ПОСТАНОВА
Іменем України
29 жовтня 2019 року
Київ
справа №820/3027/18
касаційне провадження №К/9901/67949/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Пасічник С.С.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2018 (головуючий суддя - Рєзнікова С.С., судді: Старостін В.В., Бегунц А.О.) у справі №820/3027/18 за позовом ОСОБА_1 до Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення рішення,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 у квітні 2018 року звернувся до адміністративного суду з позовом до Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення рішення від 25.04.2016 №00111/1304.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 31.05.2018 позовні вимоги залишив без задоволення.
Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 05.11.2018 скасував рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 та ухвалив нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Східна об`єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області 12.12.2018 звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2018 та залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2018.
В обґрунтування своїх вимог Східна об`єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме: підпункту 267.6.2 пункту 267.6, підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.04.2016 №00111/1304, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 25000 грн.
Обґрунтовуючи підставу прийняття зазначеного акта індивідуальної дії, Східна об`єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області зазначала, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки LAND ROVER, моделі RАNGЕ RОVЕR, 2013 року випуску, з об`ємом двигуна 4999 куб. см., який має середньоринкову вартість понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а тому відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України є платником транспортного податку в 2016 році.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.
Скасовуючи судове рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове - про задоволення позову, суд апеляційної інстанції керувався тим, що інформація щодо середньоринкової вартості належного позивачу автомобіля на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в розпорядженні податкового органу була відсутня, а тому не могла бути використана в офіційний спосіб. Крім того, у спростування висновків суду першої інстанції, які ґрунтуються на інформації листа Мінекономрозвитку від 06.07.2016 №3252-08/20315-03, щодо підтвердженості факту відповідності належного позивачу транспортного засобу ознакам об`єкта оподаткування транспортним податком за 2016 рік, суд апеляційної інстанції вказував на те, що у відомостях Мінекономрозвитку застосований параметр об`єму двигуна 5.0, в той час, коли об`єм двигуна автомобіля ОСОБА_1 складає 4.999.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII запроваджено новий місцевий податок, а саме - податок на майно, який складається з трьох різновидів: транспортний податок, податок на майно, відмінне від земельної ділянки, та плата за землю.
Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.
Базою оподаткування у відповідності до підпункту 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 цього Кодексу є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267.
Редакція підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, якою встановлено ознаки (характеристики) легкового автомобіля, наявність яких є умовою для віднесення його до об`єкта оподаткування транспортним податком, змінювалась.
Так, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24.12.2015 № 909-VIII внесено зміни до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, які були чинними в період з 01.01.2016 по 31.12.2016.
Згідно з абзацом першим підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (у редакції, чинній з 01.01.2016 по 31.12.2016) об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Станом на 01.01.2016 мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 1378 грн. (стаття 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" від 25.12.2015 № 928-VIII).
Таким чином, платником транспортного податку за базовий податковий період - 2016 рік є власник легкового автомобіля, середньоринкова вартість якого становить понад 1033500 грн. (1378 грн. х 750) та з року випуску якого минуло не більше п`яти років (включно).
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті (абзац другий підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (у редакції, чинній з 01.01.2016 по 31.12.2016)).