ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 560/288/16-к
провадження № 51-9241км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Мазура М. В.,
суддів Матієк Т. В., Яковлєвої С. В.
за участю:
секретаря судового засідання Матвєєвої Н. В.,
прокурора Чабанюк Т. В.,
засудженого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_1,
захисника Аврамишина С. В.,
представника потерпілої Петрика М. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - Аврамишина С. В. на вирок Дубровицького районного суду Рівненської області від 30 березня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 03 липня 2018 року в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016180110000003, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Берестя Дубровицького району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 ), зареєстрованого там само, такого, що на підставі ст. 89 Кримінального кодексу України (далі-КК) не судимий,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК.
Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дубровицького районного суду Рівненської області від 30 березня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років. На підставі ч. 5 ст.72 КК (в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання"; далі - Закон № 838-VIII) ОСОБА_1 зараховано у строк покарання термін попереднього ув`язнення з 04 січня 2016 року по 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року по 30 березня 2018 року - один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він за встановлених судом першої інстанції обставин та детально наведених у вироку 01 січня 2016 року приблизно о 23:00, перебуваючи в належному ОСОБА_2 будинку АДРЕСА_1, в момент розпиття спиртних напоїв, під час сварки з ОСОБА_3, що виникла на побутовому ґрунті, з мотивів раптово виниклих неприязних відносин, умисно, зі значною силою, завдав останньому біля п`яти ударів кулаками та біля п`яти ударів обома у ділянку голови і тулуба, в результаті чого заподіяв ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала його смерть.
Апеляційний суд Рівненської області ухвалою від 03 липня 2018 року залишив вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 без змін.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Аврамишин С. В., посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильно надану оцінку доказам, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати постановлені у кримінальному провадженні судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог захисник указує на те, що вирок місцевого та ухвала апеляційного судів є необґрунтованими і невмотивованими, а винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину не підтверджена належними та допустимими доказами. Захисник зазначає, що при викладенні фактичних обставин справи та формулюванні обвинувачення перелічено всі тілесні ушкодження, виявлені на тілі потерпілого, що, на його думку, свідчить про некоректність висунутого ОСОБА_1 обвинувачення та неможливість захищатись від нього. Суд першої інстанції не встановив мотиву вчинення засудженим злочину, а вказівка про те, що останній почав завдавати потерпілому тілесні ушкодження з метою помсти чи залякування, є припущенням суду та свідчить про вихід суду за межі обвинувачення. Також місцевий суд безпідставно поклав в основу вироку та не визнав недопустимими ряд доказів, зокрема: протокол огляду місця події від 02 січня 2016 року, протоколи слідчих експериментів від 03 січня 2016 року, проведених за участю свідків ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, протокол огляду місця події від 03 січня 2016 року, висновок судово-медичної експертизи від 02 січня 2016 року № 5. Захисник зазначає, що вказані докази отримано внаслідок порушення вимог Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), складені за результатами слідчих дій протоколи, а також висновки експертиз не відповідають вимогам законодавства, які до них ставляться. Крім того, захисник указує на те, що суд апеляційної інстанції на вказані порушення, допущені місцевим судом, не звернув уваги, належним чином не перевірив і не розглянув доводів, наведених у апеляційній скарзі сторони захисту, не навів докладних мотивів і підстав, керуючись якими визнав її необґрунтованою. На думку адвоката, ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК.
Також захисник, посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, указує на те, що судами обох інстанцій неправильно застосовано положення ч. 5 ст. 72 КК (у редакції Закону № 838-VIII) та безпідставно незараховано його підзахисному у строк покарання весь термін попереднього ув`язнення за період з моменту затримання до моменту набранням вироком законної сили.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор та представник потерпілої Петрик М. М., кожен окремо, навівши відповідні пояснення, заперечили проти задоволення касаційної скарги захисника і просили залишити її без задоволення, а постановлені у кримінальному проваджені судові рішення без зміни.