Постанова
Іменем України
17 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 301/1460/18-ц
провадження № 61-4891св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Кривцової Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Ільницька сільська рада Іршавського району Закарпатської області,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - товариство з обмеженою відповідальністю "Екоресурс Плюс",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Ільницької сільської ради Іршавського району Закарпатської області про визнання права власності та зобов`язання вчинити певні дії за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Петрецького Сергія Івановича, на постанову Закарпатського апеляційного суду від 29 січня 2019 року у складі колегії суддів: Кожух О. А., Джуги С. Д., Собослоя Г. Г.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Ільницької сільської ради Іршавського району Закарпатської області про визнання права власності та зобов`язання вчинити певні дії.
Позовна заява мотивована тим, що їй на підставі державного акта від 02 листопада 1998 року на праві постійного користування належить земельна ділянка площею 0,07 га для здійснення комерційної діяльності по АДРЕСА_1 .
На зазначеній земельній ділянці вона самочинно побудувала нежитлові приміщення: майстерню, навіси, склад та цех по переробці деревини. Їх зведено без дозволу на проведення будівництва, а тому вона не має можливості оформити право власності на ці приміщення.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право власності на самочинно побудовані нежитлові приміщення: майстерню, позначену на плані літерою А загальною площею 59,2 кв. м; склад, позначений на плані літерою В; цех по переробці деревини, позначений на плані літерою Г; навіси, позначені на схемі літерами Б, Д; ворота № 1, огорожі № 2, № 3, що розташовані по АДРЕСА_1 . Також просила зобов`язати Ільницьку сільську раду Іршавського району Закарпатської області присвоїти поштову адресу нежитловим приміщенням (майстерні, складу, цеху по переробці деревини та навісам).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Іршавського районного суду Закарпатської областівід 03 серпня 2018 року у складі судді Золотара М. М. позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на самочинно побудовані нежитлові приміщення: майстерню, позначену на плані літерою А загальною площею 59,2 кв. м; склад, позначений на плані літерою В; цех по переробці деревини, позначений на плані літерою Г; навіси, позначені на схемі літерами Б, Д; ворота № 1, огорожі № 2, № 3, що розташовані по АДРЕСА_1 .
Зобов`язано Ільницьку сільську раду Іршавського району Закарпатської області присвоїти поштову адресу нежитловим приміщенням (майстерні, складу, цеху по переробці деревини та навісам), що розташовані по АДРЕСА_1 .
Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 самочинно побудувала на переданій їй у користування земельній ділянці, згідно з цільовим призначенням, нежитлові приміщення, які відповідають архітектурним, будівельним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам, однак відсутність дозволу на проведення будівництва позбавляє її можливості зареєструвати у встановленому законом порядку право власності на приміщення майстерні, навісів, складу та цеху по переробці деревини. Визнання права власності за позивачем на вказані об`єкти не порушує права інших осіб. Суд керувався нормами статей 376, 392 ЦК України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 29 січня 2019 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Екоресурс Плюс" (далі - ТОВ "Екоресурс Плюс") задоволено.
Рішення Іршавського районного суду Закарпатської областівід 03 серпня 2018 року скасовано.
У задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, виходив із того, що ОСОБА_1 не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що саме нею було здійснено будівництво спірного нерухомого майна. При цьому право власності на самочинне будівництво може бути визнано за особою, яка здійснила це будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже побудоване нерухоме майно (стаття 376 ЦК України).
При цьому ОСОБА_1 до компетентних державних органів щодо прийняття самочинного будівництва до експлуатації та оформлення права власності не зверталася, що свідчить про відсутність спору про право, тому Ільницька сільська рада Іршавського району Закарпатської областіне є особою, яка порушила, не визнає чи оспорює права ОСОБА_1 і визнання позову цим відповідачем не має правового значення.
Крім того, судом вирішено питання про права та інтереси TOB"Екоресурс Плюс", оскільки нерухоме майно (нежитлові приміщення), право власності на яке визнано за ОСОБА_1, побудовано з придбаних ТОВ "Екоресурс Плюс" матеріалів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Петрецький С. І., подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення апеляційного суду, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 301/1460/18-ц з Іршавського районного суду Закарпатської області.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У квітні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що у суду апеляційної інстанції не було законних підстав для відкриття провадження за апеляційною скаргою TOB "Екоресурс Плюс", а відкрите провадження після розгляду справи підлягало закриттю оскільки рішенням районного суду питання про права, інтереси та свободи TOB "Екоресурс Плюс" не вирішувалося.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2019 року TOB "Екоресурс Плюс" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржуване судове рішення є законним і обґрунтованим, апеляційний суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку доказам, наданим сторонами.
Зазначало, що позивачем як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції не надано доказів щодо звернення до компетентного органу з приводу отримання висновку про відсутність істотних порушень будівельних норм і правил у збудованому об`єкті нерухомості. Решта доводів, наведених у касаційній скарзі, не стосуються обраного позивачем способу захисту та зводяться лише до намагання переоцінити докази та факти, встановлені судом апеляційної інстанції. Зазначало, що мало право апеляційного оскарження, оскільки судом вирішено питання про його права та інтереси.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до державного акта на право постійного користування землею, виданого 02 листопада 1998 року на підставі рішення 8 сесії 22 скликання Ільницької сільської ради Іршавського району Закарпатської області від 25 грудня 1997 року, ОСОБА_1 надано у постійне користування 0,07 га землі для будівництва АЗС стаціонарного типу, магазину-кафе та пункту миття автотранспорту (а. с. 5-9).
Крім того, у державному акті зазначено, що рішенням Ільницької сільської ради Іршавського району Закарпатської областівід 28 грудня 1999 року ОСОБА_1 було додатково відведено земельну ділянку площею 0,39 га (а. с. 94-95).
30 березня 2015 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) та TOB "Екоресурс Плюс" укладено договір оренди площадки складування, який є чинним. Згідно з договором оренди TOB "Екоресурс Плюс" прийняло у користування для розміщення товарно-матеріальних цінностей товариства земельну ділянку площею 0,07 га за адресою: АДРЕСА_2 , яка перебуває у користуванні ФОП ОСОБА_1 . (а. с. 97-101).
На вказаній земельній ділянці було розміщено матеріальні цінності товариства, у тому числі складовано придбані TOB "Екоресурс Плюс" будівельні матеріали та орендоване обладнання, а також придбане товариством обладнання.
23 грудня 2016 року земельній ділянці площею 0,3900 га було присвоєно кадастровий номер 2121984500:08:001:0100 (а. с. 13-14).
З придбаних будівельних матеріалів TOB "Екоресурс Плюс" на земельній ділянці кадастровий номер 2121984500:08:001:0100 зведено будівлі та рухомий навіс для пилорами, які перебувають на балансі ТОВ "Екоресурс Плюс" (а. с. 54).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвокат Петрецького С. І., задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що постанова апеляційного суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до статті 392 ЦК України власник може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документів, який засвідчує його право власності.
Згідно з статтею 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.