Постанова
Іменем України
28 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 619/3262/16-ц
провадження № 61-33059св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник (стягувач) - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - старший державний виконавець Дергачівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Шумейко Катерина Вікторівна,
заінтересована особа (божник) - ОСОБА_2,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 10 липня 2017 року у складі колегії суддів: Кругової С. С., Колтунової А. І., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, в якій просила визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Дергачівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі - Дергачівський районний відділ ДВС) Шумейко К. В. про зупинення виконавчого провадження від 16 серпня 2016 року серії ВП № 51569694. Скарга мотивована тим, що на примусовому виконанні у Дергачівському районному відділі ДВС знаходиться виконавчий лист, виданий на підставі рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 02 листопада 2015 року та рішення Апеляційного суду Харківської області від 23 лютого 2016 року, якими зобов`язано ОСОБА_4 не чинити перешкод в користуванні житлом та вселено її до житлового будинку по АДРЕСА_1 . Державним виконавцем було безпідставно зупинене виконавче провадження, оскаржувана постанова є необґрунтованою, оскільки звернення з поданням про встановлення способу та порядку виконання рішення суду, яке є зрозумілим, свідчить про зловживанням з боку виконавця процесуальними правами та призводить до затягування строків виконавчого провадження.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 27 квітня 2017 року у складі судді Кононихіної Н. Ю. в задоволенні скарги відмовлено.
Судове рішення місцевого суду мотивоване тим, що дії державного виконавця щодо зупинення виконавчого провадження відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження" та не порушують прав стягувача, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення скарги.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 10 липня 2017 рокуапеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 задоволено. Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 27 квітня 2017 року скасовано та постановлено нову ухвалу про задоволення скарги. Визнано неправомірною та скасовано постанову старшого державного виконавця Дергачівського районного відділу ДВС Шумейко К. В. про зупинення виконавчого провадження від 16 серпня 2016 року серії ВП № 51569694.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що місцевий суд не дав оцінки доводам заявника, а лише обмежився перерахуванням дій, вчинених під час примусового виконання, та необґрунтовано дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги. У державного виконавця не було підстав для звернення з поданням про встановлення способу та порядку виконання рішення суду, яке є зрозумілим, а відтак, не було й підстав для зупинення виконавчого провадження.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
У серпні 2017 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 . подавдо Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 10 липня 2017 року, а ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 27 квітня 2017 року залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що заявник ОСОБА_1 пропустила десятиденний строк для звернення до суду зі скаргою і не заявляла клопотання про його поновлення. Суд не має права скасовувати прийняту державним виконавцем постанову. Дії державного виконавця щодо зупинення виконавчого провадження відповідали вимогам Закону України "Про виконавче провадження" та не порушували прав стягувача.
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 подала заперечення на касаційну скаргу, в якому просила відмовити в її задоволенні, посилаючись на те, що у державного виконавця не було підстав для звернення з поданням про встановлення способу та порядку виконання рішення суду, яке є зрозумілим, а відтак, не було й підстав для зупинення виконавчого провадження. Порядок виконання рішення суду в частині усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та в частині вселення визначено різними статтями Закону України "Про виконавче провадження", про що державний виконавець має знати в силу своїх посадових обов`язків. Суд не обмежений у способах захисту прав заявника у випадку встановлення обґрунтованості скарги та має повноваження, в тому числі скасувати постанову державного виконавця, що і було предметом вимоги поданої скарги.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Дергачівського районного суду Харківської області.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
31 травня 2018 року справу № 619/3262/16-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Відповідно до статті 383 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного судового рішення (далі - ЦПК України 2004 року), сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Судами встановлено, що 05 липня 2016 року старший державний виконавець Дергачівського районного відділу ДВС Шумейко К. В. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 02 листопада 2015 року та рішення Апеляційного суду Харківської області від 23 лютого 2016 року, якими зобов`язано ОСОБА_4 не чинити перешкод в користуванні житлом та вселити ОСОБА_1 до житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Відповідно до частини другої статті 373 ЦПК України 2004 року за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, за заявою виконавця, поданою на підставі заяви сторони виконавчого провадження, або за заявою державного виконавця, поданою з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", суд, який видав виконавчий документ, розглядає питання про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті.