ПОСТАНОВА
Іменем України
28 жовтня 2019 року
Київ
справа №826/27190/15
адміністративне провадження №К/9901/4665/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
заяву Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.07.2017 (судді Приходько І.В., Бухтіярова І.О., Цвіркун Ю.І.) у справі № 826/27190/15 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, вимоги, рішення про застосування штрафних санкцій, -
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві), в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.09.2015 № 00005311701, вимогу від 29.09.2015 № Ф-15У та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.09.2015 № 15/26-55-17-01.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.07.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2016, адміністративний позов задоволено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.07.2017 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.07.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2016 залишено без змін.
ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві звернулася до Верховного Суду України з заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.07.2017 у справі № 826/27190/15 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, вимоги, рішення про застосування штрафних санкцій з підстави, що передбачена пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
У заяві відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.07.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2016 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 12.07.2017 та відмовити у задоволенні позову.
У зв`язку з припиненням своєї діяльності Верховним Судом України, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2018 для розгляду даної справи визначено колегію суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді у складі: Васильєвої І.А. (суддя-доповідач), Пасічник С.С., Юрченко В.П.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.
За правилами пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за тотожних предметів спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
В якості підстав для перегляду судового рішення за пунктом першим частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач посилається на неоднакове застосування Вищим адміністративним судом України, як судом касаційної інстанції, одних і тих самих норм матеріального права, а саме положень пункту 44.1 статті 44, пунктів 177.2, 177.4 статті 177, підпункту 198.8.5 пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. На підтвердження зазначеного надає копію судового рішення цього ж суду від 28.07.2015 у справі № 820/14619/14 (К/800/18106/15), прийнятих за подібних обставин та предмета спору.
Суди попередніх інстанцій установили, що в період з 20.04.2015 по 12.05.2015, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України, Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", наказу від 09.04.2015 № 370 та плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на ІІ квартал 2015 року, посадовими особами ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві була проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності ФО- П ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт від 19.05.2015 № 69/26-55-17-01-1364209757 та зроблено висновок про порушення позивачем вимог: - пункту 44.1 статті 44, пунктів 177.2, 177.4 статті 177, підпункту 138.8.5 пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення діяльності на загальну суму 6424,16 грн.; - пункту 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у результаті чого донараховано своєчасно не нарахований єдиний внесок на загальну суму 80 417,37 грн.; - пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України, в частині не ведення обліку доходів і витрат за 2013-2014 роки; - пункту 4 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" в частині несвоєчасного подання звітності щодо єдиного соціального внеску за 2013 рік.