Постанова
Іменем України
24 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 466/8318/15-ц
провадження № 61-34170св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В., Грушицького А. І., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Львівський державний університет безпеки життєдіяльності,
третя особа - Львівська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 29 листопада 2016 року в складі судді Ковальчука О. І. та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 09 березня 2017 року в складі колегії суддів: Приколоти Т. І., Мікуш Ю. Р., Павлишина О. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, третя особа - Львівська міська рада, про визнання бездіяльності неправомірною, відшкодування майнової та моральної шкоди.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він є власником квартири АДРЕСА_1, в якій проживає разом із дружиною.
Навпроти його квартири, на АДРЕСА_2 знаходиться Львівський державний університет безпеки життєдіяльності.
Кожного робочого дня, а також у певні суботні дні, протягом навчальних семестрів, у приміщенні його квартири при повністю зачинених вікнах, дуже гучно чути музику, що лунає у виконанні оркестру Львівського Державного університету безпеки життєдіяльності під час ранкового стройового огляду на плацу. Відповідач свідомо примушує його та дружину слухати небажаний для них шум шляхом використання звуковідтворювальної та звукопідсилювальної апаратури у спосіб занадто сильно чутний у їх оселі як у денний, так і у нічний час.
Вказує, що його дружина від систематичного недосипання та психологічного стресу відчула загострення проявів хронічного атопічного дерматиту, а у нього внаслідок недосипання з`явилась хронічна втома та знизилась працездатність, що призвело до зменшення продуктивності його діяльності як приватного підприємця.
Такими своїми діями відповідач порушує права і свободи позивача.
Враховуючи наведене, позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив суд визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів усунення всіх вищевказаних порушень норм чинного законодавства України, а саме: з використання музичного оркестру та звуковідтворювальної апаратури - грубого порушення вимог законодавства України з питань Санітарних норм допустимої гучності звучання звуковідтворювальних і звукопідсилювальних пристроїв у закритих приміщеннях та на відкритих майданчиках та громадського порядку; визнати неправомірною фактичну відмову відповідача щодо невжиття заходів усунення всіх вищевказаних порушень норм чинного законодавства України, що проявилася у наданні відписок на багато численні звернення; визнати протиправними вище перелічені дії відповідача з використання музичного оркестру та звуковідтворювальної апаратури - грубого порушення вимог законодавства України з питань Санітарних норм допустимої гучності звучання звуковідтворювальних і звукопідсилювальних пристроїв у закритих приміщеннях та на відкритих майданчиках та громадського порядку; зобов`язати відповідача вжити заходів щодо усунення всіх вищевказаних порушень норм чинного законодавства України; стягнути з відповідача на свою користь: 13 673,00 грн у відшкодування матеріальних збитків; 100 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, 1 100,00 грн витрат на проведення замірів /матеріальних збитків/ шуму, а також 8 500,00 грн витрат на правову допомогу та представництво інтересів і 974,00 грн витрат зі сплати судового збору.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 29 листопада 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано доказів того, що відповідачем порушено законодавчі та інші нормативно-правові акти з питань санітарних норм допустимого шуму в частині використання оркестру для супроводу проходження навчальних підрозділів під час ранкового стройового огляду на плацу, відтак не доведено порушення Львівським державним університетом безпеки життєдіяльності його охоронюваних прав та інтересів.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 09 березня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників
У травні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 29 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 09 березня 2017 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У касаційній скарзі заявник вказує на те, що суди взяли до уваги покази свідків, які є зацікавленими особами у справі, оскільки є працівниками університету, проте судами не було взято до уваги заяви та звернення його сусідів та проігноровано довідку його вагітної дружини про те, що шум шкодить її здоров`ю. Крім того, не досліджено висновок про проведені заміри рівнів шуму, яким підтверджено перевищення рівнів шуму в його житловому приміщенні. Зокрема, судами допущено порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
У жовтні 2017 року Львівський державний університет безпеки життєдіяльності подав заперечення на касаційну скаргу, в яких просив скаргу відхилити, рішення судів залишити без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів"), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
За вимогами підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У червні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену справу передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки" у зазначеній справі призначено повторний автоматизований розподіл.
Справу розподілено судді-доповідачу.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Виклад фактичних обставин справи
Судом установлено, що ОСОБА_1 зареєстрований та є власником квартири АДРЕСА_1 . В даній квартирі він проживає разом з дружиною ОСОБА_2
Львівський державний університет безпеки життєдіяльності - відповідач у справі, знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, тобто навпроти квартири позивача.
Львівський державний університет безпеки життєдіяльності є вищим навчальним закладом України, який готує осіб начальницького складу (офіцерів) Державної служби України з надзвичайних ситуацій, і, в зв`язку з цим, керується у своїй діяльності Статутами Збройних Сил України та Наказом Львівського державного університету безпеки життєдіяльності від 29 серпня 2014 року № 81 "Про організацію внутрішнього розпорядку та регламенту функціонування університету на 2015-2016 навчальний рік".
Згідно зі статтею 5 Наказу Міноборони України від 05 березня 2015 року № 104 "Положення про військово-музичні підрозділи Збройних Сил України" службова діяльність військово-музичного підрозділу полягає в музичному забезпеченні повсякденної діяльності військ (сил), військових ритуалів, церемоніалів загальногромадських, культурно-масових та спортивних заходів, а також у музичному забезпеченні навчального процесу військового навчального закладу.
Для проведення занять зі стройової підготовки, ранкової зарядки, військових мітингів та ритуалів призначений плац, яким є площа навпроти фасаду університету. Територія університету огороджена, по периметру огорожі ростуть багатолітні дерева, які частково поглинають шуми з території університету.
Відповідно до наказу від 31 серпня 2015 року № 87од "Про організацію внутрішнього розпорядку та регламенту функціонування університету на 2015-2016 навчальний рік" для ранкового стройового огляду - розводу особового складу відведений час з 8 год 45 хв до 9 год 00 хв і не є нічним часом, який визначений з 22 год 00 хв до 8 год 00 хв. Заходи із музичним супроводом проводяться у весняно-осінній період під час сприятливих погодних умов та без використання звукопідсилюючої апаратури. У звʼязку із зверненнями позивача ректоратом університету внесено зміни до розпорядку дня та перенесено початок проходження особового складу урочистим маршем по плацу на 9 год 00 хв.
Згідно з протоколом від 11 вересня 2015 року №1/16-1 проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку, складеного ПрАТ НВПП "Енергомонтажвентиляція" в квартирі АДРЕСА_1, де проживає позивач, рівень шуму перевищує допустимі рівні згідно вимог санітарних норм № 3077-84 "Санітарні норми допустимого шуму в приміщеннях житлових і громадських будівель та на території житлової забудови".
Нормативно-правове обґрунтування
Згідно зі статтею 5 Наказу Міноборони України від 05 березня 2015 року № 104 "Положення про військово-музичні підрозділи Збройних Сил України" службова діяльність військово-музичного підрозділу полягає в музичному забезпеченні повсякденної діяльності військ (сил), військових ритуалів, церемоніалів загальногромадських, культурно-масових та спортивних заходів, а також у музичному забезпеченні навчального процесу військового навчального закладу.