ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 917/1185/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Огородніка К.М.- головуючого, Банаська О.О., Пєскова В.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод"
на ухвалу Cхідного апеляційного господарського суду від 12.08.2019
у справі № 917/1185/18
за заявою:
1) Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Прогрес",
2) Торгового дому "Пальміра" Дочірнього підприємства компанії "Палма Груп С.А." (Швейцарія)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод"
про визнання банкрутом,-
ВСТАНОВИВ:
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 19.03.2019 у справі №917/1185/18 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" (далі - ТзОВ "Лозівський молочний завод", боржник); визнано кредиторські вимоги Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Прогрес" в сумі 1625201,61грн.; заяву Торгового дому "Пальміра" Дочірнього підприємства компанії "Палма груп С.А." (Швейцарія) про визнання кредиторських вимог у сумі 1252113,63грн. залишено без розгляду; постановлено ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів ТзОВ "Лозівський молочний завод"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном ТзОВ "Лозівський молочний завод"; відхилено кандидатури арбітражних керуючих Сиволобова М.М., Потупало Н.І. і Чичви О.С.; розпорядником майна ТзОВ "Лозівський молочний завод" призначено арбітражного керуючого Польянова Євгена Олександровича.
ТзОВ "Лозівський молочний завод" з ухвалою місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило її скасувати в частині порушення провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Лозівський молочний завод" та ухвалити нове рішення у вказаній частині, яким у задоволенні заяви ПСП "Агрофірма "Прогрес" про порушення провадження у справі про банкрутство відмовити.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.04.2019 апеляційну скаргу ТзОВ "Лозівський молочний завод" залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків апеляційної скарги: надати докази оплати судового збору у встановленому порядку та розмірі та докази надсилання апеляційної скарги розпоряднику майна арбітражному керуючому Польянову Є.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2019 апеляційну скаргу ТзОВ "Лозівський молочний завод" повернуто заявникові, оскільки у встановлений строк недоліки апеляційної скарги усунуто не було.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 апеляційну скаргу ТзОВ "Лозівський молочний завод" залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання йому можливості звернутися до суду із заявою про поновлення строків на апеляційне оскарження, вказавши інші підстави для поновлення строку.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2019 відмовлено ТзОВ "Лозівський молочний завод" у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 19.03.2019 у справі №917/1185/18.
Ухвала прийнята з мотивів недоведеності обґрунтованих підстав, які унеможливлювали б ТзОВ "Лозівський молочний завод" своєчасно (в тому числі повторно) звернутися з апеляційною скаргою до суду, а значний пропуск строку на подання апеляційної скарги зумовлений лише його суб`єктивною поведінкою.
Апеляційний суд зазначив, що поновлення ТзОВ "Лозівський молочний завод" через значний період часу пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Полтавської області від 19.03.2019 у справі №917/1185/18 матиме наслідком необґрунтоване втручання суду у принцип правової визначеності, порушуватиме права інших учасників провадження на справедливий судовий розгляд в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТзОВ ТзОВ "Лозівський молочний завод" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2019 №917/1185/18, в якій скаржник просить скасувати вищевказану ухвалу, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Вимоги касаційної скарги обґрунтовані порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального законодавства, зокрема статей 254, 256 та 261 ГПК України, внаслідок чого протиправно відмовлено скаржнику у відкритті апеляційного провадження та позбавлено гарантованого Конституцією України та ГПК України права на апеляційне оскарження судового рішення.
Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу розпорядник майна ТзОВ "Лозівський молочний завод" арбітражний керуючий Польянов Є.О., посилаючись на необґрунтованість доводів касаційної скарги, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанцій - без змін.
Вважає, що обставини, на які посилається боржник не є поважними обставинами пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки зумовлені суб`єктивною поведінкою скаржника. Неодноразові звернення боржника з неналежно оформленими апеляційними скаргами на ухвалу суду першої інстанції свідчать про зловживання скаржником своїми процесуальними правами.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції з посиланням на норми права
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Предметом касаційного перегляду у даній справі є ухвала суду апеляційної інстанції, якою відповідачу відмовлено у поновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТзОВ "Лозівський молочний завод" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 19.03.2019.
Здійснивши перевірку правильності застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали та оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Положення статті 129 Конституції України визначають, що основними засадами судочинства, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, держава гарантує право на апеляційний перегляд справи, який здійснюється після її розгляду в суді першої інстанції, а касаційне оскарження допускається у визначених законом випадках.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").
Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.