Постанова
Іменем України
16 жовтня2019 року
м. Київ
справа № 362/122/15-ц
провадження № 61-30089св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Усика Г. І. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Кузнєцова В. О., Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивачі: заступник Васильківського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Державного підприємства "Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України",
відповідачі: Глевахівська селищна рада Васильківського району Київської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 липня 2017 року у складі судді Лебідь-Гавенко Г. М. та ухвалу Апеляційного суду Київської області
від 12 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Коцюрби О. П., Сержанюка А. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2015 року заступник Васильківського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Київській області, правонаступником якого є Головне управління Держгеокадастру у Київській області, та Державного підприємства "Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України" (далі - ДП "Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України") звернувся до суду з позовом до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання незаконним і скасування рішення селищної ради, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок.
На обгрунтування позовних вимог зазначав, що на підставі рішення Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області
V скликання від 12 червня 2008 року № 495-22-V, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 безоплатно передано у власність земельні ділянки площею по 0,10 га кожному на АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
На підставі вказаного рішення органу місцевого самоврядування,
ОСОБА_1 видано державний акт серії ЯЖ № 817929 від 10 червня
2009 року на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0998 га, кадастровий номер 3221455300:03:008:0060, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, а ОСОБА_2 - державний акт серії ЯИ № 581473 від 22 квітня 2010 року на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,10 га, кадастровий номер 3221455300:03:008:0077, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Посилаючись на те, що рішення Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області від 12 червня 2008 року про передачу у приватну власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельних ділянок прийнято з порушенням положень частини четвертої статті 84, статті 149 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), частини третьої статті 5 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу", оскільки спірні земельні ділянки накладаються на земельну ділянку, надану у постійне користування ДП "Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України", НАН України не погоджувало вилучення у нього зазначених земельних ділянок, позивач просив визнати незаконним та скасувати рішення Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області від 12 червня 2008 року; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 817929 від 10 червня 2009 року (кадастровий номер 3221455300:03:008:0060), виданий
ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0998 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_2 та скасувати його державну реєстрацію; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 581473 від 22 квітня 2010 року (кадастровий номер 3221455300:03:008:0077), виданий ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_4 та скасувати його державну реєстрацію; витребувати з незаконного володіння відповідачів зазначені земельні ділянки на користь Головного управління Держгеокадастру у Київській області та ДП "Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України"; визнати відсутнім право власності
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вказані земельні ділянки.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 жовтня 2015 року позов Васильківського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Київській області та ДП "Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України" задоволено частково.
Визнано незаконним і скасовано рішення Глевахівської селищної ради
V скликання від 12 червня 2008 року № 495-22- V в частині передачі у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельних ділянок.
Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 817929 від 10 червня 2009 року, виданий ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0998 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 221455300:03:008:0060, розташовану на АДРЕСА_2 та скасовано його державну реєстрацію.
Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 581473 від 22 квітня 2010 року, виданий ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3221455300:03:008:0077, розташовану на АДРЕСА_4 та скасовано його державну реєстрацію.
Витребувано земельну ділянку площею 0,0998 га, кадастровий номер 3221455300:03:008:0060 та земельну ділянку площею 0,10 га, кадастровий номер 3221455300:03:008:0077 на користь ДП "Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України".
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 10 грудня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 жовтня 2015 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов Васильківського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Київській області та
ДП "Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України" залишено без задоволення з підстав пропуску позовної давності.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 квітня 2016 року касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області відхилено, рішення Апеляційного суду Київської області від 10 грудня 2015 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року заяву заступника Генерального прокурора України задоволено частково.
Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 квітня 2016 року, рішення Апеляційного суду Київської області від 10 грудня 2015 року та рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 жовтня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 липня 2017 року позов Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області та ДП "Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України" залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що земельні ділянки, кадастрові номери 3221455300 :03:008:0060 та 3221455300 :03:008:0077, вибули з постійного користування ДП "Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України" з порушенням порядку визначеного частиною третьою статті 5 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу", оскільки Національна академія наук України не надавала погодження на вилучення земельних ділянок зі складу земель наданих у постійне користування ДП "Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України", згідно державного акта на право постійного користування землею серія ІІ-КВ
№ 001432-270 від 20 травня 2002 року, що свідчить про незаконність передачі земельних ділянок із користування ДП "Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України" у власність фізичних осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Ураховуючи, що Головне управління Держгеокадастру у Київській області та ДП "Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України", в інтересах яких прокурор подав позов, мали можливість довідатися про порушення прав землекористування щодо спірних земельних ділянок з рішення Господарського суду Київської області від 21 квітня 2010 року, за наслідками перегляду за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 30-31 грудня 2008 року у справі
№ 18/595-08 за позовом Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області до ДП "Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України", треті особи: Васильківський районний відділ земельних ресурсів, Національна академія наук України, Науково-інженерний центр "Матеріалообробка вибухом" Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона Національної академії наук України, прокуратура Київської області про припинення права постійного користування земельною ділянкою, вилучення земельної ділянки, визнання недійсним та скасування державної реєстрації державного акта, оскільки зазначені особи приймали участь у розгляді зазначеної справи, суд першої інстанції вважав обгрунтованою заяву відповідача ОСОБА_2 про застосування позовної давності. Крім того, Головне управління Держгеокадастру у Київській області могло довідатися про порушення свого права з дати видачі відповідачам державних актів на право власності на спірні земельні ділянки, що є підставою для відмови у задоволенні позову за спливом позовної давності.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 12 жовтня 2017 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області залишено без задоволення, рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 липня 2017 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, рішення суду є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи
У листопаді 2017 року перший заступник прокурора Київської області звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 12 жовтня 2017 року і ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що відмовляючи у задоволенні позову за спливом позовної давності суди попередніх інстанцій безпідставно пов`язали початок його перебігу для Головного управління Держгеокадастру у Київській області та ДП "Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України" з датою ухвалення Господарським судом Київської області рішення від 21 квітня
2010 року у справі № 18/595-08/17/4, оскільки предметом розгляду вказаної господарської справи були не спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 3221455300:03:008:0060 та 3221455300:03:008:0077, а в цілому земельна ділянка загальною площею 387,19 га (388,99 га за винятком території площею 1,8 га, на якій розміщені об`єкти нерухомості підприємства), що перебуває у постійному користуванні ДП "Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України". При вилученні зазначених земельних ділянок на виконання рішення Господарського суду Київської області
від 30-31 грудня 2008 року будь-яка землевпорядна документація на спірні земельні ділянки не розроблялася, а тому встановити достеменно, яких саме земельних ділянок підприємства стосувалося зазначене судове рішення без вжиття додаткових перевірок, було неможливо. Суди також не урахували, що Головне управління Держгеокадастру у Київській області та ДП "Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України" не були учасниками правовідносин щодо передачі у приватну власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спірних земельних ділянок, і до їх повноважень не відноситься здійснення контролю за законністю рішень органів місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, та витребування від них інформації щодо власників земельних ділянок на предмет перевірки щодо законності передачі їх у власність.
Про наявні порушення земельного законодавства та необхідність їх захисту у судовому порядку позивачам стало відомо лише за результатами системного аналізу інформації управління Держземагентства у Васильківському районі
від 05 січня 2015 року № 10-1009-0.2-2/2-15 щодо накладення земельних ділянок, у тому числі і земельних ділянок безоплатно переданих у приватну власність відповідачам, на землі ДП "Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України", проведення відповідної перевірки, співставлення системи координат земель, які перебувають у постійному користуванні ДП "Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України" відповідно до державного акта серії ІІ-КВ № 001432-270 від 20 травня 2002 року, із земельними ділянками переданими у приватну власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а тому саме з січня 2015 року розпочався перебіг позовної давності, що свідчить про помилкове застосування судами позовної давності, як правової підстави для відмови у задоволенні позову.
