П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 640/21170/18
Провадження № 11-605апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю.
розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (далі - ПАТ "Укрнафта") на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2018 року (суддя Добрівська Н. А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року (судді Ганечко О. М., Федотов І. В., Коротких А. Ю.) у справі № 640/21170/18 за позовом ПАТ "Укрнафта" до заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного господарського суду Пляс Наталії Петрівни (далі - керівник секретаріату), начальника відділу забезпечення діяльності Голови та заступника Голови суду секретаріату Касаційного господарського суду Воляновської Тетяни Василівни (далі - начальник відділу) про визнання протиправними й скасування розпорядженьта
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У грудні 2018 року ПАТ "Укрнафта" звернулося до суду з позовом до відповідачів, у якому просило визнати протиправними та скасувати розпорядження керівника секретаріату від 04 червня 2018 року № 1116, 10 серпня 2018 року № 1943 та начальника відділу від 06 липня 2018 року № 1385 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ.
2. На обґрунтування позову ПАТ "Укрнафта" зазначило, що неодноразові зміни у складі суду у справі № 910/15151/17 за позовом Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) до ПАТ "Укрнафта", Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлас" (далі - ТОВ "Котлас") про визнання правочинів недійсними одноосібно ініційовані відповідачами перешкодили об`єктивному розгляду вказаної справи законним складом суду (судом, встановленим законом) протягом розумних строків.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 28 грудня 2018 року відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
4. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 13 березня 2019 року ухвалу суду першої інстанції залишив без змін.
5. Відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, керувався тим, що позивач оскаржує до адміністративного суду не дії, рішення чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, які пов`язані з реалізацією публічно-владних управлінських функцій, а рішення, які прийняті в рамках процесуального законодавства і не можуть бути віднесені за своїм змістом до актів індивідуальної дії в розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України.
Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог
6. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ПАТ "Укрнафта" подало касаційну скаргу, на обґрунтування якої зазначило, що суди неповністю з`ясували обставини справи,порушили норми матеріального та процесуального права. Зокрема, одним із доводів щодо скасування судових рішень вказує на неправильне застосування судами норм, які визначають предметну юрисдикцію цього спору, внаслідок чого суди дійшли висновку про неналежність спору до адміністративної юрисдикції, чим фактично унеможливили захист порушених прав та інтересів позивача в обраний ним спосіб.
7. У зв`язку з викладеним скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Позиція інших учасників справи
8. У відзиві на касаційну скаргу начальник відділу вказав, що вважає вимоги касаційної скарги необґрунтованими й такими, що не підлягають задоволенню.
Рух касаційної скарги
9. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 09 квітня 2019 року відкрив касаційне провадження в цій справі, а ухвалою від 25 червня 2019 року передав її на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини шостої статті 346 КАС України, а саме у зв`язку з оскарженням учасником справи судових рішень з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
10. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 08 липня 2019 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників з огляду на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) про доцільність розгляду справи на основі письмових доказів у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
11. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
12. Однією із закріплених у наведеній нормі гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Забезпечення такого права в національному законодавстві випливає з положень Конституції України.
13. Частиною другою статті 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
14. Згідно із частиною третьою статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
15. У пункті 53 рішення від 08 квітня 2010 року у справі "Меньшакова проти України" ЄСПЛ зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. пункт 57 рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom), Series A, № 93).
16. Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
17. Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС Україниадміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною цих функцій.
18. На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС Українисуб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
19. Згідно із частиною першою статті 5 КАС Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
20. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на справи в публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
21. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
22. Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
23. Для вирішення питання щодо поширення юрисдикції адміністративного суду на цю справу слід з`ясувати наявність у відповідачів повноважень на здійснення публічно-владних управлінських функцій та характер діянь, які суд має ревізувати згідно з вимогами позивача. При цьому Велика Палата Верховного Суду зважає на таке.