Постанова
Іменем України
09 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 635/3403/19
провадження № 61-16320св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Шило Ірина Вікторівна,
третя особа - ОСОБА_4 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 17 травня 2019 року у складі судді Пілюгіної О. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 31 липня 2019 року у складі колегії суддів Коваленко І. П., Сащенко І. С., Тичкової О. Ю.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Шило Ірини Вікторівни, третя особа - ОСОБА_4, про визнання протиправною та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Шило І. В., третя особа - ОСОБА_4, про визнання протиправною та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Позов мотивовано тим, що на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 29 серпня 2003 року між ОСОБА_5, як продавцем, та ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3, як покупцями, останні набули право спільної сумісної власності на недобудований житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 24 червня 2015 року у справі № 635/2560/15-ц за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано право власності на вказаний недобудований будинок, готовністю 84 %, загальною площею 186 кв. м, житловою площею 186 кв. м - по 1/3 частині кожному. При цьому розмір частини будинку, належної ОСОБА_1, наведеним рішенням встановлено не було.
25 квітня 2016 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Шило І. В. за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстровано право спільної часткової власності (по 1/3 частині) на зазначений вище будинок.
ОСОБА_1 посилалась на відсутність у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прав на державну реєстрацію свого права спільної часткової власності на недобудований будинок, що пояснювала нездачею спірного об`єкта нерухомості в експлуатацію, необхідністю попереднього припинення режиму спільної сумісної власності на нього, чого зроблено не було, та невідповідністю документів, на підставі яких було здійснено таку реєстрацію, вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 17 травня 2019 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 31 липня 2019 року, позовну заяву повернуто ОСОБА_1 у зв`язку із неусуненням у встановлений судом строк недоліків позовної заяви - ненаданням документів, що підтверджують сплату судового збору.
Ухвала місцевого суду, з якою погодився суд апеляційної інстанції, мотивована відсутністю даних стосовно того, що ОСОБА_1 цей позов подала на захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів дитини з інвалідністю, а сам по собі факт материнства дитини з інвалідністю не є передбаченою пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" підставою для звільнення від сплати судового збору.
Невиконання позивачем вимог ухвали місцевого суду про залишення позовної заяви без руху стало підставою для визнання позовної заяви неподаною та її повернення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2019 року, ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу місцевого суду і постанову суду апеляційної інстанції та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано справу та надано строк для подачі заперечень на касаційну скаргу.
17 вересня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
На підставі ухвали Верховного Суду від 26 вересня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 жовтня 2019 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А . І . (суддя-доповідач), Висоцька В. С., Литвиненко І. В., Сердюк В. В., Фаловська І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Зміст доводів касаційної скарги зводиться до посилань на необґрунтоване залишення судом першої інстанції позовної заяви без руху.
Позивач зазначає, що пункт 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" прямо не передбачає необхідність того, що справа, у якій заявляється позов, має стосуватись лише порушених прав саме дитини з інвалідністю.
Крім цього, звертає увагу, що її неповнолітні діти мають на рівні із нею право користування та проживання у спірному будинку, якого їх було незаконно позбавлено у зв`язку із оскаржуваною державною реєстрацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прав власності на спірний будинок.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА