Постанова
Іменем України
17 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 711/9811/16-ц
провадження № 61-16280св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф. Шиповича В. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва Алла Михайлівна,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс", служба у справах дітей Черкаської міської ради, Придніпровський відділ державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Черкаської області від 26 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Сіренка Ю. В., Гончар Н. І., Ювшина В. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А. М. (далі - ПНКМНО Кобелєва А. М.), треті особи, які не заявляюсь самостійних вимог щодо предмета спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" (далі - ТОВ "ФК "Вектор Плюс"), служба у справах дітей Черкаської міської ради, Придніпровський відділ державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції (далі - Придніпровський ВДВС Черкаського МУЮ), про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у вересні 2016 року під час розгляду в Черкаському окружному адміністративному суді справи №823/1233/16 йому стало відомо, що належна йому на праві власності квартира АДРЕСА_1, що є місцем проживання та реєстрації його сім`ї з чотирма малолітніми дітьми, з березня 2016 року стала власністю ТОВ "ФК "Вектор Плюс", що порушує його право власності на зазначену квартиру та порушує права малолітніх дітей.
Обставинам порушення його прав з боку державного реєстратора - ПНКМНО Кобелєва А. М.передують наступні правовідношення.
15 лютого 2006 року між акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №16.06-04/312-КЛ, відповідно до якого банк зобов`язувався надати останньому грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 43 000 грн на строк з 15 лютого 2006 року по 14 лютого 2011 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 21 % річних за весь строк фактичного користування кредитом.
З метою забезпечення належного виконання зобов`язання за вищевказаним договором між акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" (іпотекодержатель) та ним, ОСОБА_1, (іпотекодавець) укладено іпотечний договір від 15 лютого 2006 року № 16.06-04/312-КЛ-І, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук В. Я. та зареєстрований в реєстрі за № 546, в силу якого іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 .
При посвідченні договору іпотеки була накладена заборона відчуження на предмет іпотеки та внесений запис про обтяження іпотекою до Державного реєстру іпотек.
13 серпня 2009 року на вказану квартиру було накладено арешт відповідно до постанови державного виконавця Придніпровського відділу ДВС Черкаського МУЮ серія АА №962263.
В подальшому публічне акціонерне товариство "Сведбанк", яке є правонаступником акціонерного комерційного банку "ТАС-Комерцбанк", на підставі договору факторингу від 28 листопада 2012 року № 15 та договору про відступлення прав за іпотечним договором відступило ТОВ "ФК "Вектор Плюс" право вимоги заборгованості за кредитним договором від 15 лютого 2006 року № 16.06-04/312-КЛ.
28 листопада 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І. О., який посвідчував договір відступлення прав за іпотечними договорами від 28 листопада 2012 року, державну реєстрацію договору факторингу, а також заміни іпотекодержателя на підставі договору про відступлення прав за іпотечним договором від 28 листопада 2012 року не здійснено.
На підставі звернення ТОВ "ФК "Вектор Плюс" державним реєстратором- ПНКМНО Кобелєвою А. М. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31 березня 2016 року, індексний номер 29033686, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ "ФК "Вектор Плюс".
Зазначав, що рішення від 31 березня 2016 року № 29033686 є протиправним, а державна реєстрація здійсненна з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141, Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 25 грудня 2015 року № 1127.
Також вважав, що накладений арешт на квартиру відповідно до постанови державного виконавця Придніпровського відділу ДВС Черкаського МУЮ серія АА №962263 є перешкодою для проведення реєстрації права власності.
Враховуючи вищевикладене просив суд скасувати рішення ПНКМНО Кобелєвої А. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31 березня 2016 року, індексний номер: 29033686, 11:30:40, а саме про державну реєстрацію права власності ТОВ "ФК "Вектор Плюс" на квартиру АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 липня 2017 року у складі судді Степаненка О. М. позов ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано рішення державного реєстратора - ПНКМНО Кобелєвої А. М.про державну реєстрацію права власності ТОВ "ФК "Вектор Плюс" на квартиру АДРЕСА_1 (індексний номер 29033686 від 31 березня 2016 року 11:30:40).
