічний час доби, знаходячись на технічному поверсі в під`їзді № 1 будинку АДРЕСА_2, зайшов до машинного відділення, де за допомогою заздалегідь приготовленого знаряддя - викрутки та ключів, від`єднав з ліфтового обладнання одну гальмівну котушку МП-201, яка належить КП КМР "УКОЖФ", викраденим розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на 866,67 грн.
Крім того, ОСОБА_1, у період з 4 лютого 2017 року по 20 травня 2017 року в нічний час доби, знаходячись на технічному поверсі по проспекту Перемоги, проспекту Наддніпрянському та проспекту Героїв АТО в м. Кам`янську, за обставин, встановлених судом та наведених у вироку, аналогічним способом із застосуванням викрутки та ключів таємно повторно вчинив чотири крадіжки гальмівної котушки з машинного відділення, кожна вартістю 866,67 грн, чим заподіяв КП КМР "УКОЖФ" матеріальної шкоди.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Бразалук С.О., посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1 скасувати, ухвалити новий вирок, яким визнати останнього винним за ч. 3 ст. 185 КК та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки, а на підставі ч. 4 ст. 70 КК остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу. На думку захисника при призначенні покарання ОСОБА_1 апеляційним судом не було враховано те, що він є єдиним годувальником в сім`ї, оскільки його дружина вагітна і ніде не працює, щиро розкаявся, добровільно повідомив органи поліції про вчинені ним крадіжки у період з 7 січня по 20 травня 2017 року та активно сприяв їх розкриттю. Крім того вказує, що поза увагою суду апеляційної інстанції залишився висновок досудової доповіді в тій частині, де зазначено, що існує низький рівень небезпеки для суспільства, у тому числі й для окремих осіб, та що виправлення ОСОБА_1 можливе без позбавлення волі на певний строк за умови здійснення органом пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Гаврилюк С.М. вважав касаційну скаргу необґрунтованою та просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора Гаврилюка С.М., перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України