Оскільки позовна давність застосовується судом на підставі відповідної заяви сторони у спорі, при цьому із заявою про застосування наслідків спливу позовної давності звернулася лише відповідач ОСОБА_2, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, не мав правових підстав для застосування наслідків спливу позовної давності за заявою одного з відповідачів до усіх позовних вимог.
Поза увагою суду першої та апеляційної інстанції залишилось і те, що спірні земельні ділянки були передані у приватну власність відповідачам відповідно до рішення органу місцевого самоврядування від 12 червня 2008 року, тобто ще до моменту вилучення з постійного користування ДП "Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України" земельної ділянки площею 387,19 га, яка знаходиться у межах населеного пункту смт Глеваха Васильківського району Київської області, здійсненого на виконання рішення Господарського суду Київської області
від 30-31 грудня 2008 року.
Вказував на те, що звернення прокурора до суду із зазначеним позовом спрямовано на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про повернення до державної власності земельних ділянок загальною площею 0,2 га, право користування якими було втрачено поза волею власника у зв`язку з прийняттям Глевахівською селищною радою Васильківського району Київської області рішення про їх передачу з перевищенням повноважень наданих зазначеному органу місцевого самоврядування, що позбавляє Український народ правомочностей власника землі.
У жовтні 2018 року до Верховного Суду надійшли заперечення (відзив) на касаційну скаргу від ОСОБА_2, у якому вона зазначила, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно з`ясували обставини справи та ухвалили законні і обгрунтовані рішення, а тому відсутні підстави для їх скасування. Посилання прокурора на те, що про виявлені порушення порядку передачі у власність їй та ОСОБА_1 земельних ділянок, позивачам стало відомо лише у 2015 році є безпідставними та спростовуються поясненнями ДП "Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України", представник якого в судовому засідання пояснив, що про порушене право зазначеному підприємству стало відомо з рішення Господарського суду Київської області від 21 квітня 2010 року, тоді як управлінню Держгеокадастру у Київській області, яке є правонаступником Держземагентства у Київській області про зазначені порушення було відомо з дати видачі у 2010 році відповідачам державних актів на право власності на вищевказані земельні ділянки. З огляду на наведене, вона є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки, а тому відсутні підстави для її витребування.
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Рух справи в суді касаційної інстанції
24 травня 2018 року справа передана до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2018 року справу призначено до судового розгляду.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами попередніх інстанцій установлено, що 20 травня 2002 року ДП "Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України" видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 971,2 га для вирощування і реалізації насіння сільськогосподарських культур, а також переробки іншої сільськогосподарської продукції.
Рішенням Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області V скликання від 12 червня 2008 року № 495-22-V, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 безоплатно передано у власність земельні ділянки площею по 0,10 га кожному, відповідно, на АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
На підставі зазначеного рішення 10 червня 2009 року ОСОБА_1 видано державний акт серії ЯЖ № 817929 на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0998 га, кадастровий номер 3221455300:03:008:0060, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. 22 квітня 2010 року ОСОБА_2 видано державний акт серії ЯИ № 581473 на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,10 га, кадастровий номер 3221455300:03:008:0077, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
З повідомлення Головного управління Держземагентства у Київській області
№ 10-10-0.3-4058/2-15 від 13 березня 2015 року убачається, що відповідно до каталогів координат зовнішніх меж земельних ділянок ДП "Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України" земельні ділянки, кадастрові номери: 3221455300 :03:008:0060 та 3221455300:03:008:0077, входять у межі земель постійного користування
ДП "Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України".
За повідомленням НАН України від 24 лютого 2015 року № 16/72-40, земельні ділянки, кадастрові номери: 3221455300 :03:008:0060 та 3221455300:03:008:0077, розташовані на землях ДП "Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України", згоди на їх вилучення зі складу земель ДП "Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України", НАН України не надавала.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга першого заступника прокурора Київської області підлягає задоволенню частково з наступних підстав.