Вирішено питання щодо судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що, здійснюючи оскаржувані дії, державним реєстратором - ПНКМНО Кобелєвою А. М.в порушення положень частини третьої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктів 10, 11 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141, не було перевірено наявність у ТОВ "ФК "Вектор Плюс" прав як іпотекодержателя. Також було безпідставно здійснено заміну іпотекодержателя з акціонерного комерційного банку "ТАС-Комерцбанк" на ТОВ "ФК "Вектор Плюс" без заяви ТОВ "ФК "Вектор Плюс" і без надання підтверджуючих документів на отримання таких прав, що призвело до здійснення незаконної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ "ФК "Вектор Плюс" при наявності заборони - арешту квартири Придніпровським ВДВС Черкаського МУЮ.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 26 вересня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Вектор Плюс" задоволено.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 липня 2017 року скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що пунктами 10, 10.3, 10.4, 12.3, 12.3.1 договору іпотеки від 15 лютого 2006 року передбачено, що іпотекодержатель має право у разі невиконання позичальником умов договору кредиту від 15 лютого 2006 року та/або іпотекодавцем умов цього договору звернути стягнення на предмет іпотеки для задоволення своїх майнових вимог в порядку, передбаченому статтею 37 Закону України "Про іпотеку". З підписанням вказаних договорів сторони дійшли згоди щодо підстав звернення стягнення на предмет іпотеки, однією з яких є застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. Крім того, умовами вищевказаного договору іпотеки передбачено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений шляхом здійснення цього застереження, є підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки. Отже, державний реєстратор - ПНКМНО Кобелєва А. М., приймаючи рішення про внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, діяла за зверненням ТОВ "ФК "Вектор Плюс" та на підставі застереження в іпотечному договорі, яке передбачає право іпотекодержателя на набуття у власність предмета іпотеки. Висновок суду першої інстанції про порушення державним реєстратором цивільного законодавства не відповідає обставинам справи.
Крім того, суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду про порушення закону при здійсненні реєстрації права власності за ТОВ "ФК "Вектор Плюс" на спірну квартиру у звʼязку наявністю накладеної заборони (арешту) квартири, оскільки вказана заборона накладена на майно позивача в інтересах кредитора (іпотекодержателя) за договорами кредиту та іпотеки.
При цьому апеляційний суд зазначив, що порушення цивільного права позивача, за захистом якого спрямоване його звернення до суду, не допущено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 листопада 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У квітні 2018 року справу передано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ до Верховного Суду.
Відповідно до Розпорядження в.о. керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 05 червня 2019 року № 591/0/226-19 та Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення апеляційного суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що відповідно до статті 24 Закону України "Про іпотеку" правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. Проте, згідно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заміна одного іпотекодержателя на іншого не була зареєстрована.
Також вказує, що ТОВ "ФК "Вектор Плюс" всупереч положенням договору та вимог закону не провело державну реєстрацію заміни заставодержателя, а тому на момент звернення до державного реєстратора не мало до його квартири жодного відношення.
Зазначає, що відповідач не врахувала вимоги Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141, не перевірила наявність обтяження нерухомого майна. Крім того, вказаний арешт майна здійснено за наявності заборгованості перед державою, а не перед кредитором.
Відзив на касаційну скаргу сторонами не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
15 лютого 2016 року між АКБ "ТАС-Комерцбанк" і ОСОБА_2 укладено кредитний договір №16.06-04/312-КЛ, згідно умов якого банк зобов`язується надати ОСОБА_2 грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 43 000 грн, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов`язання у повному обсязі у строки, передбачені договором.
15 лютого 2006 року між АКБ "ТАС-Комерцбанк" і ОСОБА_1 укладено іпотечний договір №16.06-04/312-КЛ-1, згідно умов якого на забезпечення виконання основного зобов`язання за кредитним договором №16.06-04/312-КЛ від 15 лютого 2016 року передав в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 .
ПАТ "Сведбанк", який є правонаступником АКБ "ТАС-Комерцбанк", на підставі договору факторингу від 28 листопада 2012 року № 15 та договору про відступлення прав за іпотечним договором від 28 листопада 2012 року відступило ТОВ "ФК "Вектор Плюс" право вимоги заборгованості за кредитним договором від 15 лютого 2006 року № 16.06-04/312-КЛ.
Укладені між ПАТ "Сведбанк", який є правонаступником АКБ "ТАС-Комерцбанк", та ТОВ "ФК "Вектор Плюс" договір факторингу від 28 листопада 2012 року та договір про відступлення прав за іпотечним договором від 28 листопада 2012 року було нотаріально посвідчено.
Станом на 04 квітня 2014 року заборгованість за кредитним договором від 15 лютого 2006 року №16.06-04/312-КЛ становила 36 096 грн 16 коп., яка складається з: 10 964 грн 82 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 8 299 грн 75 коп. - заборгованість за процентами; 19 831 грн 59 коп. - заборгованість за пенею.
04 квітня 2014 року ТОВ "ФК "Вектор Плюс" направило позичальнику та поручителю повідомлення про намір звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо останні не виконають основне зобовʼязання.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду