У Х В А Л А
22 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 202/28601/13-ц
Провадження № 14-615цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Лященко Н. П.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільної справи за позовомПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ "КБ "Приватбанк") до Публічного акціонерного товариства "Акцент-банк" (далі - ПАТ "Акцент-банк"), ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 4 квітня 2017 року,
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2012 року ПАТ "КБ "Приватбанк" звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_1 належним чином не виконує умови укладеного між ними 7 серпня 2007 року кредитного договору, внаслідок чого станом на 31 жовтня 2012 року утворилась заборгованість у розмірі 79 353,92 грн (заборгованість за кредитом - 31 299,58 грн; заборгованість за процентами за користування кредитом - 24 277,19 грн; заборгованість за комісією за користування кредитом - 3 146,36 грн; пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором - 20 630,79 грн). На забезпечення виконання зобов`язання за цим договором 20 жовтня 2010 року між ПАТ "КБ "Приватбанк" як кредитором і ПАТ "Акцент-банк" як поручителем укладений договір поруки, згідно з яким розмір відповідальності поручителя перед кредитором за виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором обмежено 10 000 грн.
Посилаючись на наведене ПАТ "КБ "Приватбанк" просив стягнути на свою користь заборгованість за кредитним договором з ОСОБА_1 у сумі 69 353,92 грн та солідарно з ПАТ "Акцент-банк" та ОСОБА_1 10 000 грн.
Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 5 грудня 2012 року позов задоволено у повному обсязі відповідно до заявлених вимог.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2013 року скасовано зазначене заочне рішення суду першої інстанції за заявою ОСОБА_1, справу призначено до розгляду в загальному порядку.
Рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 18 грудня 2013 року у задоволенні позову ПАТ "КБ "Приватбанк" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги ПАТ "КБ "Приватбанк" є необґрунтованими, оскільки банк не врахував кошти від реалізації заставленого майна. Позивачем не уточнено позовні вимоги з огляду на зазначену обставину, не доведено належними та допустимими доказами факт видачі кредиту, відсутня деталізація розрахунку заборгованості та докази належного повідомлення боржника про здійснення заходів з примусового стягнення боргу.
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 4 квітня
2017 року рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 18 грудня 2013 року скасовано. Провадження у справі за позовом ПАТ "КБ "Приватбанк" до ПАТ "Акцент-банк" закрито. Позовні вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором від 7 серпня 2007 рокуу розмірі 79 353,92 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 31 299,58 грн; заборгованість за процентами за користування кредитом - 24 277,19 грн; заборгованість за комісією за користування кредитом - 3 146,36 грн; пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором - 20 630,79 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення апеляційного суду мотивовано, зокрема, тим, що не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом У такому випадку суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства. За таких обставин суд першої інстанції на порушення вимог статті 12 Господарського процесуального кодексу України помилково розглянув справу в частині вимог до ПАТ "Акцент-банк" в порядку цивільного судочинства.
У травні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 4 квітня 2017 року та залишити в силі рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 18 грудня 2013 року.
Касаційну скаргу, крім іншого, мотивовано тим, що предметом спору є спільні обов`язки кількох відповідачів, а саме: ПАТ "Акцент-банк" та ОСОБА_1, які прямо випливають з умов кредитного договору та договору поруки. Отже, права та обов`язки виникли з одного зобов`язання, яке забезпечене договором поруки. Тому закриття провадження в частині вимог до ПАТ "Акцент-банк" з тих підстав, що вони не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства - необґрунтовані.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі, а ухвалою від 22 вересня 2017 року - зупинено виконання рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 4 квітня 2017 року за клопотанням ОСОБА_1
Заперечення на касаційну скаргу в установлений судом строк не надходили.
Касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судового палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2019 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 403 ЦПК України у редакції, чинній на час постановлення зазначеної ухвали, якою було встановлено, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.